3. Особливості планування показників економічної ефективності

Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування та напрямками цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

- забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

- встановлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо; визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання;

- виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку завдяки раціональному використанню матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

- здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів;

- планування виплат у бюджет.

Фінансовий план складається з:

• плану доходів і видатків;

• плану грошових виплат і надходжень;

• балансового плану.

Собівартість продукції - це виражені у грошовій формі витрати підприємства на виробництво й реалізацію продукції.

Метою планування витрат (собівартості) є оптимізація поточних витрат підприємства, що забезпечує необхідні темпи зростання прибутку й рентабельності на підставі раціонального використання грошових, трудових і матеріальних ресурсів.

При розробленні плану собівартості продукції мають бути розв’язані такі завдання:

• виконання аналізу вартісних показників виробничої діяльності підприємства в цілому й окремих його підрозділів;

• виявлення можливостей й уточнення розмірів зниження собівартості продукції у плановому році порівняно з попереднім періодом;

• складання калькуляції собівартості основних видів продукції, що випускаються;

• виявлення недоцільних витрат й розроблення заходів для їх ліквідації;

• визначення рентабельності виробництва та рентабельності видів продукції, що випускаються;

• оцінка впливу на собівартість, прибуток, рентабельність збільшення витрат на освоєння виробництва нової продукції.

План за витратами підприємства складається з таких розділів:

1. розрахунок зниження собівартості продукції внаслідок впливу на неї техніко-економічних факторів;

2. калькулювання собівартості видів продукції, робіт і послуг;

3. кошторис витрат на виробництво.

Загальний принцип включення певних витрат у собівартість полягає в тому, що через собівартість відшкодовуються витрати підприємства, які забезпечують відтворення усіх факторів виробництва, інші витрати покриваються із прибутку або інвестицій.

Непродуктивні витрати, пов'язані з виробничою діяльністю (брак, недостачі, втрати матеріалів, простої й т.ін.), також включаються у фактичну собівартість, а втрати й порушення договірних зобов'язань (штрафні санкції) компенсуються за рахунок прибутку.

При плануванні собівартості продукції застосовуються такі методи:

1. Пофакторний метод. Його суть полягає у визначенні впливу техніко-економічних факторів на витрати виробництва у плановому році порівняно з попереднім. При плануванні собівартості цей метод застосовується з метою:

- забезпечення порівнянності показників плану з аналогічними показниками інших періодів;

- найбільш повного обліку ефективності впровадження заходів щодо плану підвищення ефективності виробництва;

- визначення участі окремих служб, відділів і виробничих підрозділів у зниженні витрат.

2. Кошторисний метод. Він припускає обґрунтування кожної статті собівартості за допомогою спеціального кошторису витрат. Кошторисний метод дозволяє погодити окремі розділи тактичного плану між собою й погодити їх із планами внутрішньовиробничих підрозділів.

Розробити зведений кошторис витрат на виробництво у плановому періоді та планову собівартість валової і товарної продукції можна в наступному порядку.

1. Визначають сукупні витрати на виробництво (С_в) (кошторис витрат) як суму витрат за економічними елементами за формулою

, (1.1)

де - матеріальні витрати, грн;

- витрати на заробітну плату, грн;

- відрахування на соціальні заходи, грн;

- амортизація основних фондів і нематеріальних активів, грн;

- інші витрати, пов’язані з виробництвом продукції.

2. Визначити собівартість валової продукції (С_вп) можна згідно з формулою

, (1.2)

де - витрати, що не враховують у виробничу собівартість продукції, грн;

, - відповідно витрати майбутніх періодів на кінець і початок планового періоду, грн.

3. Виробнича собівартість товарної продукції (С^вир_тп) визначається за формулою

, (1.3)

де , - відповідно залишки незавершеного виробництва на кінець і початок планового періоду, грн.

4. Повна собівартість товарної продукції (С^пов_тп) розраховується за формулою

, (1.4)

де - позавиробничі (комерційні) витрати, грн.

3. Метод калькуляцій. За допомогою цього методу обґрунтовується розмір витрат на виробництво одиниці продукції, робіт, послуг або їх структурних елементів.

Розробити планову калькуляцію виробу можна за такою схемою:

1. Визначають суму витрат на матеріали за формулою

, (1.5)

де – закупівельна ціна і-го матеріалу, грн;

- маса і-го матеріалу, кг;

- кількість найменувань матеріалів.

2. Основну заробітну плату виробничих робітників розраховують за формулою

, (1.6)

де - годинна тарифна ставка середнього розряду, к./год;

- трудомісткість виробу, нормо-год.

3. Визначають розмір додаткової заробітної плати за формулою

, (1.7)

де - коефіцієнт додаткової заробітної плати.

4. Відрахування на соціальне страхування розраховують за формулою

,

де - коефіцієнт відрахувань на соціальне страхування,

5. Витрати на експлуатацію і утримання обладнання розраховують за формулою

, (1.8)

де - коефіцієнт витрат на експлуатацію і утримання обладнання.

6. Загальновиробничі витрати розраховують за формулою

, (1.9)

де – коефіцієнт загальновиробничих витрат.

7. Визначають виробничу собівартість виробу, яка становитиме

(1.10)

8. Адміністративні витрати визначають за формулою

, (1.11)

де – коефіцієнт адміністративних витрат.

9. Розмір комерційних витрат визначають за формулою

, (1.12)

де - коефіцієнт комерційних витрат.

10. Визначають повну собівартість за формулою

. (1.13)

На основі повної собівартості далі планується ціна на виріб з урахуванням планового прибутку.

4. Нормативний метод. Рівень витрат на виробництво й реалізацію продукції, робіт, послуг розраховується на основі заздалегідь складених норм і нормативів. Перевага нормативного методу планування собівартості продукції - можливість відособленого обліку відхилень від діючих (поточних) норм та їх причин. Це дозволяє робити висновок про те, які фактори спричинили зміну витрат, і вчасно ухвалювати оптимальні рішення, спрямовані на поліпшення економічних показників роботи підприємства.

При плануванні собівартості продукції зазначені методи застосовуються, як правило, одночасно у комплексі, що дозволяє розв’язувати низку взаємозалежних завдань планування витрат.

Одним з важливих показників результативної діяльності підприємства в умовах ринку є прибуток.

Прибуток – це частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.

Методи планування прибутку:

1. метод прямого розрахунку;

2. за показником витрат на одну гривню продукції;

3. аналітичний метод.

Метод прямого розрахунку базується на вилученні з чистого доходу підприємства усіх його витрат. Розраховується за окремими видами продукції, що виробляються й реалізуються за формулою

, (1.14)

де - операційний прибуток від реалізації планового обсягу продукції, тис. грн;

- прибуток від реалізації і-го виробу, який визначається відніманням від гуртової ціни виробу витрат на його виробництво і збут.

Визначення прибутку методом прямого розрахунку при великому асортименті продукції є трудомісткою справою, до того ж він не дозволяє визначити вплив на прибуток окремих факторів.

Розрахунок прибутку на основі показника витрат на одну гривню продукції може застосовуватися по підприємству в цілому з розрахунку прибутку від випуску та реалізації всієї продукції. Передбачається використання даних про виробничі витрати, реалізацію продукції за попередній період, а також очікувану їх зміну, що прогнозується в наступному періоді. При даному методі розрахунку також бракує можливості визначити вплив окремих чинників на обсяг прибутку, його зміну.

, (1.15)

де - товарна продукція;

- витрати на 1 грн товарної продукції.

РОЗДІЛ 2

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА В ПСП «НОВОГРИГОРІВСЬКЕ» ВОЗНЕСЕНСЬКОГО РАЙОНУ

2.1. Загальні відомості про підприємство

Приватне сільськогосподарське підприємство «Новогригорівське» знаходиться у центральній частині Миколаївської області. Підприємство розташоване в с. Новогригорівка, Вознесенського району. Відстань від господарства до обласного центру - м. Миколаїв 75 км, до районного центру – м. Вознесенська 15 км.

За географічним положенням територія господарства знаходиться у підзоні північного степу. Клімат теплий з жарким літом і м’якою зимою. Середньорічна температура повітря 8,5⁰С. Кількість опадів за період з температурою вище 10 ⁰С – 200-230 мм, за рік – 330-360 мм. За даними агрометеорологічної станції середня тривалість без морозного періоду в зоні складає 186-200 днів. Приморозки навесні припиняються найчастіше з другої декади квітня, але бувають роки, коли вони спостерігаються навіть у другій декаді травня.

Тривалість вегетаційного періоду за середньою температурою вище +5 ⁰С 217 днів, вище +10 ⁰С 171 день. Середня t ⁰С повітря за рік 9,2-9,9 ⁰С.

За результатами агрохімічного обстеження переважають ґрунти з середнім вмістом гумусу, значну частку також займають піщані ґрунти. В цілому природно-кліматичні умови та географічне положення господарства благодійно впливають на вирощування багатьох сільськогосподарських культур.

Основний вид транспортного зв’язку в господарстві – автомобільний.

Проаналізуємо динаміку показників розміру господарства, які свідчать про рівень концентрації виробництва, для наочності представимо їх у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Показники розміру ПСП «Новогригорівське» Вознесенського району

Показники	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2011р. у % до
				2009 р.	2010 р.
Валова продукція с.-г. у порівняльних цінах 2010 року, тис. грн	3633,8	4444,2	6022,8	165,7	135,5
Грошова виручка від реалізації с.-г. продукції, тис. грн	2264	4162,1	6624,2	292,6	159,2
Площі с.-г. угідь, га	2434	2277	2272	93,3	99,8
Середньорічна вартість основних виробничих фондів с.-г. призначення, тис. грн	6220	6221	6482	104,2	104,2
Середньорічна чисельність працівників зайнятих в с.-г. виробництві, чол.	23	23	28	121,7	121,7

Аналіз динаміки показників розміру виробництва в ПСП «Новогригорівське» свідчить, що в господарстві спостерігається тенденція нарощування обсягів грошової виручки від реалізації продукції. У 2011 р., порівняно з 2009-2010 рр., вартість валової продукції в постійних цінах 2010 р. зросла на 65,7% та на 35,5% відповідно, грошова виручка зросла на 192,6% та 59,2% відповідно.

Також в господарстві спостерігається поступове збільшення вартості основних засобів на 4,2% та середньорічної чисельності працівників – на 21,7%. Зменшилась протягом досліджуваного періоду площа сільськогосподарських угідь – на 6,7% та на 0,2% відповідно.

Для характеристики виробничо-економічного потенціалу ПСП «Новогригорівське» важливе значення має аналіз процесу спеціалізації виробництва з метою вивчення її рівня, доцільності, впливу на економічні показники діяльності господарства. Для цього розрахуємо таблицю 2.2 і проаналізуємо отримані показники.

Аналіз розміру та структури грошової виручки від реалізації сільськогосподарської продукції свідчить, що ПСП «Новогригорівське» спеціалізується на виробництві соняшнику (50,9% в структурі виручки від реалізації сільськогосподарської продукції) та зернових культур (питома вага загалом 45,8%). Незначна частка виручки припадає на вирощування ріпаку (1,7%), овочів (0,3%) та іншої рослинницької продукції (1,3%). Загалом виручка від галузі рослинництва в структурі загальної виручки підприємства займає 99,8%, 0,2% припадає на послуги в сільському господарстві.

Таблиця 2.2

Розмір та структура грошової виручки від реалізації в ПСП «Новогригорівське» Вознесенського району

Галузі та види	Товарна продукція тис. грн			В середньому за 3 роки, тис. грн	Структура грошових надходжень, %
продукції	2009 рік	2010 рік	2011 рік		По підп.	По с.-г. вир.
Пшениця озима	635,1	725,8	1358,9	906,6	20,8	20,8
Гречка	0,0	0,0	129,1	43,0	1,0	1,0
Ячмінь озимий	427,3	686,8	1873,0	995,7	22,8	22,9
Ячмінь ярий	0,0	0,0	137,3	45,8	1,0	1,1
Соняшник	1030,6	2587,0	3023,2	2213,6	50,8	50,9
Ріпак озимий	90,9	132,0	0,0	74,3	1,7	1,7
Овочі відкритого ґрунту	2,9	0,3	40,4	14,5	0,3	0,3
Баштанні культури	1,1	0,0	0,0	0,4	0,0	0,0
Інша продукція рослинництва	76,1	30,2	62,3	56,2	1,3	1,3
Разом по рослинництву	2264,0	4162,1	6624,2	4350,1	99,8	100,0
Всього по сільськогосподарському виробництву	2264,0	4162,1	6624,2	4350,1	99,8	100
Виконання робіт, надання послуг	10,4	8,8	11,0	10,1	0,2	х
Всього по господарству	2274,4	4170,9	6635,2	4360,2	100	х

2.2. Значення і роль галузі в економіці підприємства

При вивченні сучасного стану будь-якої галузі сільськогосподарського виробництва важливо знати яку роль вона відіграє в економіці підприємства та яке місце посідає серед інших галузей, адже чим значимішою є галузь, тим більше уваги слід їй приділяти в поточній діяльності та обґрунтуванні перспективних завдань подальшого її розвитку.

Дослідження структури виручки від реалізації в ПСП «Новогригорівське» засвідчило, що в господарстві набула розвитку лише одна галузь сільськогосподарського виробництва – галузь рослинництва, а відтак вона відіграє визначальну роль в економіці господарства. Однак для пропонуємо розглянути місце в економіці господарства двох лідируючих галузей рослинництва – зерновиробництва та вирощування соняшнику. Для цього розглянемо таблицю 2.3.

Таблиця 2.3.

Місце продукції зерновиробництва та виробництва соняшнику в економіці ПСП «Новогригорівське»

Показники	В цілому по господарству			В т.ч. по зерновим
	2010 р.	2011 р.	Всього			Питома вага, %
			2010 р.		2011 р.	2010 р.	2011 р.
Вартість валової продукції сільського господарства (в постійних цінах 2010 р.), тис. грн	4444,2	6022,8	1823,0		2934,6	41,0	48,7
Посівні площі, га	2276,0	2271,5	987		1008	43,4	44,4
Виробничі витрати, тис. грн	3218,2	4083	1499,4		2195,6	46,6	53,8
Грошова виручка, тис. грн	4162,1	6624,2	1412,6		3498,3	33,9	52,8
Прибуток (+), збиток (—) від реалізації сільськогосподарської продукції, тис. грн	897,3	2472,4	0,2		1397,3	0,0	56,5
	В цілому по господарству			В т.ч. по соняшнику
Вартість валової продукції сільського господарства (в постійних цінах 2010 р.), тис. грн	4444,2	6022,8	2474,9		3032,5	55,7	50,4
Посівні площі, га	2276,0	2271,5	895		928	39,3	40,9
Виробничі витрати, тис. грн	3218,2	4083	1374,3		1807,3	42,7	44,3
Грошова виручка, тис. грн	4162,1	6624,2	2587		3023,2	62,2	45,6
Прибуток (+), збиток (—) від реалізації сільськогосподарської продукції, тис. грн	897,3	2472,4	1105,8		1965,2	123,2	79,5

Проведений аналіз місця продукції зерновиробництва в економіці господарства свідчить, що є вагомою галуззю в господарстві, зокрема за рахунок зернових в господарстві у 2010-2011 рр. формувалось 41% та 48,7% вартості валової продукції та 33,9% та 52,8% грошової виручки, у 2011 р. 56,5% прибутку господарство отримало за рахунок реалізації зернових культур. На зерновиробництво припадає, також, 46,6% та 53,8% виробничих витрат у 2010 р. та 2011 р. відповідно.

Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що виробництво соняшнику є провідною галуззю в господарстві, адже саме цей вид продукції формує понад 50% вартості валової продукції (у 2010 р. -55,7%, у 2011 р. – 50,4%), за рахунок реалізації соняшнику господарство протягом 2010-2011 рр. отримувало 62,2% та 45,6% грошової виручки. Виробництво соняшнику в господарстві протягом досліджуваного періоду було найприбутковішою галуззю: у 2010 р. прибуток від реалізації соняшнику був навіть більшим за загальний прибуток підприємства (за рахунок збитковості інших галузей), а у 2011 р. становив 79,5% від загального прибутку господарства.

2.3. Площі та структура земельних угідь

У сільському господарстві земля - це головний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже, і головним засобом виробництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.

Пропонуємо дослідити динаміку та структуру землекористування в ПСП «Новогригорівське» (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Динаміка та структура землекористування в ПСП «Новогригорівське» Вознесенського району

Показники	2009 р.		2010 р.		2011 р.		2011 р. у % до
	га	%	га	%	га	%	2009 р.	2010 р.
Загальна земельна площа,	2434,0	100,0	2277,0	100,0	2272,0	100,0	93,3	99,8
в т.ч. сільськогосподарські угіддя з них:	2434,0	100,0	2277,0	100,0	2272,0	100,0	93,3	99,8
—рілля	2434,0	100,0	2277,0	100,0	2272,0	100,0	93,3	99,8
Посівні площі	2134,0	88,9	2276,0	100,0	2271,5	100,0	100,0	99,8
Зрошувані землі	494,0	20,3	494,0	21,7	494,0	21,7	100,0	100,0
Коефіцієнт освоєння землі	1,00	Х	1,00	Х	1,00	Х	Х	Х
Коефіцієнт розораності сільськогосподарських угідь	1,00	Х	1,00	Х	1,00	Х	Х	Х
Коефіцієнт використання ріллі	0,89	Х	1,00	Х	1,00	Х	Х	Х

За досліджуваний період в господарстві спостерігається незначне зменшення площ сільськогосподарських угідь – у 2011 порівняно з 2009-2010 рр. на 6,7% та 0,2%. При цьому зазначаємо, що у зв'язку зі спеціалізацією підприємства на виробництві рослинницької продукції всі сільськогосподарські угіддя зайняті під ріллею, про що свідчить коефіцієнт розораності с.-г. угідь -1,0. Також протягом досліджуваного періоду наявна рілля в господарстві використовувалась дуже інтенсивно і повністю була зайнята під посівами – коефіцієнт використання ріллі у 2009 р. становив 0,89, а в наступні два роки - 1,0.

Економічна ефективність використання земельних угідь у сільському господарстві характеризується системою натуральних і вартісних показників.

Вартісні показники найбільш повно характеризують економічну ефективність використання землі і дають змогу порівнювати та об'єктивно оцінювати рівень використання земельних ресурсів у господарствах, які спеціалізуються на виробництві різних видів продукції. Пропонуємо провести аналіз ефективності використання земельних ресурсів в господарстві за вартісними показниками (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Показники ефективності використання земельних угідь в ПСП «Новогригорівське» Вознесенського району

Показники	Роки			2011р. в % до
	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2009 р.	2010 р.
Одержано в розрахунку на 1 га оброблюваних земель, грн:
—валової продукції сільського господарства (в постійних цінах 2010 р.)	1492,9	1951,8	2650,9	177,6	135,8
—валового доходу від сільського господарства	1297,0	2198,5	3504,4	270,2	159,4
—прибутку (+), збитку (-) від реалізації сільськогосподарської продукції	18,6	39,6	1091,0	5862,1	2756,9

Аналіз ефективності використання земельних угідь в ПСП «Новогригорівське» дає змогу зробити висновок, що протягом 2009-2011 рр. ефективність використання землі в господарстві збільшилась. Так, обсяг валової продукції та валового доходу в розрахунку на 1 га с.-г. угідь зріс на 77,6% та 35,8% і 170,2% та 59,4% відповідно, обсяг прибутку збільшився в 58,6 раз та 27,5 рази відповідно.

Вважаємо, що необхідно розглянути склад та структуру орних земель (ріллі) і посівних площ підприємства (табл. 2.6).

Аналізуючи склад та структуру орних земель в ПСП «Новогригорівське» відмічаємо, що протягом досліджуваного періоду найбільшу питому вагу в структурі посівів займали посіви зернових культур (46,1%) зокрема, посіви озимої пшениці (23,9%) та озимого ячменю (21,1%). Значна питома вага у 2009-2011 рр. в структурі посівів господарства належала соняшнику (40,9%). Незначну частку займали овочі відкритого ґрунту (6,4%), ріпак озимий (3,9%), гірчиця (2,6%). Також в господарстві в зовсім незначних розмірах площі були зайняті під гречкою, озимим ріпаком та баштанними культурами.

Таблиця 2.6

Склад та структура орних земель в ПСП «Новогригорівське» Вознесенського району

Культури та види угідь	2009 р.			2010 р.			2011 р.			У середньому за 3 роки
	га	%		га	%		га	%		га	%
Рілля - всього	2434	100	х	2277	100	х	2272	100	х	2327,7	100	х
Чисті пари	270	11,1	х	0	0	х	0	0	х	90	3,9	х
Площа посіву - всього	2164	88,9	100	2277	100	100	2273	100,0	100	2238,0	96,1	100
у т.ч.: зернові	1034	42,5	47,8	987	43,3	43,3	1073	47,2	47,2	1031,3	44,3	46,1
пшениця озима	622	25,6	28,7	483	21,2	21,2	500	22,0	22,0	535,0	23,0	23,9
ячмінь озимий	412	16,9	19,0	504	22,1	22,1	500	22,0	22,0	472,0	20,3	21,1
ячмінь ярий	0	0,0	0,0	0	0,0	0,0	33	1,5	1,5	11,0	0,5	0,5
гречка	0	0,0	0,0	0	0,0	0,0	40	1,8	1,8	13,3	0,6	0,6
соняшник	780	32,0	36,0	895	39,3	39,3	1068	47,0	47,0	914,3	39,3	40,9
гірчиця	175	7,2	8,1	0	0,0	0,0	0	0,0	0,0	58,3	2,5	2,6
ріпак озимий	40	1,6	1,8	222	9,7	9,7	0	0,0	0,0	87,3	3,8	3,9
овочі	130	5,3	6,0	172	7,6	7,6	130,5	5,7	5,7	144,2	6,2	6,4
баштанні	5	0,2	0,2	0	0	0,0	0	0	0,0	1,7	0,1	0,1