- •Тема 1. Введення в фізико-хімічні методи аналізу.
- •Тема 2. Основи спектроскопії
- •2.1. Характеристика і діапазони електромагнітного випромінювання
- •Тема 3. Рефрактометричний метод аналізу
- •1. Суть рефрактометричних методів аналізу.
- •2. Показник заломлення.
- •3. Вимірювання показника заломлення.
- •3.1. Граничний кут заломлення
- •3.2. Граничний кут повного внутрішнього відбивання.
- •4. Дисперсія речовини і молекулярна рефракція.
- •4. Практичне застосування рефрактометричним вимірів.
- •4.1. Аналіз двокомпонентних систем.
- •4.2. Аналіз трикомпонентних систем.
- •Тема 4. Молекулярно-абсорбційна оптична спектроскопія
- •Загальна характеристика абсорбційних оптичних методів
- •Повна енергiя молекули як сума трьох складових.
- •Особливостi молекулярних спектрiв в уф I видимій областях спектру.
- •Види спектрів
- •Основний закон світлопоглинання (Бугера-Ламберта-Бера)
- •Прилади абсорбційної спектроскопії
- •Кількісний фотоколориметричний аналіз. Фотометричні реакції
- •Вибір оптимальних умов утворення забарвлених сполук
- •Умови фотометрування.
- •13.Переваги та недоліки фотометричних методів
- •Тема 5. Люмінісцетний аналіз
- •5.1. Суть методу.
- •5.2. Механізм люмінесценції
- •5.3. Характеристики люмінесценції
- •5.4. Основні закони люмінесценції
- •Закон Стокса–Ломмеля.
- •Правило дзеркальної симетрії Льовшина.
- •Закон Вавілова с.І.
- •5.5. Гасіння люмінесценції.
- •5.6. Якісний і кількісний люмінесцентний аналіз
- •5.7. Обладнання для проведення люмінесцентного аналізу.
- •Тема 7. Хроматографія
- •7.1. Основні поняття хроматографії
- •1.Суть і особливості хроматографічних методів аналізу
- •2.Основні етапи розвитку хроматографії (на самостійне опрацювання)
- •Класифікація хроматографічних методів аналізу
- •IV. За методикою проведення аналізу:
- •Практичне використання найпоширеніших хроматографічних методів (на самостійне опрацювання).
- •5. Сорбція та розподіл молекул між фазами
- •5.1. Сили міжмолекулярної взаємодії.
- •7.2. Основні положення теорії хроматографічного аналізу
- •Хроматограма та її характеристики
- •Пояснення причин розмивання хроматографічних піків.
- •Селективність колонки
- •Ефективність хроматографічного розділення. Теорія еквівалентних тарілок.
- •Дифузійна (кінетична) теорія
- •Критерій розділення.
- •Вибір температури
- •Газова хроматографія
- •1. 3Агальні положення. Рухома фаза у газовій хроматографії
- •2. Вплив різних факторів на хроматографічне розділення суміші речовин
- •2.1. Вплив швидкості потоку і тиску газу-носія на ефективність розділення.
- •2.3. Хроматографія з програмуванням температури.
- •3. Особливості газоадсорбційної хроматографії. Адсорбенти
- •4. Особливості газорідинної хроматографії
- •Іонообмінна хроматографія
- •1. Загальні відомості. Іонний обмін як принцип розділення.
- •2. Класифікація та властивості іонообмінних сорбентів
- •3. Основні властивості іонітів
- •5.4. Підготовка іонообмінних смол (самостійно з лабораторної роботи)
- •5.5. Застосування іонообмінної хроматографії
Критерій розділення.
Мірою повноти розділення двох речовин є комплексний параметр, який характеризує дію на розділення двох компонентів як ефективності колонки, так і селективності – критерій розділення Rs. В той час як селективність характеризує розділення максимумів піків, критерій розділення є характеристикою розділення самих хроматографічних піків і функцією ефективності і селективності системи.
У випадку, зображеному на рис. 6, а, обрано достатньо селективний сорбент, тому ΔV'r має відносно велике значення. Проте піки розмиті і перекриваються, тобто ця колонка низькоефективна, можливо через великий діаметр зерен сорбенту і нещільне й нерівномірне його упакування. Все це призводить до подовження тривалості розділення і збільшення кількості рухомої фази, необхідної для елюювання речовин із колонки. У випадку, який ілюструє рис. 6,б, обрано неселективний сорбент для даних сполук. Тому незважаючи на вузькі піки, тобто високу ефективність, яка спричинена високою дисперсністю сорбенту і його щільним упакуванням у колонці, розділення не відбувається, оскільки ΔV'r дуже малий. У випадку, наведеному на рис. 6,в, обрано селективний сорбент, щільно і рівномірно упакований у колонку. Отже, ефективність розділення висока. Це забезпечує повне розділення речовин за прийнятний проміжок часу й економну витрату елюенту.
В основу критерію покладені елюційні характеристики, які визначаються за хроматограмою:
де ∆lr – відстань між висотами двох хроматографічних піків, см або мм,
Vr – різниця об’ємів утримання, об’ємні одиниці,
ω0,5 – ширина піка на рівні половини його висоти, лінійні або об’ємні одиниці,
ω – ширина піка в основі, лінійні або об’ємні одиниці.
У хроматографії прагнуть не до найбільшого, а до оптимального розділення, тобто піки мають знаходитись тільки на певній відстані один від одного. Для кількісного аналізу можна задавати критерій розділення 1,0. Якщо треба, щоб піки розділилися до нульової лінії, необхідний критерій розділення 1,5. Якщо Rs1, відбувається перекривання піків, і точне визначення параметрів, особливо кількісних, стає неможливим. За однакового сорбенту у колонках, розділення можна поліпшити подовженням колонки, тобто збільшенням числа теоретичних тарілок.
Крім того, важливим параметром, що характеризує повноту використання нерухомої фази і впливає на ефективність розділення, є коефіцієнт ємності (фактор утримування) k':
Невеликі значення k' засвідчують те, що компоненти суміші, які розділяють, слабо утримуються в колонці. Отже, спостерігається погане розділення, оскільки нерухома фаза використовується недостатньо ефективно. За великих значень k' розділення поліпшується, однак при цьому занадто збільшується тривалість аналізу і криві елюювання розмиваються. У рідинній хроматографії оптимальні значення k' знаходяться в межах 1,5-4,0, а в газовій – 30-50.
Поєднавши попередні рівняння отримаємо вираз, який зв'язує критерій розділення Rs з ефективністю n, селективністю а та коефіцієнтом ємності k' колонки:
Це рівняння дає змогу обчислювати залежність між ефективністю n та селективністю для випадків повного розділення (Rs=1) за різних значень коефіцієнта ємності k'. Слід також зазначити, що для розрахунків використовують мінімальну величину k', обчислену за значеннями Vr речовини, яка сорбується найгірше, тобто має найменше значення Г(D) серед усіх речовин, які потрібно розділити.
