2.Поняття про цивільний захист

Відсутність у наукових та практичних колах достатньо чіткого і адекватного розуміння етимології терміну „цивільний захист”, його лінгвістично-семантичного значення призводить до ізольованого розгляду та частої підміни вказаного поняття, неправильного застосування, порушення вимог нормо-проектувальної техніки суб'єктом владних повноважень, який відповідає за реалізацію державної політики у сфері ЦЗ.

Ці чинники є однією з причин хаотичного розвитку законодавства у згаданій сфері, зниження ефективності правового регулювання і, як наслідок, є фактором неякісного керівного впливу на відповідні управлінські відносини. Термін «цивільний захист» у вітчизняному законодавстві з'явився лише у 2004 році з прийняттям Закону України «Про правові засади цивільного захисту» від 24 червня 2004 р. № 1859-ІУ

3. Визначення терміну «цивільний захист»

Цивільний захист – система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та ін. заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

4. Визначення терміну «цивільна оборона»

У Законі України про ЦО сказано: «Цивільна оборона України – це державна система управління, сил і засобів, що створюються для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру».

5.Відмінності між поняттями «цивільна оборона» та «цивільний захист»

Поняття ЦО відрізняється від визначення терміну «цивільний захист» тим, що в першому з них мова йде про державну систему органів управління, сил і засобів (тобто законодавець акцентує увагу на інституційній складовій державного управління), яка створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків НС, а в другому наголошується на організаційній складовій державного управління відповідною сферою, оскільки правотворчий орган встановлює, що ЦЗ - це «... система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів...», які, знов-таки, реалізуються певними державно-владними, самоврядними та іншими структурами з мстою запобігання та ліквідації НС, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

Визначення терміна «цивільна оборона» є більш стислим, спрощеним, ніж категорії «цивільний захист» та «захист населення і територій від НС». Напевне, законодавець під час формулювання норм-дефініцій «цивільний захист» і «захист населення і територій від НС» намагався охарактеризувати дані явища якомога усебічно і вичерпно, про що свідчить наявність у визначеннях цих понять переліку відповідних заходів та структур, що їх реалізовують. Однак, унаслідок цього терміни «цивільний захист» і «захист населення і територій від НС» є ускладненими, а отже, важкими для сприйняття і застосування.