6. Судова система Франції

Судова система Франції регламентується в Розділі VIII Конституції "Про судову владу". Як вже зазначалося вище, Президент країни у відповідності зі статтею 64 Конституції є гарантом незалежності судової влади.

Французьке правосуддя грунтується на принципах: колегіальності, професіоналізму, незалежності, яка забезпечується низкою гарантій (незмінюваність не поширюється на магістратів адміністративної юстиції). Закон 1977 р. встановив, що витрати на здійснення правосуддя при розгляді цивільних та адміністративних справ покладаються на державу. Це правило не поширюється на кримінальну юстицію. Доступність правосуддя - це ще один з показників демократичності французького правосуддя в тому випадку, коли мова йде про захист майнових прав. Що ж стосується кримінальної юстиції, то цілком справедливо закон підходить до того, щоб засуджена за злочин особа сама несло витрати щодо заподіяної шкоди, як суспільству, так і окремим особам. Наступний важливий принцип - рівність перед правосуддям і нейтральність суддів, публічний розгляд справи і можливість подвійного розгляду справи (у першій та апеляційній інстанції). Законом передбачена також можливість касаційного оскарження. За загальним правилом (за винятком суду присяжних) кримінальні та цивільні суди знаходяться в одному судовій установі. Судова система Франції багатоступенева, і її можна розділити на дві гілки - власне судову систему і систему адміністративних судів. Є ще й суди за спеціальними призначень. Нижчу ступінь в системі судів загальної юрисдикції займають трибунали малої інстанції. Справи в такому трибуналі розглядаються суддею одноосібно. Однак при кожному з них складається декілька магістратів (це судді трибуналу великої інстанції, які відряджаються до судів нижчих ланок на три роки). Трибунал малої інстанції розглядає справи незначні з сумою позову до 20 тис. франків. Рішення таких судів апеляційному оскарженню не підлягають.

При розгляді кримінальних справ цей суд називається трибуналом поліції. Трибунал великої інстанції приходиться один на департамент (у великих департаментах їх буває декілька). Ці трибунали діляться на палати: у цивільних справах і виправний суд. Апеляційний суд завжди виносить рішення колегіально. Цивільно-правова частина апеляційного суду складається з двох палат: у цивільних і соціальних справ. Є також палата у кримінальних справах. Однією з функцій обвинувальної палати є функція дисциплінарного суду щодо офіцерів судової поліції (офіцерів МВС, військової жандармерії і т.д.). Є також палата жандармерії у справах неповнолітніх. У кожному департаменті є суд присяжних. До складу суду присяжних входять три члени, а його голова обов'язково є членом Апеляційного суду. Крім суддів у суді присяжних присутні присяжні засідателі. Їх дев'ять. Їх підбирають за списками виборців.

У Франції діють судові органи спеціального призначення: торгові суди, військові суди (виправний трибунал і суд присяжних та ін.)

На вершині судової системи знаходиться касаційний суд. У Франції окремо існує гілка адміністративної юстиції. Прокуратура представлена ​​прокурорами при судах різних рівнів. Генеральний прокурор із заступниками знаходиться при апеляційному суді. Прокуратура при касаційному суді включає генерального прокурора, його першого заступника та заступників. Усі прокурори підпорядковані міністрові юстиції.