5.Електроенергетика
Теплові електростанції працюють на низькосортному вугіллі, торфі, мазуті, природному газі.
Теплові електростанції (ТЕС) поділяють на конденсаційні та теплоелектроцентралі (ТЕЦ). На перших відпрацьована водяна пара конденсується і вода надходить у котел. Такі станції виробляють електроенергію, якою, забезпечують тільки великий район країни. Тому їх інколи називають державними районними електростанціями (ДРЕС). ТЕЦ виробляють одночасно електричну і теплову енергію (гарячу воду або пару), яку спрямовують по трубах для обігрівання житлових будинків, підприємств.
ДРЕС, як правило, мають значну потужність і розміщуються у районах видобутку палива, поблизу річок, що дають воду для охолодження. Великі теплові електростанції побудовані на Донбасі — Луганська, Слов'янська, Старобешівська, Вуглегірська (найпотужніша — близько 4 млн кВт); у Придніпров'ї — Придніпровська, Криворізька, Запорізька; у західних областях — Доброт-вірська, Бурштинська, а також поблизу Харкова (Зміївська), Києва (Трипільська), Вінниці (Ладижинська).
Поблизу великих міст, промислових підприємств будують ТЕЦ, які забезпечують їх електроенергією та теплом. Найбільші серед них побудовані у Києві, Одесі, Харкові.
Теплові електростанції є великими забруднювачами атмосфери. Тому для ТЕС важливим є їх модернізація, налагодження очистки викидів в атмосферу та використання у господарстві золи і шлаку, які накопичуються на цих ТЕС.
Позитивною стороною АЕС є невеликі об'єми палива, які вона споживає (декілька вагонів на рік), а також те, що Україна багата на ядерне паливо (уранові руди). У нашій державі на сьогодні діє чотири АЕС — Рівненська, Південноукраїнська, Хмельницька і Запорізька (найпотужніша — 4 млн кВт). Чорнобильська АЕС закрита у грудні 2000 р. Уведено в дію два нові енергоблоки на Хмельницькій і Рівненській АЕС.
Екологічні проблеми електроенергетики
Проблеми галузі полягають у тому, що в Україні необхідно перейти на використання ядерних реакторів з високим ступенем надійності, пристосованих до роботи на низькозбагаченому урані.
Важливо налагодити роботу підприємств, які завершуватимуть переробку уранових руд на готове паливо для АЕС. Поки що воно імпортується з Росії, куди надходить руда з українських родовищ. Невирішеними залишаються проблеми поховання й утилізації відходів АЕС.
При правильному проектуванні ГЕС дають найдешевшу енергію. Однак, якщо вони споруджені на рівнинних річках і водосховища затоплюють великі площі, то втрати від затоплення родючих земель і поселень можуть значно перевищувати вартість виробленої енергії.
Електроенергія передається на відстань лініями електропередач (ЛЕП). Електростанції України об'єднані в єдину енергетичну систему.
Надпотужною є ЛЕП Донбас—Вінниця—Бурштин, яка проходить через Закарпаття до Угорщини. Друга така лінія ЛЕП з'єднує Хмельницьку та Чорнобильську АЕС, простягається до польського міста Жешува (Ряшева), По них Україна передає за кордон частину виробленої електроенергії.