Додатки Додаток а Статистичний метод аналізу травматизму на підприємствах та організаціях.
Визначення суми одноразової допомоги, яку Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
При проведенні аналізу травматизму ставляться такі завдання:
виявлення причин нещасного випадку;
визначення найнебезпечніших видів робіт та процесів;
виявлення факторів та загальних тенденцій, які характерні для травматизму на даному робочому місці, цеху, підрозділі;
виявлення загальних тенденцій, які характерні щодо травматизму на даному робочому місці, цеху, підрозділі.
Мета аналізу травматизму – це розробка заходів запобігання нещасним випадкам, у зв’язку з чим потрібно систематично аналізувати й узагальнювати причини травматизму.
На основі актів за формою Н–1, актів спеціального розслідування групових, важких і смертельних випадків, спеціальних обслідувань і перевірок, тощо, проводиться аналіз причин, що викликали нещасні випадки і професійні захворювання.
Найбільш поширеними методами аналізу травматизму, що взаємно доповнюють один одного, є: статистичний і монографічний. Нині дедалі більшої ваги набувають економічний та ергономічний методи.
Розглянемо статистичний метод аналізу травматизму.
Статистичний метод, що базується на аналізі статистичного матеріалу накопиченого за декілька років на підприємстві або в галузі, дає можливість кількісно оцінити рівень травматизму за допомогою таких показників: коефіцієнта частоти травматизму (Кч), коефіцієнта важкості травматизму (Кв), коефіцієнта виробничих витрат (Квв).
Початковим матеріалом для розрахунків є дані звітів підприємств, організацій про нещасні випадки.
Коефіцієнт частоти травматизму показує число нещасних випадків на підприємствах за певний період (квартал, півріччя, рік), що припадає на 1000 осіб облікової чисельності працівників, і розраховується за формулою [5]:
де Т – кількість врахованих нещасних випадків на виробництві у звітному періоді з втратою працездатності на 1 і більше днів;
Р – середньоспискова кількість працівників за звітний період часу.
Коефіцієнт частоти травматизму не характеризує рівень важкості травматизму, а тому застосовують коефіцієнт важкості, що характеризує середню втрату працездатності в днях на одного потерпілого за звітний період:
де Д – загальне число робочих днів, втрачених за звітний період внаслідок нещасних випадків.
Якщо на підприємстві сталися нещасні випадки зі смертельним наслідком, то формула для розрахунків має такий вигляд:
де С – число випадків зі смертельним наслідком.
Коефіцієнт виробничих витрат визначається за формулою:
Згідно із законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають [98, 31]:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю;
2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;
3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.
Згідно з даним законом здійснюється відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я.
Зокрема, це є – страхові виплати.
Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються із:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;
4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду. (Максимальний розмір заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок у 2013 році: 01.01.2013 – 30.11.2013 - 18836 грн; 01.12.2013 – 31.12.2013 - 19992 грн).
У разі погіршення здоров'я потерпілого внаслідок раніше одержаного каліцтва або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням трудових обов'язків, при встановленні йому МСЕК вищого ступеня стійкої втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження одноразова допомога не призначається.
Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більш як на 50 відсотків. Зміна розміру одноразової допомоги у разі смерті потерпілого Законом не передбачена.
У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
Особи, які мають право на одноразову допомогу – це особи, які перебували на утриманні потерпілого:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання – до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
Право на одержання одноразової допомоги мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право (незалежно від того, разом вони проживали чи окремо), - мають право тільки для призначення щомісячних страхових виплат.
Приклад :
Визначити річні показники частоти та важкості травматизму на підприємстві, а також мінімальну суму, яку потрібно витратити на одноразову допомогу, пов’язану з нещасними випадками на виробництві, якщо відомо що на підприємстві за 2013 рік у першому півріччі сталося 2 нещасних випадки, у другому півріччі стався 1 нещасний випадок із смертельним наслідком (Середня заробітна плата (дохід) перед настанням страхового випадку складала 3500 грн; Сім'я: жінка, яка не працює та доглядає дитину до 8 років, дитина 6 років, дитина 9 років, дитина 13 років. Мати загиблого, яка не працює та якій 55 років, батько загиблого, який не працює та якому 60 років, проживають окремо.). Річна середньоспискова кількість працівників підприємства 2000 чол. Загальне число робочих днів, втрачених за рік внаслідок нещасних випадків – 10 днів.
Першому потерпілому 21.01.2013 р. встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 60 відсотків. Середня заробітна плата (дохід) перед настанням страхового випадку складає 3000 грн.
Другому потерпілому 21.01.2013 р. встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 10 відсотків. Середня заробітна плата (дохід) перед настанням страхового випадку складає 4000 грн.
Обидва ці випадки настали внаслідок порушення потерпілими нормативних актів про охорону праці.
Розрахунок одноразової допомоги першому потерпілому:
3000 грн. х 60 = 180000 грн.
Гранична сума заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду на дату настання права потерпілого на призначення одноразової допомоги, становить – 18836 грн, а чотирикратний її розмір складає 75344 грн.
Тому розмір одноразової допомоги першому потерпілому становить 75344 грн.
Розрахунок одноразової допомоги другому потерпілому:
4000 грн. х 10 = 40000 грн.
Оскільки обидва ці випадки настали внаслідок порушення потерпілими нормативних актів про охорону праці, то розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більш як на 50 відсотків.
Отже, мінімальний розмір одноразової допомоги першому потерпілому становитиме 50 % від 75344 грн , тобто 37672 грн.
Мінімальний розмір одноразової допомоги другому потерпілому становитиме 50 % від 40000 грн , тобто 20000 грн
Розрахунок одноразової допомоги, яку Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує особам, які мають на це право, у разі нещасного випадку із смертельним наслідком.
Розмір одноразової допомоги сім'ї потерпілого у разі його смерті складає:
3500 грн. х 12 міс. х 5 років=210000 грн.
Розмір одноразової допомоги кожному утриманцю складає:
3500 грн. х 12 міс.=42000.
У цьому випадку утриманцями є: жінка, яка не працює та доглядає дитину до 8 років, дитина 6 років, дитина 9 років, дитина 13 років.
Визначення коефіцієнта частоти травматизму за рік.
Визначення коефіцієнта важкості травматизму за рік.
Додаток 2
Розрахунок розміру доплати за роботу у шкідливих та небезпечних умовах.
Додаток 3