- •Осибливості організаціїї та проведення екскурсії
- •Сутність екскурсії
- •2. Функції та ознаки екскурсії
- •3. Класифікація екскурсій
- •4. Етапи розробки екскурсії
- •Визначення мети, завдань і теми екскурсії
- •Відбір та вивчення екскурсійних об'єктів
- •Складання, об'їзд (обхід) маршруту екскурсії
- •Підготовка тексту екскурсії
- •- Комплектування «портфеля екскурсовода»
- •Висновки по тексту та технологічній карті
- •Прийом (здача) екскурсії
- •Затвердження екскурсії
- •Документація, необхідна для кожної екскурсійної теми
- •5.Показ в екскурсії
- •Методичні прийоми показу
- •Розповідь в екскурсії
- •Методичні прийоми розповіді
- •Техніка ведення екскурсії
- •Професійна майстерність екскурсовода
Відбір та вивчення екскурсійних об'єктів
Для розкриття теми екскурсії важливе значення має правильний відбір об'єктів. Екскурсійні об'єкти є зоровою основою екскурсії, на їхньому показі будується розповідь екскурсовода
Екскурсійні об'єкти класифікуються:
• за видами:
- пам'ятки: історичні, архітектурні, мистецькі, документальні;
- об'єкти природи: ліси, гаї, заповідники, заказники, національні парки, урочища, ландшафтні комплекси;
• за змістом:
- однопланові (рослина, тварина, річка, будинок, твір мистецтва тощо);
- багатопланові (пам'ятки архітектури, ліс, поле, вулиця, площа, місцевість, що пов'язані з певними історичними подіями);
• за функціональним призначенням:
- основні, на яких розкривають підтеми;
- додаткові, які показують під час переїздів та логічних переходів;
• за ступенем збереження:
- збережені повністю;
- збережені частково;
- перебудовані та реконструйовані.
Відбір найбільш цікавих пам'яток забезпечує візуальну основу сприйняття екскурсії, розкриття її теми.
При відборі екскурсійних об'єктів їх оцінка проводиться за такими ознаками:
пізнавальна цінність, тобто зв'язок об'єкта з певними подіями, життям і творчістю видатних особистостей;
наявність повної, достовірної і цікавої інформації про об'єкт;
художня цінність пам'ятки;
відомість (популярність);
незвичайність (екзотичність) об'єкта, його неповторність (наприклад, міст Є.О. Патона в Києві - перший великий міст, побудований методом електрозварювання);
зв'язок з культурною традицією населення: віруваннями, легендами, фольклором, способом життя;
виразність (зовнішня) і взаємодія з навколишнім середовищем;
збереженість (оцінка стану);
місцезнаходження.
Кількість об’єктів, які відбирають для певної екскурсії, узгоджують з вимогою послідовності показу. «Набір» об’єктів має бути різноманітним і співвідноситися з темою, змістом екскурсії, складом групи екскурсантів. Для міської тематичної екскурсії тривалістю 4-5 академічних годин оптимальним є 15-20 об'єктів. Слід враховувати, що кожна тема має «свої» об'єкти. При використанні однієї пам’ятки в різних екскурсіях, необхідно кожного разу розкривати її по-новому, подавати різний фактичний матеріал.
В промесі підготовки екскурсії велику увагу слід приділити вивченню об'єктів безпосередньо на місці, в їх природному оточенні. Відбір об'єктів закінчується складанням картки або паспорта на кожен з них. До картки заносяться дані про вид об'єкта (пам'ятка архітектури, місце боїв, обеліск, захоронення) та ряд характеристик:
Назва пам'ятки (попередня, сучасна).
Історична подія, з якою пов'язаний об'єкт, дата цієї події.
Місцезнаходження об'єкта, його адреса.
4. Опис пам'ятки (автор, дата спорудження, з яких матеріалів виготовлено, текст меморіального напису).
Джерела відомостей про пам'ятку: література, архіви, усні перекази.
Збереження пам'ятки (стан об'єкта та прилеглої території, дата останнього ремонту і реставрації).
Охорона пам'ятки (на кого покладена, яким рішенням).
В яких екскурсіях пам'ятка використовується як об'єкт показу.
Дата складання картки, прізвище, ім'я, по батькові та посада особи, яка склала картку. До картки додається фотографія об'єкта (теперішній вигляд).
Остаточний відбір об'єктів надає всі підстави перейти до скла дання маршруту екскурсії.
