Гарячкові стани (дорослих)

Невідкладна допомога

1. Лікування основного захворювання,

2. Охолодження: обгортання вологими холодними простирадлами, постійне зрошування водою ( температурою 20­25 градусів), обтирання ефірно-спиртовою сумішшю у поєднанні з обдуванням значної поверхні тіла вентилятором; пакети з льодом, теплообміну ( пахвові та пахвинні ділянки), над магістральними судинами, на голову ,

3. В/м 2-4 мл 50% р-ну анальгіну, 2 мл 1 % р-ну димедролу, 1 мл 2,5% р-н піпольфену ,

4. Парацетамол 650 мг кожні 3 год внутрішньо,

5. Не стероїдні протизапальні препарати; аспірин (0,325-1,0 г; максимальна добова доза 4 г) внутрішньо або ректально ( саліцилати не призначати при тіреотоксичній кризі ,

6. При судомах – діазепам ( седуксен, реланіум) в/м або в/в 2-10 мг,

7. При різкому збудженні, тремтінні - 0.5-1 мл 2.5% р-ну аміназину (хлорпромазину) в/м,

8. Корекція порушень геодинаміки, гіпотонії ( ізотонічний р-н хлориду натрію в/в, поляризуюча суміш, рефортан, реомакродекс 300-500 мл, преднізолон 90 мг і більше в/в або вазопресорні препарати; кордіамін 2-3 мл в/м, в/в ( але слід пам'ятати, що призначення альфа-адреноміметиків і аналептиків перешкоджає охолодженню організму, а також може посилювати неврологічну симптоматику .

9. При явищах набряку мозку - дегітраційна терапія ( манітол 20% р-н в/в інфузійно- 200 мг/кг протягом 3-5 хв, через 2-3 год 0,5-1,0 г/кг; в подальшому під контролем діурезу - 250-500 мг/кг кожні 4-6 год), люмбальна пункція.

10. При підозрі на бактеріальний процес можлива емпірична антибактеріальна терапія,

11. У важких випадках - лікувальна гіпотермія з тривалою штучною вентиляцією легень і корекцією кислотно-основного стану, водно-електролітного балансу; при порушені дихання і раптовій зупинці кровообігу - реанімаційні заходи за загальноприйнятою методикою

Невідкладна допомога

Гіпертонічні кризи розділяються на дві групи для надання ефективної

допомоги

Криз І - при станах, які потребують невідкладної допомоги ( на протязі 1 години):

- гіпертонічна енцефалопатія;

- гостра лівошлуночкова недостатність;

- розшаровуючи аневризма аорти;

- еклампсія;

- феохромоцита;

- геморагічний інсульт;

- гострий інфаркт міокарда;

- нестабільна стенокардія.

Криз ІІ - при станах, які потребують зниження АТ (на протязі 12-24 годин):

- високий рівень діастолічного АТ ( 140 мм. рт. ст.) без ускладнень;

- злоякісна гіпертензія без ускладнень;

- гіпертензія в післяопераційному періоді.

Невідкладна допомога:

І. Гіпертензивна енцефалопатія: ( контроль АТ)

1. Лазикс 40-120 мг ( 4-12 мл) в/в на 1ОО мл фізрозчину струйно.

1. 2. Ніфедіпін 1 мл (10 мг) розчинити в 50 мл фізрозчину в/в крапельно по 5-10 крапель/хв

2. 3. Лабеталол 20-80 мг на 100-200 мл фізрозчину в/в крапельно

3. 4. Клофелін 0.01 % - 1 мл на 20 мл фізрозчину в/в струйно, повільно.

4. 5. Ліжковий режим.

Як додаткові препарати

5. 6. Еуфілін 2.4% - 10 мл на фізрозчині 10 мл в/в струминно

6. 7. Дібазол 1 % - 2 мл в/м

7. 8. Сульфат магнію 25% - 10 мл на фізрозчину 10 мл в/в струминно, повільно або в/м.

ІІ. Гіпертонічний криз з гострою лівошлуночковою недостатністю ( на6ряк легень)

1. Фуросемід 40-160 мг ( 4-16 мл) на 10 мл фізрозчину в/в струминно.

2. 2. Нітрогліцерин 1 % - 5 мл ( перлінганіт, нітролінгвал, нітростат)

розчинити у 200 мл в/в крапельно по 6-20 крапель за 1 хв. Контроль АТ!

3. Клофелін 0.01 % - 1 мл на 20 мл фізрозчину в/в струминно, повільно.

4. Оксигенотерапія.

ІІІ Гіпертонічний криз та інфаркт міокарда.

1. Нітрогліцерин 1 % - 5 мл на 200 мл фізрозчину в/в крапельно по 6-20 крапель у 1 хв. Контроль АТ!

2. Лабеталол 20 мл на 20 мл фізрозчину в/в струминно.

VI Гіпертонічний криз при феохромоцитомі:

1. Фентоламін 1 мп ( 5 мг) на 150-200 мл фізрозчину в/в крапельно.

Контроль АТ! Або тропафен 1 % - 1-2 мл (10-20 мг) на 1ОО мл фізрозчину в/в крапельно.

Для купування гіпертонічного кризу використовують й інші препарати:

А) при психоемоційному збудженні - реланіум 2 мл в/в струминно;

Б) при тахікардії - ізоптін 0.25% - 2 мл на 20 мл фізрозчину в/в струминно;

В) при стенокардії - нітрогліцерин 1 таблетка "під язик".

Після стабілізації стану хворого показана госпіталізація в кардіореанімаційне відділення або відділення судинної неврології