- •Розвиток творчого потенціалу особистості в процесі навчання як актуальна педагогічна проблема
- •1.1. Сутність творчого потенціалу особистості
- •1.2. Діагностика творчого потенціалу особистості
- •1.3. Теоретичні засади розвитку творчого потенціалу школярів
- •2. Шляхи розвитку творчого потенціалу особистості в процесі вивчення іноземної мови
- •2.1. Методична система розвитку творчого потенціалу особистості в процесі навчання іноземної мови
- •2.2. Рекомендації для вчителів іноземної мови щодо розвитку творчого потенціалу особистості в процесі навчання
- •Все про наш клас
- •Життєво важливі рішення
2. Шляхи розвитку творчого потенціалу особистості в процесі вивчення іноземної мови
2.1. Методична система розвитку творчого потенціалу особистості в процесі навчання іноземної мови
Ян Амос Коменський дивувався з того, наскільки у сучасних йому школах вивчення іноземної мови було важливим [3, 222] . Оскільки Україна поступово інтегрується у загальноосвітній простір, і це вимагає знання як мінімум 2-3 іноземних мов.[13, 430].
Вносячи елементи гри, театралізації, ситуації збуджують творчу фантазію учнів, активізують їхнє мислення. За таких умов краще засвоюється мовний матеріал, автоматизуються навички усного мовлення. Викладач повинен пам’ятати, що основне – це зробити кожного учня учасником ситуації. Учні роблять не стандартні повідомлення, можуть розіграти окремі епізоди в класі, складаючи діалоги.
Ефективність навчання іноземної мови у значній мірі залежить від чіткої та гнучкої організації навчального процесу на уроці, від уміння вчителя враховувати реальне засвоєння матеріалу кожним учнем та його індивідуальні особливості. Методика сучасного уроку іноземної мови тісно пов’язана з інтерактивними методами.
Креативні методи, засновані на артистичному, творчому підході до навчання іноземній мові, сьогодні найбільш бажані. Викладач повинен ставити головний акцент на завдання, які розвивають творчий початок особистості, підвищують мотивацію вивчення мови та покращує мову як основний механізм комунікації. На Заході ці методи відомі дуже давно та широко практикуються. У нас, без сумніву, певні педагоги їх також використовують, хоча і не являються обов’язковими [18, 328].
В сьогоднішніх умовах креатині методи повинні стати головними, оскільки вони формують творчу, мовленнєву особистість, яка спроможна швидко реагувати та адаптуватись до будь - якого мовленнєвого середовища та певним соціальним умовам. Використання цих методів дає дуже хороші результати при навчанні іноземній мові [17, 320].
Також, вчитель повинен використовувати нетрадиційні уроки, оскільки вони є результатом його власного творчого пошуку і допомагають учням ліпше засвоювати матеріал.
Нетрадиційні форми уроку англійської реалізуються, зазвичай, після вивчення будь-якої теми чи кілька тим, виконуючи функції який навчає контролю. Такі уроки відбуваються у незвичайної, нетрадиційної обстановці. Така зміна звичної обстановки доцільна, оскільки він створює атмосферу свята у підбитті підсумків зробленого, знімає психічний бар'єр, що виникає в традиційних умовах через побоювання зробити помилку. Нетрадиційні форми уроку іноземних мов здійснюються за обов'язкового участі всіх учнів групи/класу, і навіть реалізуються з неодмінним використанням коштів слуховий і зорової наочності. На таких уроках вдається досягти найрізноманітніших цілей методичного, педагогічного і психологічного характеру, які можна підсумовувати так:
здійснюється контроль знань, навичок і умінь учнів з певної теми;
забезпечується ділова, робоча атмосфера, серйозне ставлення учнів до уроку;
передбачається мінімальне долі уроці вчителя.
Можна сміливо сказати, що нетрадиційний урок - органічне поєднання освіти, розвитку та виховання. Нетрадиційні уроки подобаються дітям, бо вони творчі і незвичні, а найголовніше - ефективні[ 16, 360].
До нетрадиційних уроків належать такі:
Урок-проект
Метод проектів набирає дедалі більше прибічників. Він спрямований розвиток активного самостійного мислення дитини і навчання їх не так простого запам'ятовування і відтворення знань, що дає школа, а й вміння застосовувати їх на практиці.
Проектна методика відзначається кооперативним характером виконання завдань під час роботи над проектом, така діяльність є за своєю сутністю креативною і орієнтованою на особистість учня. При доборі теми проекту вчитель має орієнтуватися на інтереси та потреби учнів, їхні можливості й значення для майбутньої роботи. Виконаний проект можливо представити у найрізноманітніших формах: стаття, рекомендації, альбом, колаж та ін. Також розрізняють такі форми презентації проекту: доповідь, конференція, конкурс, свято, спектакль. Головним результатом роботи над проектом буде актуалізація наявних і придбання нових знань, навичок і умінь та їх творче використання
Отже, стрижневу ідею методу проектів у тому, щоб перенести акцент з різноманітних вправ активне розумову діяльність які у ході спільної творчої праці. Урок-проект формує вміння самостійної роботи. Опис можливих уроків-проектів вміщено у додатках Б і В.
Урок-екскурсія
Нині, коли все ширше й ширше розвиваються зв'язок між різними країнами й народами, ознайомлення з українською національною культурою стає необхідним елементом процесу вивчання іноземних мов. Учень мусить вміти провести екскурсію містом, розповісти іноземним гостям про самобутності рідної культури і т.п. Принцип діалогу культур припускає використання культурознавчого матеріалу про країну, що дозволяє розвивати культуру уявлення про свою країну, і навіть формувати ставлення до культури країн мови яких вивчаються.
Вчителі, усвідомлюючи стимулюючу силу країнознавчої і культурологічної мотивації, прагнуть розвивати в учнів пізнавальні потреби шляхом нетрадиційного проведення уроку [16, 360].
Урок-спектакль
Ефективною та найпродуктивнішою формою навчання може стати урок-спектакль. Використання творів зарубіжної літератури під час уроків іноземних мов удосконалює фонетичні навички учнів, забезпечує створення комунікативної, пізнавальної і естетичної мотивації. Підготовка спектаклю - творча праця, що сприяє виробленню навичок мовного спілкування дітей і розкриттю їх індивідуальних творчих здібностей.
Такий вид роботи активізує розумову і мовну діяльність учнів, розвиває їх інтерес до літератури, служить для кращого засвоєння культури країни досліджуваного мови, і навіть поглиблює знання мови, оскільки цьому відбувається процес запам'ятовування лексики. Украй важливо, що учні отримують задоволення від такої виду роботи.
Урок-інтерв’ю
Одним із найбільш надійних свідчень освоєння мови є здатність учнів вести розмову з конкретної теми. У разі є доцільним урок-інтерв’ю, що являє собою своєрідний діалог із обміну інформацією. На такому уроці учні зазвичай опановують певну кількістю частотних кліше і цим користуються ними на автоматичному режимі.
Залежно від поставлених завдань тема уроку може охоплювати окремі підтеми. Наприклад: ”Вільний час”, “Плани на майбутнє”, “Біографія” тощо.
Підготовка й проведення уроку такого типу стимулює учнів до подальшого вивченню іноземних мов, сприяє поглибленню знань у результаті роботи з різними джерелами, і навіть розширює кругозір [17, 318].
Отже, ми бачимо, наскільки тісно на сьогоднішній день методика викладання пов’язана з інтерактивними методами. Це цілковито необхідно, оскільки одноманітна атмосфера механічного запам’ятовування не сприятиме розвитку творчого потенціалу. Відтак, для створення відповідних психологічних умов необхідно активно залучати учнів у процес уроку.
