2. Теоретичні основи аналізу міжнародної передачі технологій.

Технологія може виступати як товар, як самостійний фактор виробництва або як спосіб збільшення ефективності інших факторів виробництва. Відповідно, переміщення технології в світовій економіці може розглядатися як звичайна міжнародна торгівля або як міжнародне переміщення фактора виробництва.

Технологію разом із працею можна вважати людським фактором, що самостійно або в поєднанні з матеріальними факторами (землею і капіталом) використовується для виробництва товарів.

Розглядаючи питання про технологію як фактор виробництва, слід зазначити, що, окрім К. Маркса та Й. Шумпетера, більшість економістів до початку 50-х років XX ст. не враховували НТП в еволюційних моделях економічного розвитку. В 1956 p. американський науковець Р. Солоу вперше показав, що вирішальним фактором економічного зростання є не капітал, як це вважалося до нього, а технічний прогрес. Його розрахунки (на базі виробничої функції Кобба — Дугласа) показали, що оцінка ролі НТП в темпах приросту продукції приватного несільськогосподарського сектору досягла 60—70%, а в продуктивності праці — близько 90%. Роботи Р. Солоу були удостоєнні Нобелівської премії. Приблизно в той же час до аналогічних висновків дійшли інші представники неокласичної теорії економічного зростання: Е. Менсфілд, Е. Денісон, Е. Гроссман та ін.

Спочатку внесок НТП у приріст випуску продукції визначався як "залишок" після оцінки частки зростання випуску за рахунок збільшення витрат факторів праці та капіталу (частка екстенсивного зростання). Потім виникла ідея включення затрат на НДДКР в неокласичну виробничу функцію, щоб тлумачити технічний прогрес не як "залишок", а як результат нагромаджених у процесі проведення організованих наукових досліджень і розробок знань, навичок, технічної інформації. Висновки представників неокласичної теорії економічного зростання про вирішальну роль науки, освіти й управління мали велике практичне значення, що полягало у приверненні уваги до нематеріальних факторів економіки, і перш за все — до інноваційних інвестицій в "людський" і виробничий капітал.

Якщо технологія розглядається як спосіб збільшення продуктивності інших факторів виробництва, то відбувається відповідне зростання пропозиції цих факторів виробництва. Тоді вплив технології на міжнародну торгівлю можна проаналізувати через модель Хекшера — Оліна. Запровадження нової технології просто еквівалентне зростанню пропозиції того фактора виробництва, ефективність якого збільшується за допомогою цієї технології.

Неофакторні моделі будувалися на врахуванні особливостей попиту, різної інтенсивності та неоднорідності факторів виробництва. Вони зробили внесок у теорію завдяки введенню додаткових факторів, особливо виділяючи пов'язані з НТП. Так Грубель та Ллойд виділяють капітал знань, а Кісінг розробив модель переважної значимості кваліфікованої праці.

Якщо технологія розглядається як самостійний фактор виробництва, вона сама може бути предметом міжнародної торгівлі. По-перше, технологія втілена в товарах, що класифікуються в міжнародній торгівлі як технологічномісткі. У цьому випадку міжнародне переміщення технології як фактора виробництва статистичне невід'ємне від торгівлі іншими товарами. По-друге, технологія в "чистому" вигляді (патенти, ліцензії, ноу-хау) або наукомісткі товари. Самі мають ринкову вартість і є предметом купівлі-продажу.

Технологія як самостійний фактор впливає на умови країни в міжнародній торгівлі товарами, виробленими на базі цієї технології.

В світовій економіці носіями технології можуть виступати:

• товар — у випадку міжнародної торгівлі високотехнологічними товарами;

• капітал — у випадку міжнародної торгівлі високотехнологічними капіталомісткими товарами;

• праця — у випадку міжнародної міграції висококваліфікованих науково-технічних кадрів.

Модель технічного прогресу Д. Хікса. Модель Хікса показує вплив технічного прогресу на міжнародну торгівлю. Перш за все, Д. Хікс робить припущення про те, що всі товари виробляються за допомогою двох факторів виробництва — праці (L) та капіталу (К) — і їхня відносна ціна (w/r) залишається постійною. У своїй моделі Хікс виділяє нейтральний, працезберігаючий, капіталозберігаючий технічний прогрес.

Нейтральний технічний прогрес базується на технології, що забезпечує одночасне підвищення продуктивності обох факторів виробництва (і праці, і капіталу). В результаті скорочується кількість праці та капіталу, яку потрібно затратити на виробництво певної кількості товару. У той же час відносна кількість капіталу, виражена через кількість праці (K/L), так само як і відносна кількість праці, виражена через кількість капіталу (L/K), залишаються незмінними.

Працезберігаючий технічний прогрес базується на технології, що забезпечує відносно більше підвищення продуктивності праці, ніж капіталу. В результаті кількість капіталу, яку потрібно затратити на виробництво певної кількості товару, відносно зростає, а праці — скорочується за незмінної відносної ціни капіталу. Капітал заміщує працю у складі факторів виробництва товару. Загальна кількість капіталу та праці, яку потрібно затратити на виробництво певної кількості товару, також скорочується, але при зрослій відносній ролі капіталу. Технічний прогрес, що зберігає працю, приводить до економії не тільки праці, а й одночасно обох факторів виробництва — і праці, і капіталу.

Капіталозберігаючий технічний прогрес базується на технології, що забезпечує відносно більше підвищення продуктивності капіталу, ніж праці. В результаті кількість праці, яку потрібно витратити на виробництво певної кількості товару, відносно зростає, а капіталу — скорочується за незмінної відносної ціни праці. Праця заміщує капітал у складі факторів виробництва товару.

Загальна кількість праці та капіталу, яку потрібно затратити на виробництво певної кількості товару, також скорочується, але за умови зростання відносної ролі праці. Капіталозберігаючий технічний прогрес приводить до економії не тільки капіталу, а й одночасно обох факторів виробництва — і капіталу, і праці. Характеристика цього типу технічного прогресу як капіталозберігаючого говорить тільки про те, що в результаті при виробництві одиниці товару в розрахунку на одиницю капіталу витрачається відносно менше одиниць капіталу. Капіталозберігаючий технічний прогрес робить галузь, у якій він відбувається, відносно праценадлишковою.

В умовах відсутності торгівлі будь-який технічний прогрес спричиняє зростання добробуту країни, в якій він відбувається, оскільки збільшується обсяг виробництва в розрахунку на кожного її мешканця.

Вплив технічного прогресу на міжнародну торгівлю залежить від того, як він впливає на пропозицію (виробництво) та попит (споживання). Зростання виробництва в результаті технічного прогресу може впливати на міжнародну торгівлю нейтрально, позитивно та негативно.

Нейтральний вплив технічного прогресу на торгівлю відбувається тоді, коли торгівля збільшується тими ж темпами, якими зростає виробництво.

Позитивний вплив технічного прогресу на торгівлю відбувається, якщо зростання торгівлі випереджає зростання виробництва. Це зазвичай відбувається, коли (при постійних відносних цінах) виробництво експортних товарів зростає швидше, ніж виробництво товарів, що заміщують імпорт.

Негативний вплив технічного прогресу на торгівлю відбувається, якщо він призводить до відставання зростання торгівлі порівняно зі зростанням виробництва. Це зазвичай відбувається, коли (при постійних відносних цінах) виробництво товарів, що заміщують імпорт, збільшується швидше, ніж виробництво експортних товарів.

Аналогічним чином зростання споживання в результаті технічного прогресу може впливати на міжнародну торгівлю нейтрально, позитивно та негативно.

Нейтральний вплив технічного прогресу на торгівлю відбувається тоді, коли торгівля збільшується тими ж темпами, якими зростає споживання.

Позитивний вплив технічного прогресу на торгівлю відбувається, якщо зростання торгівлі випереджає зростання споживання. Це зазвичай відбувається, коли (при постійних відносних цінах) споживання імпортних товарів зростає швидше, ніж споживання експортних товарів.

Негативний вплив технічного прогресу на торгівлю відбувається, якщо він призводить до відставання темпів зростання торгівлі від темпів зростання споживання. Це зазвичай відбувається, коли (при постійних відносних цінах) споживання імпортних товарів відстає від зростання споживання експортних товарів.

Таким чином, виробництво та споживання, що зросли в результаті технічного прогресу, можуть впливати на міжнародну торгівлю нейтрально, позитивно, негативно.

1. Якщо і виробництво, і споживання нейтрально впливають на міжнародну торгівлю, вона збільшується тими ж темпами, якими зростає виробництво.

2. Якщо і виробництво, і споживання позитивно впливають на міжнародну торгівлю, то вона зростає більш швидкими темпами, ніж зростає виробництво.

3. Якщо і виробництво, і споживання негативно впливають на міжнародну торгівлю, то вона або зростає повільнішими темпами, ніж зростає виробництво, або абсолютно скорочується.

4. Якщо виробництво позитивно впливає на міжнародну торгівлю, а споживання — негативно або навпаки, то вона може або зростати швидшими темпами, ніж зростає виробництво, або збільшуватися повільнішими темпами, або абсолютно скорочуватися.

Все залежить від того:

• у якій комбінації поєднуються різні типи виробництва і споживання — підсилюють чи нейтралізують один одного;

• який фактор, виробництво чи споживання, більше впливає на міжнародну торгівлю.

Отже, нейтральний технічний прогрес приводить до скорочення відносних витрат виробництва та зростання обсягів виробництва. Це призводить до зниження цін, які, у свою чергу, є причиною:

• поліпшення умов торгівлі країни, якщо ці технологічні зміни відбуваються в галузях, що конкурують з імпортом;

• погіршення умов торгівлі країни, якщо вони відбуваються в експортних галузях.

Працезберігаючий технічний прогрес призводить до скорочення витрат виробництва у працемістких галузях:

• поліпшення умов торгівлі країни, якщо працемісткі галузі, в яких відбулися технологічні зміни, конкурують з імпортом;

• погіршення умов торгівлі країни, якщо працемісткі галузі є експортними.

Капіталозберігаючий технічний прогрес призводить до скорочення витрат виробництва у капіталомістких галузях:

• поліпшення умов торгівлі країни, якщо капіталомісткі галузі, в яких відбулися технологічні зміни, конкурують з імпортом;

• погіршення умов торгівлі країни, якщо капіталомісткі галузі є експортними.

Точно визначити вплив капіталозберігаючого технічного прогресу на працемісткі галузі і, відповідно, працезберігаючого технічного прогресу на капіталомісткі галузі неможливо. У цих випадках відносні витрати виробництва, а отже, і відносні ціни на товари, виготовлені на базі нової технології, можуть або зрости, або скоротитися.