Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів та для оцінки ступеня професійного ризику виробництва

Для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів та для оцінки ступеня професійного ризику виробництва служба охорони праці в першу чергу опрацьовує перелік нормативно-правових актів з охорони праці, що регулюють вимоги з безпечного ведення робіт, забезпечує їх придбання та інформує керівників структурних підрозділів про їх наявність. До основного переліку нормативно-правових актів (лекція №2) необхідно додати акти, що регулювали б вимоги з питань ОП, враховуючи галузеву спрямованість підприємства.

Наступний етап – опрацювання форм карт обліку та визначення шкідливих і небезпечних виробничих факторів (карти складаються та зберігаються у структурному підрозділі або службі).

Для ідентифікації шкідливих виробничих факторів та факторів трудового процесу пропонується використовувати Карту умов праці відповідно до Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 вересня 1992 р. № 41 (табл. 1).

Можна використати дані атестації робочих місць на підприємстві, якщо вона проводилася менше 5 років тому і стан умов та безпеки праці на робочих місцях не змінився. До уваги беруться ті фактори виробничого середовища і трудового процесу, норми яких віднесено до ІІІ класу (графи 6, 7, 8).

Під час підготовки карт обліку небезпечних виробничих факторів використовується ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. „Опасные и вредные производственные факторы. Классификация”. Згідно з ГОСТом до небезпечних факторів відносяться машини та механізми, що рухаються, незахищені рухомі елементи виробничого обладнання; вироби, заготовки, матеріали, що пересуваються, небезпечний рівень напруги в електричній мережі, замикання якої може статися через тіло людини, підвищений рівень статичної електрики. Їх оцінка визначається наявністю огороджувальних, запобіжних пристроїв, сигналізації безпеки, засобів захисту від дії електричного струму. Для їх обліку складаємо відповідну карту (табл. 2).

Табл. 2 складається тільки на обладнання, що не забезпечено засобами захисту. Якщо нормативними актами не передбачені перелічені у карті засоби захисту, у графах 4, 5 ставиться „х”.

Для ідентифікації подій, що призвели до мікротравм або могли призвести до нещасного випадку чи аварії, застосовуємо таблиці 3-7.

Після погодження форм карт обліку комісією (яку призначають наказом по підприємству і яка відповідає за опрацювання системи управління охороною праці), їх слід надіслати кожному керівникові структурного підрозділу для апробації протягом одного кварталу.

Для оцінки на підприємстві рівня можливого ризику виникнення нещасних випадків зі смертельними наслідками і прийняття відповідних управлінських рішень визначаємо базові показники ризиків та погоджуємо їх на засіданні комісії.

Приймаємо такі види та розміри ризиків:

Незначний ризик – ≤10^-6;

Припустимий ризик – 1,001ּ10^-6 – 5ּ10^-5;

Терпимий ризик – 5,001ּ10^-5 – 5ּ10^-4;

Неприпустимий ризик – ≥5,001ּ10^-4 .

(Наведені види та розміри ризиків визначені на підставі вивчення міжнародного досвіду).

Щомісяця та щоквартально служба охорони праці узагальнює дані табл. 1-7, а також вивчає дієвість існуючої системи:

проектування робочих місць, нестандартного обладнання, пристроїв, технологічних процесів;

монтажу, технічного обслуговування, ремонту обладнання;

вхідного контролю продукції, що застосовується у технологічних процесах.

Табл. 1

Карта умов праці (неповна, взірець)

Фактори виробничого середовища	Дата досліджень	Нормативне значення ГДК, ГДР	Фактичне значення	ІІІ клас – небезпечні та шкідливі умови праці			Тривалість зміни фактора протягом зміни, %	Примітки
				1 ст.	2 ст.	3 ст.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1. Шкідливі хімічні речовини: 1 клас небезпеки	Дата	0,1	0,3		3		80
2 клас небезпеки	Те саме	1,0	1,8	1,8			65
3-4 клас небезпеки	–//–	20	44,0	2,2
2. Аерозолі (пил) переважно фіброгенної дії	–//–	6	13,0		2,17
3. Вібрація загальна і локальна	–	–	–	–	–	–	–	–
4. Шум	Дата	85	91	6			100

Табл.2

Карта обліку небезпечних виробничих факторів (взірець)

(назва, модель, інв. № обладнання)
Небезпечні фактори	Необхідні засоби захисту	Фактичне забезпечення засобами захисту
		Так	Ні
1. Машини та механізми, що рухаються	1.1. Огороджувальні пристрої
	1.2.Сигналізація безпеки
	1.3. Запобіжні та блокувальні пристрої
	1.4.Система гальмування робочих органів
2. Незахищені рухомі елементи виробничого обладнання	2.1. Огороджувальні пристрої
	2.2. Запобіжні та блокувальні пристрої
3. Вироби, заготівки, матеріали, що пересуваються	3.1. Сигналізація безпеки
	3.2. Огороджувальні пристрої
4. Підвищена або понижена температура поверхонь обладнання, матеріалів	4.1. Огороджувальні пристрої
5. Підвищений рівень статичної електрики	5.1. Заземлення
6. Небезпечний рівень напруги в електричній мережі, замикання якої може статися через тіло людини,	6.1. Захисне заземлення
	6.2. Огороджувальні пристрої
	6.3. Запобіжні та блокувальні пристрої

Табл.3

Карта обліку мікротравм

Обставини	Причини	Вжиті заходи

Табл.4

Карта обліку виходу з ладу інструменту, обладнання, захисних приладів

Інв. №	Елемент, що вийшов з ладу	Причина	Небезпечні фактори, які з’явилися внаслідок виходу з ладу інструменту тощо	Вартість заміни, грн

Табл.5

Карта обліку виконання робіт підвищеної небезпеки за нарядом-допуском

Дата видачі наряду-допуску	Види робіт	Небезпечні фактори, що діють	Небезпечні фактори, що виникли під час виконання робіт

Табл.6

Карта обліку осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки

Прізвище, ініціали	Шкідливі та небезпечні виробничі фактори	Дата проведення останньої перевірки знань

Табл.7

Карта обліку працівників, які підлягають медичним оглядам

Професія	Прізвище, ініціали	Шкідливі та небезпечні виробничі фактори	Примітки

Для можливості оцінки та регулювання ступеня ризику виникнення смертельних нещасних випадків опрацьовуємо нормативи та норми оцінки ступеня професійного ризику і зводимо дані у таблицю 8.

Розглядаємо нормативи та норми їх оцінки (графи 2-5) на комісії і після їх схвалення приступаємо до методики оцінки ступеня професійного ризику виробництва.

Розрахунок ступеня професійного ризику виробництва

На підставі отриманої з виробничих структурних підрозділів інформації про діючі небезпеки та проведеної безпосередньо перевірки структурного підрозділу розраховуємо сумарний фактичний бал та ступінь професійного ризику в цілому по підприємству та по кожному структурному підрозділу окремо.

Табл. 8

Норми оцінки ступеня професійного ризику

№ з/п	Нормативи, що підтверджують дію СУОП	Нормативна оцінка			Розрахунок сумарного нормативного бала
		Ваговий коефіцієнт (В)	Нормативний бал (Б)	Сумарний нормативний бал (гр3 х гр4) (Ммах)	Кількість нормативів, передбачених нормативно-правовими актами	Фактичне забезпечення	Оціночний бал (гр7 / гр6)	Сумарний фактичний бал (гр8 х гр5) (Нгр)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Посадові інструкції керівників та спеціалістів	2	1	2
2	Інструкції з охорони праці	3	2	6
3	Інструкції з безпечної експлуатації устаткування	4	2	8
4	Посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці	2	1,5	3
5	Журнали реєстрації з питань охорони праці	3	4	12
6	Програми навчання з питань охорони праці	4	3	12
7	Протоколи засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці	4	2	8
8	Попередні медичні огляди при прийнятті на роботу	3	1	3
9	Періодичні медичні огляди протягом трудової діяльності	4	1	4
10	Щорічні медичні огляди для осіб віком до 21 року	1	1	1
11	Особисті картки обліку спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ	2	2	4
12	Забезпеченість ЗІЗ	5	3	15
13	Накази на виконання приписів органів державного нагляду за охороною праці	4	5	20
14	Щорічні плани поліпшення стану умов та безпеки праці або підтримки існуючого рівня стану охорони праці	3	4	12
15	Проведення планово-попереджувальних ремонтів	5	2	10
16	Проведення випробовувань	8	3	24
17	Проведення технічних оглядів	7	3	21
18	Відповідність обладнання вимогам НАОП	10	4	40
19	Безпека об’єктів підвищеної небезпеки	10	5	50
20	Відображення вимог безпеки у маршрутних картах, картках типового (групового) технологічного процесу, операційних картах, картках типової (групової) операції, відомості операції, карті ескізів, технологічних інструкціях, відомості оснащення, комплектувальній картці	5	4	20
21	Наявність технологічної документації на робочих місцях	5	10	50
22	Наявність технічних паспортів на будівлі та споруди	2	1	2
23	Проведення технічних оглядів будівель та споруд	4	2	8
24	Проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель та споруд	8	4	32
25	Наявність передбачених нормативно-правовими актами систем припливно-витяжної та місцевої вентиляції	7	5	35
26	Наявність протоколів санітарно-гігієнічних досліджень виробничого середовища: рівнів шуму, вібрації, освітлення, запиленості, температури, вологості, неіонізуючого випромінювання тощо	8	6	48
27	Плани евакуацій	4	2	8
28	Первинні засоби пожежегасіння	6	5	30
29	Автоматичні установки пожежегасіння	9	7	63
30	Системи пожежної сигналізації	5	4	20
31	Відповідність обладнання та приміщень класу пожежонебезпечної зони згідно з Правилами улаштування електроустановок	9	7	63
32	Дотримання норм розривів та габаритних розмірів, що забезпечують безпеку	5	4	20
33	Протоколи перевірки ізоляції електромереж	2	3	6
34	Протоколи вимірювання опору розтікання струму на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування	3	6	18
35	Протоколи перевірки повного опору петлі „фаза-нуль”	4	6	24
36	Акт опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів	5	6	30
37	Наявність електрозахисних засобів	8	6	48
	Усього	-	-	780

Після заповнення за всіма пунктами граф 6-9 таблиці підраховуємо сумарний фактичний бал (Н_гр). При цьому необхідно враховувати такі застереження:

1. за наявності нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності на одну травму від 1 до 5 днів встановлюється штрафний бал у розмірі 4;

2. за наявності нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності на одну травму від 6 до 30 днів та профзахворювання встановлюється штрафний бал у розмірі 6;

3. за наявності нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності на одну травму більше ніж 30 днів встановлюється штрафний бал у розмірі 10;

4. за наявності смертельного нещасного випадку встановлюється штрафний бал у розмірі 100;

5. у разі перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) та гранично допустимих рівнів (ГДР) небезпечних або шкідливих виробничих факторів за кожне перевищення встановлюється штрафний бал у розмірі 5;

6. у разі якщо за умовами виробництва на підприємстві відсутні ті чи інші технологічні процеси, у зв’язку з чим немає необхідності у впровадженні того чи іншого нормативу, або відсутні нещасні випадки чи профзахворювання, не було приписів органів державного нагляду за охороною праці, розрахунок сумарного нормативного бала за цим параметром не здійснюється і цей норматив вилучається з оцінки дії СУОП;

7. у разі порушення строку проведення інструктажів, перевірки знань з питань охорони праці встановлюється штрафний бал за кожну особу 2;

8. у разі виявлення порушень працюючими інструкцій з охорони праці встановлюється штрафний бал за кожного порушника 4.

Розрахунок ступеня професійного ризику здійснюємо за формулою:

Р=(М_max–М_гр+0,1)ּ9ּ10^-7,

де М_гр– визначений у ході оцінки сумарний фактичний бал.

Навести приклад

Завдання 1

Розрахувати ступінь професійного ризику виробництва, якщо відомо, що:

Об’єктів підвищеної небезпеки на підприємстві немає.

На підприємстві було зареєстровано 2 нещасні випадки з тимчасовою втратою працездатності 6 і 10 діб.

Перевищення ГДК та ГДР зафіксовано за 5 факторами (табл.1).

Під час перевірки виявлено, що порушено строки проведення інструктажів з питань охорони праці для 30 осіб; порушено вимоги інструкцій з охорони праці 40 працюючими.

Використати дані нормативної оцінки, що наведені в таблиці 8, довільно заповнити в цій таблиці графи 6, 7.

Порівняти обчислений ступінь професійного ризику виробництва з прийнятими рівнями ризиків.

Завдання 2

Розрахувати ступінь професійного ризику виробництва, якщо відомо, що:

Об’єктів підвищеної небезпеки на підприємстві немає.

На підприємстві було зареєстровано 1 нещасний випадок з тимчасовою втратою працездатності 12 діб.

Перевищення ГДК та ГДР зафіксовано за 5 факторами (табл.1).

Під час перевірки виявлено, що порушено строки проведення інструктажів з питань охорони праці для 24 осіб; порушено вимоги інструкцій з охорони праці 30 працюючими.

Використати дані нормативної оцінки, що наведені в таблиці 8, довільно заповнити в цій таблиці графи 6, 7.

Порівняти обчислений ступінь професійного ризику виробництва з прийнятими рівнями ризиків.

Завдання 3

Розрахувати ступінь професійного ризику виробництва, якщо відомо, що:

Об’єктів підвищеної небезпеки на підприємстві немає.

На підприємстві було зареєстровано 3 нещасні випадки з тимчасовою втратою працездатності 6, 10 і 35 діб.

Перевищення ГДК та ГДР зафіксовано за 5 факторами (табл.1).

Під час перевірки виявлено, що порушено строки проведення інструктажів з питань охорони праці для 40 осіб; порушено вимоги інструкцій з охорони праці 25 працюючими.

Використати дані нормативної оцінки, що наведені в таблиці 8, довільно заповнити в цій таблиці графи 6, 7.

Порівняти обчислений ступінь професійного ризику виробництва з прийнятими рівнями ризиків.

Завдання 4

Розрахувати ступінь професійного ризику виробництва, якщо відомо, що:

Об’єктів підвищеної небезпеки на підприємстві немає.

На підприємстві було зареєстровано 2 нещасні випадки з тимчасовою втратою працездатності 5 і 30 діб.

Перевищення ГДК та ГДР зафіксовано за 5 факторами (табл.1).

Під час перевірки виявлено, що порушено строки проведення інструктажів з питань охорони праці для 60 осіб; порушено вимоги інструкцій з охорони праці 30 працюючими.

Використати дані нормативної оцінки, що наведені в таблиці 8, довільно заповнити в цій таблиці графи 6, 7.

Порівняти обчислений ступінь професійного ризику виробництва з прийнятими рівнями ризиків.

Додаток 4

ІДЕНТИФІКАЦІЯ НЕБЕЗПЕК ТА АНАЛІЗ РИЗИКІВ НА ПРОМИСЛОВИХ ОБ’ЄКТАХ

НА ПРИКЛАДІ ОБ’ЄКТІВ НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ

Для забезпечення безпеки складної технічної системи висуваються основні вимоги:

• створення безаварійних об’єктів;

• організація системи бар’єрів чи перешкод розвитку чинників ураження;

• розроблення заходів, здатних ліквідовувати наслідки аварій.

Загальні принципи та завдання забезпечення безпеки об’єктів нафтогазового комплексу повинні враховуватися в нормативних документах в процесі проектування, на стадії будівництва, експлуатації, консервації та ліквідації об’єктів.

Переважна більшість об’єктів нафтогазового комплексу і, зокрема, об’єктів трубопровідних систем побудовані й експлуатуються за старими державними та галузевими нормативними документами, що не відповідають сучасному рівню знань і технічним можливостям.

Виникла необхідність широкого застосування аналізу та управління ризиками, що дасть змогу попереджувати пошкодження трубопровідних систем.

Згідно з концепцією сталого розвитку людства, забезпечення безпечних умов життєдіяльності – одне із глобальних суспільних завдань. Така постановка питання зумовлюється тим, що кількість і наслідки великих промислових катастроф за останні 30-40 років вказують на тенденцію постійного підвищення техногенних ризиків.

Проблеми техногенної та природної безпеки зачіпають життєві інтереси кожної людини, адже ми постійно живемо і працюємо у техногенному і природному середовищі, своєю діяльністю свідомо або ненавмисно втручаємося в цілісну гармонію природи. Компроміс, а частіше – конфронтація, між техногенною сферою і природним середовищем стали сьогодні тією глобальною проблемою, від розв’язання якої залежить майбутнє кожної країни.

Техногенна безпека – це ступінь (рівень) захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від техногенних надзвичайних ситуацій на потенційно небезпечних об’єктах.

Відомо, що в Україні щорічно виникає до 500 надзвичайних ситуацій техногенного характеру та до 30 надзвичайний ситуацій, спричинених природними чинниками. Ці надзвичайні ситуації (НС) забирають життя людей, завдають збитків державі в середньому до 800 млн. грн. щорічно.

Особливо гостро ця проблема стоїть у нафтогазовій промисловості України, саме тому ідентифікація небезпек та аналіз ризиків є важливими етапами при забезпеченні техногенної безпеки. Процеси ідентифікації небезпек та оцінки ризиків є ключовими інструментами в управлінні ризиками, їх результати є базовими в системі управління охороною праці. Наведемо послідовність проведення даних процесів.

Для організації роботи по ідентифікації небезпек та оцінці ризиків створюються постійно діючі робочі групи.

До складу груп включаються iнженерно-технiчнi працiвники пiдроздiлiв, що добре обiзнанi з методами безпечного виконання основних i допомiжних робiт, законодавчими i нормативними вимогами з охорони праці.

Фахiвцi, що входять до складу робочої групи, здiйснюють постiйний монiторинг виробничих процесiв. Зiбрана iнформацiя подається вiдповiдальному виконавцю, що проводить аналiз та погоджує у керiвника групи. Аналiз здiйснюється з врахуванням наданих "первинних" перелiкiв небезпек, що зiбранi та систематизованi вiддiлом охорони праці. Пiсля проведення аналiзу та форматування iнформацiя подається у вiддiл охорони працi не рідше ніж 1 раз у квартал, а також 1 раз у кiнцi календарного року.

Методичне керiвництво iдентифiкацiєю небезпек та оцiнкою ризикiв на пiдприємствi здiйснює керiвник служби охорони праці.

Виробничi небезпеки повиннi бути iдентифiкованi i проведена оцінка ризикiв для наявних видiв дiяльностi, продукцii i послуг на момент впровадження системи, при проведеннi проектних i науково-дослiдних робiт i у деяких випадках, а саме:

- при cтвopeннi нових робочих мiсць;

- при внесеннi технологiчних або органiзацiйних змiн на робочих мiсцях;

- при змiнi обов'язкових вимог, що вiдносяться до робочих мicць;

- пiсля змiни засобiв захисту, що використовувалися;

- пiсля виконання запланованих дiй щодо зниження рiвня ризикiв;

- пiсля нещасного випадку, що вiдбувся, або аварії.

При проведеннi робіт по ідентифікації небезпек, оцiнцi та управлінню ризиками необхiдно розглядати:

• постiйнi операцiї, для проведення яких призначено робоче мiсце, перiодичнi i епiзодичнi операції, тaкi як чистка ремонт, пуск та зупинка, а також потенцiйнi аварiйнi ситуацiї, використання продукцiї або послуг, що поставляються iншими органiзацiями;

• дiяльнiсть всього персоналу, що має доступ до робочого мiсця (включаючи підрядників та вiзитерiв) з урахуванням осiб, для яких застосовуються особливi критерії безпеки праці - жінки, неповнолітні, інваліди;

• устаткування на робочому мiсцi, яке використовується як для роботи органiзацiї, так iiншими особами.

Iнформацiя для iдентифiкацiї небезпек i оцiнки ризикiв:

1) отримується на пiдставi аналiзу документацiї:

- технологiчних регламентiв i iнструкцiй;

- технiчних даних про механiзми i устаткування, що використовуються на робочому мiсцi;

- iнструкцiй з охорони працi;

- плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій;

- за результатами вимiрювань шкiдливих та/або небезпечних факторiв;

- aтестації робочих мiсць;

- за результатами розслiдування нещасних випадкiв, професiйних захворювань, аварiйних ситуацiй i аварiй;

- законодавчих i нормативних документiв;

- документів інспектуючих органів за результатами перевірок;

- науково-технiчноi лiтератури та iнших джерел.

2) отримується при спостереженнi:

- за робочим середовищем;

- за виконанням завдань на робочих мiсцях i поза робочими мiсцями;

- за зовнiшнiми факторами, якi можуть впливати на робоче мiсце (тaкi, як роботи, що виконуються на розташованих поряд робочих мiсцях, атмосфернi фактори i т. ін.);

3) отримується при аналiзі дiй по забезпеченню безпечних умов працi.

Пiсля закінчення процесу iдентифiкацiї небезпек і оцінки ризиків структурні пiдроздiли повиннi мати повне уявлення про вci наявнi i кepовaнi ними небезпеки.

Результати проведеної оцiнки використовуються при постановцi цiлей у сферi охорони працi i служать основою для планування заходiв по зниженню рiвня ризикiв.

Процеси iдентифiкацiї небезпек, оцiнки ризикiв та управлiння ризиками повиннi виконуватися як передуючi заходи при впровадженнi нових або переглянутих видiв дiяльностi або процедур.

Окремо здійснюється ідентифiкацiя небезпек процeciв i обладнання, якi мають контрольованi параметри, і ідентифiкацiя небезпек при виконаннi робіт.

Для iдентифiкацii небезпек, пов'язаних з вiдхиленням вiд нормативних значень контрольованих параметрiв технологiчних процесів аналiз ведеться згiдно з методом НAZOP (скорочення англійских слів “HAZard” і “OPerability”, що в перекладі означає «небезпека» і «працездатність (обладнання та технологій)»).

Процес виробництва розбивається на стадiї (блоки). Аналiз проводиться по технологiчнiй cxeмi вiд входу до виходу.

Для кожної cтaдiї (блоку) складається перелiк потенцiйно небезпечних об'єктiв. Залежно вiд характеру i ступеня небезпеки можуть вказуватися oкpeмi одиницi устаткування або групи, oкремі кoмyнiкaцiї або системи комунiкацiй i устаткування для всієї cтaдiї або окремих її дiлянок. Вони є об'єктами операцiйних процесiв для подальшого аналiзу.

Враховуючи особливостi технологiчного процесу, параметри i технiчнi характеристики устаткування, аналiзуються i вивчаються усі елементи устаткування в систематичному порядку для виявлення можливих вiдxилень вiд встановлених параметрiв процесу i аналiзу впливу цих вiдxилень на безпеку технологiчного процесу. Аналiз проводиться з використанням iнформацiї про можливi неполадки в роботi i способи їх лiквiдацiї.

В процесi аналiзу розглядаються вci параметри роботи устаткування та систем - тиск, витрата, температура, горiння, домiшки, рiвень i т. д. та визначаються тi з них, якi можуть впливати на промислову безпеку.

Для кожного з вказаних параметрiв визначаються «ключовi слова», якi описують вiдxилення вiд встановлених норм процесiв. Наприклад - зниження, пiдвищення, вiдсутнiсть, зворотна (витрата), перевищення (концентрацiї), наявнiсть (домiшок) i т. д.

Визначаються вci можливi ключовi слова, якi можуть бути пов'язанi з відібраними параметрами для даного блоку.

Для кожного ключового слова визначають причини i наслiдки вiдхилень.

Приклад: перекачування рiдини з апарату А в апарат В по трубопроводу з певною швидкiстю. При аналiзi параметра «витрата» можна використовувати наступнi ключовi слова: знижена, підвищена, відсутня, зворотна.

Для кожного ключового слова слiд розглянути питання:

• Чи можливе вказане вiдxилення? - Якщо так, то чому? (причини).

• Якi можуть бути наслiдки?

• Якi змiни в конструкцiї або операцiйних методах можна запропонувати, щоб уникнути вказаного вiдxилення або запобiгти його наслiдкам?

Аналiз продовжується по черзi для вcix вiдiбраних блокiв i операцiй.

Biдoмості з ycix iдентифiкованих небезпек та результати оцiнки ризикiв процeciв i обладнання, якi мають контрольованi параметри, заносяться в «первинний» перелiк небезпек, таким чином формується «Перелiк №1», орієнтовна форма якого форма наведена в таблиці 1.

Таблиця 1 - Перелiк небезпек та оцінка ризику для процесiв i обладнання, що мають контрольованi параметри

№п/п

Ключове слово, параметр, локалізація

Причини

Наслідки

Первинна оцінка ризиків

Засоби контролю і запобіжні заходи

Оцінка досягнутих ризиків

Р

E

S

R

P

E

S

R

Наступним етапом є ідентифiкацiя небезпек при виконаннi робіт, таких як:

• peмонтні роботи та обслуговування (регламентнi роботи);

• виготовлення інструменту і технологічного оснащення;

• навантажувально-розвантажувальнi роботи, транспортування, складування та зберiгання;

• будiвельно-монтажнi роботи;

• прибирання територiї;

• проведення лабораторних робiт.

Дiяльнiсть, продукцiя i послуги розглядаються з урахуванням дiйсного або потенційно небезпечного:

• знаходження в зонi роботи апаратiв, устаткування i комунiкацiй, що працюють під тиском, з агресивними та вибухопожежонебезпечними речовинами;

• негативної дiї на здоров'я атмосферних факторiв;

• стану поверхонь;

• видiлення шкiдливих речовин у повiтря робочої зони;

• дiї шуму, вiбрацiї, випромiнювань та iнших фiзичних факторiв;

• контакту з рухомими механімами і устаткуванням;

• знаходження в зонi роботи вантажопiдйомних механiзмiв;

• пiдняття i перемiщення вантажів.

У разi, якщо на окремих робочих мiсцях виконуються iдентичнi завдання в однакових умовах i виникають однаковi небезпеки, допускається об'єднання робочих мiсць в групи i iдентифiкацiя небезпек для окремих груп. При цьому оцiнка ризику може проводитися для одного робочого мiсця з кожної групи.

Данi результатів iдентифiкацiї небезпек, на якi наражається робiтник в процесі виконання робiт, заносяться в «Перелiк №2», орієнтовна форма якого форма наведена в таблиці 2.

Таблиця 2 - Перелiк небезпек i оцiнки ризикiв виконання робіт

№ п/п

Вид діяльності

Небезпечний фактор

Потенційний ризик

Професії, які наражаються на небезпеку

Первинна оцінка ризиків

Засоби контролю і запобіжні заходи

Оцінка досягнутих ризиків

Р

E

S

R

P

E

S

R

Оцiнювання ризику занесених в «Перелiки» небезпек проводиться з метою встановлення прiоритетiв вiдносно дiй з управлiння ризиками.

Оцiнювання виконується робочою групою для двох станів: первинне оцінювання - без урахування застосованих профілактичних заходiв; повторне - з урахуванням застосованих профiлактичних заходiв.

Оцiнювання ризику аварій R для процесів і обладнання, які мають контрольовані параметри (температура, тиск та ін.) базується на методі оцінювання небезпек та працездатностi (НAZOP).

Оцiнювання ризику при виконання робiт базується на бальному методi.

Ризик виникнення небажаної ситуацiї визначається добутком трьох параметрiв згiдно з формулою:

R = Р х Е х S,

де Р - вiрогiднiсть iснування ризику виникнення небажаних ситуацiй визначається за таблицею 3 (вiрогiднiсть iснування ризику виникнення небажаних наслiдкiв, пов'язаних з дією шкiдливих речовин i шуму визначається за таблицею 4, аналогічно формуються критерії оцінювання вiрогiдності iснування ризику виникнення небажаних ситуацій внаслідок дії інших небезпечних факторів);

Е - частота, з якою працiвники наражаються на небезпеку, визначається за таблицею 5;

S - серйознiсть небажаних наслiдкiв, оцiнюється за таблицею 6.

На пiдставi одержаної оцiнки ризику за таблицею 7 проводиться аналiз ризикiв і визначається необхiднiсть проведення корегуючих дiй.

Профiлактичнi заходи, виконання яких регламентується законодавчими або iншими обов'язковими до виконання документами, виконуються незалежно вiд результатiв оцінки ризику.

Таблиця 3 - Оцінювання вiрогiдності Р iснування ризику виникнення небажаних ситуацій (в балах)

Значення	Ступінь вірогідності		Періодичність виникнення ризику
10	Дуже висока	0,1 (10%) і >	Можливо протягом зміни
6	Висока	0,01-0,1	Можливо протягом тижня
3	Середня	0,001-0,01	Можливо протягом місяця
1	Мала	0,0001-0,001	Можливо протягом року
0,5	Дуже мала	0,00001-0,0001	Можливо протягом терміну експлуатації

Таблиця 4 - Оцінювання вiрогiдності Р iснування ризику виникнення небажаних наслiдкiв, пов'язаних з дією шкiдливих речовин i шуму

Значення	Ступінь вірогідності	Перевищення ГДК (раз)	Рівень шуму (дБ)
10	Дуже висока	Більше 20	Більше 115
6	Висока	10,1-20	106-115
3	Середня	6,1-10	96-105
1	Мала	3,1-6	86-95
0,5	Дуже мала	1,1-3	81-85

Таблиця 5 - Оцінювання частоти Е, з якою працiвники наражаються на небезпеку ( в балах)

Значення	Характеристика	Періодичність роботи в небезпечні зоні
7	Постійно	На протязі зміни постійно
5	Регулярно	Один раз на зміну
3	Періодично	Один раз на тиждень
2	Іноді	Один раз на місяць
1	Рідко	Декілька разів на рік
0,5	Дуже рідко	Один раз на рік

Таблиця 6 - Оцінювання серйозності небажаних наслiдкiв, S (в балах)

Значення	Характеристика серйозності небажаних наслiдкiв	Описання серйозності небажаних наслiдкiв	Збитки
60	Катастрофа	Велика кількість людських жертв	Понад 50 млн. грн.
40	Велика аварія	Груповий нещасний випадок (більше 1 смертельного випадку)	15 000 000 – 50 000 000 грн.
15	Дуже значні	Один смертельний випадок	1 500 000 – 15 000 000 грн.
7	Значні	Інвалідність, стійка втрата працездатності	50 000 – 1 500 000 грн.
3	Серйозні	Тимчасова або часткова втрата працездатності	5 000 – 50 000 грн.
1	Незначні	Незначні травми, надання першої медичної допомоги	до 5 000 грн.

Таблиця 7 – Аналіз ризиків рекомендовані дії

Оцінка ризику		Категорія	Корегуючі дії
в балах	якісна
R≥ 400	Дуже великий	Неприпустимий	Роботу не можна розпочинати або продовжувати до моменту зменшення ступеню ризику до допустимого рівня
200≤R< 400	Великий		Роботу не можна розпочинати. Якщо робота розпочата і її не можна припинити, необхідно прийняти заходи щодо зменшення ризику в період, що не перевищує трьох місяців
70≤R< 200	Средній	Припустимий	Запровадити заходи щодо зменшення ризику в терміни, визначені проектною документацією
20≤R< 70	Низький		Дотримуватися запроваджених профілактичних заходів, забезпечити контроль
R< 20	Незначний		Немає необхідності у запровадження яких-небудь заходів

При отриманнi «Перелiкiв» з дiльницi керiвник служби охорони праці організовує їх розгляд фахiвцями керованої служби iз залученням, при необхiдностi, фахiвцiв iнших служб.

За наявностi зауважень, oстанні обговорюються з керiвником робочої групи пiдроздiлу i «Перелiки» передаються йому для доопрацювання. З урахуванням обсягу роботи встановлюється термін доопрацювання i передачi «Перелiку» для повторного розгляду.

У разi вiдсутностi зауважень «Перелiки» узгоджуються з керiвником служби охорони праці, заступником керiвника виробництва i затверджуються технiчним директором.

Затвердженi «Перелiки» повертаються на виробничу базу. Зберiгання та актуалізацію контрольних примiрникiв, та управлiння врахованими примiрниками здiйснює керівник підрозділу.

Bci працiвники пiдроздiлу повиннi бути ознайомленi керiвником вiддiлу (служби) з небезпеками та оцiнками ризикiв, якi вiдносяться до їх робочих мiсць. Ознайомлення працiвникiв оформлюється документально пiд пiдпис в журналi проведення iнструктажiв.

Плановий перегляд «Перелiкiв» передує розробцi органiзацiйно-технiчних заходiв на наступний piк i здiйснюється в термiни визначенi для розробки цих заходiв.

Змiни i доповнення в «Перелiки» протягом року - позаплановi, вносяться у випадках коли:

• закінчено виконання заходу щодо зниження рівня ризику;

• почато випуск нової продукції;

• проведена замiна вхiдних та/або вихiдних компонентiв при випуску освоєної продукції;

• введено нову дiяльнiсть, дiлянку, технологiчну лінію;

• внесені змiни в технологiчний процес;

• переглянуто План лiквiдації аварiйних ситуацiй;

• вiдбувається реорганiзацiя пiдприємства.

Перегляд «Перелiкiв» i внесення в них змiн проводиться протягом місяця з дня документального пiдтвердження подiй.

(навести приклад – таблицю)

Отже, налагоджена послідовність дій щодо ідентифікації небезпек та оцінки ризиків дає змогу виявити, проаналізувати та усунути небезпеки та потенційні ризики, і таким чином знизити рівень травматизму та покращити умови праці працівників.

24