Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
віта.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
501 Кб
Скачать
☆

Аналіз витрат на виробництво основної сировини для біодизеля та біоетанолу

№

Показники

Одиниця

вимір.

Ріпак озимий

Пшениця

Озима

Кукурудза

Цукровий

буряк

1

Урожайність

т/га

3,0

6,0

8,0

50,0

2

Витрати на виробництво, всього: в т.ч.

- техніку

-рідке паливо

-добрива

- насіння

-оплату праці

- інші витрати

грн./га

грн./га

грн./га

грн./га

грн./га

грн./га

4830

687

855

2714

190

384

5940

970

997

3281

212

480

8720

1861

1561

4443

262

593

12650

2560

2170

6978

309

633

3

Собівартість

основної продукції

рн./т

1610

990

1090

253

4

Реалізаційна ціна

основної продукції

рн./т

4000

1850

1800

380

5

Прибуток на гектар

площі посіву

рн./га

7170

5160

5680

6350

6

Прибуток на тонну

реалізованої

продукції

грн./т

2390

860

710

127

7

Рівень

рентабельності

%

148,4

86,9

65,1

50,2

Аналізуючи витрати коштів на один гектар посіву ріпаку в порівнянні з іншими культурами для виробництва біопалива свідчить, що найнижчі витрати при виробництві ріпаку озимого, які становлять 4830 грн/га, а найбільші для посівів цукрового буряку – 12650 грн/га.

В структурі затрат усіх розглядуваних сільськогосподарських культур найбільша складова це добрива, засоби захисту та насіння, яка в усіх випадках більша 50%, зокрема, для ріпаку озимого – 2714 грн/га, що становить 56,2%; пшениці озимої 3281 грн/га – 55,2%, кукурудзи 4443 грн/га – 50,1%, цукрового буряку 6978 грн/га – 55,2%.

Друга за величиною стаття витрат при виробництві озимого ріпаку та озимої пшениці це енергоносії, які складають відповідно 17,7% і 18,8%. В той же час при вирощуванні кукурудзи та цукрового буряку на другому місці витрати на експлуатацію техніки – відповідно 21,3% та 20,2%. Собівартість однієї тони насіння ріпаку 1610 грн.,озимої пшениці 950 грн., зерна кукурудзи 1080 грн., коренів цукрових буряків 253 грн.

Переробка продукції на біопаливо потребує затрат коштів в обсягах 38 - 52% від його собівартості. Так собівартість переробки однієї тонни насіння ріпаку на біодизель складає 686,7 грн/т; зерна пшениці на біоетанол – 635,8 грн/т; зерна кукурудзи –668,8 грн/т; коренів цукрового буряка на біоетанол – 276,0 грн/т.

Є очевидним, що виробництво біодизелю є можливим лише при кооперації підприємств виробників сировини та переробних підприємств; створення великих агрохолдингів або кластерів, які уособлюють «колективну ефективність», а також у випадку будівництва міні-заводів із виробництва біодизеля для власних потреб у рідкому паливі виробниками сировини.

В приведених розрахунках не врахована можлива виручка від реалізації побічної продукції. Окрім основної продукції при виробництві біопалив є побічні продукти, які мають теж важливе народногосподарське значення. В результаті вирощування та переробки ріпаку та пшениці отримуємо солому, яка може бути використана як біопаливо. При спалюванні соломи можна отримати значну кількість теплової енергії (17,4 МДж/кг), а також її можна перетворювати на біогаз, використовувати як добриво, корм тваринам тощо. На біогаз можна перетворити гичку буряка, а також стебла кукурудзи. Значну цінність має макуха ріпакова, якої виходить більше 50% від кількості насіння, а також гліцерин, вихід якого становить біля 5% від маси насіння. З врахуванням побічної продукції ефективність виробництва сільськогосподарської культури на біопаливо зростає.

Аналіз витрат коштів на виробництво біопалива показує, що у структурі витрат на біодизель найбільшу частку складають добрива засоби захисту і насіння (39,1%), а біоетанолу – переробка сировини на біоетанол (38 – 52,2%), а найменшу частину в усіх випадках складає оплата праці людей (1,2 – 2,8%).

Отже, виробництво та споживання біопалив в Україні є можливим, проте економічні витрати від цього будуть значні. З іншого боку реалізація сировини для біопалива на зовнішньому ринку, особливо, насіння ріпаку, може принести значний економічний ефект.

В теперішніх умовах без субсидій та експортних пільг виробники біопалив не зможуть конкурувати на зовнішньому ринку.

З економічної точки зору для сільськогосподарських виробників найдоцільнішим є виробництво і реалізація насіння ріпаку, оскільки рівень рентабельності в цьому випадку становить 148,4%. Ефективним є також виробництво біопалива із власної сировини. Виробництво біодизеля із покупної сировини є збитковим і може бути організовано лише при умові дотацій держави та реалізації побічної продукції.

Розділ 2

Організаційно-економічна характеристика підприємства