3. Вдосконалення обліку основних засобів

На сьогоднішній день, будь-яке підприємство не може ефективно функціонувати без чіткої організації бухгалтерського обліку.

Ефективна організація обліку ґрунтується на нормативно-правових актах держави та вміло сформованої облікової політики, яка затверджується Наказом по підприємству.

Облікова політика розробляється індивідуально кожним підприємством і повинна забезпечувати надійність та достовірність їх фінансової інформаційної системи.

На підприємстві СТОВ «Вікторія» існує проблема того, що облікова політика має суттєві недоліки, такі як:

• Наказ про облікову політику складається формально, тобто елементи наказу не обговорюються і нічим не обґрунтовані;

• Наказ не має визначеної структури; деякі питання висвітлені або не в повному обсязі або зовсім не наводяться;

• не висвітлюється питання щодо організаційно-технічних аспектів обліку, а саме: не наводиться графік документообігу; перелік первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, порядок проведення інвентаризації, котрий застосовується на підприємстві, адже, без цих елементів ефективне здійснення облікової політики неможливе.

На наш погляд облікова політика повинна розкривати усі методологічні принципи та прийоми, які використовує підприємство для обліку і відображення у фінансовій звітності основних засобів. Для цього вкрай необхідно, щоб у розробку політики було закладено принцип повноти та реальності облікових даних.

Тому, формуючи облікову політику щодо обліку основних засобів, необхідно висвітлити такі питання як:

1. Одиниця обліку необоротних активів. Згідно П(с)БО 7 «Основні засоби» одиницею обліку може бути: закінчений пристрій із усіма пристосуваннями та приладами до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристрої, приналежності, керування і єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів або частина такого активу, що контролюється підприємством [1].

2. Організація класифікації основних засобів. Доцільна класифікація полегшить поточний облік, складання фінансової, статистичної, управлінської та податкової звітності, а також дасть змогу забезпечити діючий внутрішньогосподарський контроль за наявністю та рухом основних засобів.

3. Ліквідаційна вартість. На наш погляд, дуже важливо вірно розрахувати ліквідаційну вартість по кожному об’єкту основних засобів окремо, адже дана вартість використовується з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами.

4. Методи амортизації, які застосовуються. При зарахуванні об’єктів основних засобів на баланс підприємства, необхідно визначити найдоцільніший метод амортизації для кожного окремого об’єкта з урахуванням очікуваних економічних вигод, які будуть отримані від його використання.

5. Вартісна межа для віднесення об’єктів до складу основних засобів. З 1 січня 2012 року в Податковому Кодексі мінімальна вартість об’єкта основних засобів встановлена на рівні 2500 грн. [2]. Тому, як правило, на практиці більшість підприємств таку вартість прив'язують до вартості податкової малоцінки.

6. Порядок переоцінки. В обліковій політиці необхідно відобразити умови коли проводиться переоцінка та зазначити поріг суттєвості (як правило у відсотках). Згідно п. 16 П(С)БО 7 переоцінка проводиться, якщо на дату балансу залишкова вартість суттєво відрізняється від його справедливої вартості

7. Первинні документи і графік документообігу. Аналіз структури документів і регістрів з обліку основних засобів, запроваджених нормативними документами [3] дозволив нам зробити висновок, про те що форми необхідно вдосконалити.

Організація документообігу зможе упорядкувати рух документів та забезпечити їх своєчасне надходження до бухгалтерії.

8. Порядок проведення інвентаризації. Для забезпечення збереження основних засобів, унеможливлення їх розбирання, псування та передчасного виведення з ладу, необхідно організувати проведення інвентаризації. На жаль, на підприємствах часто порушується вимога обов’язковості проведення інвентаризації, що тягне за собою негативні наслідки.

Слід зазначити, що інформаційною основою усіх облікових, аналітичних і контрольних процедур є облікова інформація, тому одним з важливих завдань удосконалення організації обліку є формування складу та визначення змісту показників, які доцільно відображувати, обробляти та узагальнювати у системі обліку.

Аналіз структури документів і регістрів з обліку основних засобів, запроваджених нормативними документами [5] показав, що, з одного боку, вони містять застарілі показники, які не формують підсумкової, узагальнюючої інформації, а з іншого – у них відсутні показники, необхідні для складання звітності в умовах застосування П(С)БО 7 «Основні засоби» [9], тому носії інформації з обліку основних засобів потребують удосконалення як щодо складу, так і щодо змісту.

Таблиця 3.1

Пропозиції щодо змін у типових формах первинного обліку основних засобів

Типові форми первинного обліку	Показники типових форм обліку основних засобів, які необхідно:
	вилучити	додати
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗСГ-1)	Первісна (гр.5)	Справедлива (гр.5)
	Код норми амортизаційних відрахувань (гр. 10)	Група основних засобів (гр.10)
	Код для віднесення амортизаційних відрахувань (гр.9)	Строк корисного використання (гр.9)
		Метод нарахування амортизації (гр.10)
	Поправочний коефіцієнт (гр.11)	Ліквідаційна вартість (гр.11)
Розрахунок нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів (форма № ОЗСГ-5)	Вилучити повністю	Розрахунок амортизації за прискореним методом

Отже, вилучення непотрібних показників зменшить обсяги зайвої роботи облікового апарату та дозволить зосередитись на результативній інформації, що безпосередньо впливає на прийняття управлінських рішень щодо наявності основних засобів та режиму їх використання, тобто підвищить ефективність обліку.

На наш погляд, документального підтвердження вимагає така операція, як формування первісної вартості основних засобів. Об’єкти основних засобів можуть надходити на підприємство різними шляхами. Залежно від цього дещо іншим буде склад витрат, за якими буде формуватися в обліку первісна вартість об’єкта основних засобів. Усі витрати, пов’язані з надходженням об’єкта, підтверджуються відповідними окремими первинними документами, які свідчать про їх здійснення. Однак кінцева сума первісної вартості об’єкта, що відображена в акті приймання-передачі об’єкта основних засобів та інвентарній картці й складається із цих витрат, фактично не підтверджена первинним документом з її розрахунком.

Для усунення зазначеного недоліку пропонується ввести форму «Розрахунок первісної вартості основних засобів» як додаток до акта приймання-передачі основних засобів. Введення такого документа, на наш погляд, дасть змогу поліпшити інформативність первинного обліку основних засобів, проводити детальний аналіз формування первісної вартості основних засобів і контролювати правильність її визначення (Додаток Г).

Таким чином, ефективна організація бухгалтерського обліку основних засобів має забезпечити досягнення цілей обліку, а саме: своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку повної інформації про оцінку, надходження, внутрішнє переміщення і вибуття основних засобів; відображення даних про нарахування амортизації основних засобів за звітний період і їх знос з початку строку корисного використання; визначення витрат на підтримку об'єктів у робочому стані, їх відновлення і поліпшення; визначення фінансових результатів від реалізації та іншого вибуття основних засобів; накопичення інформації для складання звітності про основні засоби і капітальні інвестиції.

Таким чином, теоретичні і практичні засади організації обліку основних засобів необхідно удосконалювати у напрямі розширення її управлінських можливостей, максимально пристосовуючи до практичних потреб суб’єктів підприємницької діяльності, що виникають у процесі прийняття управлінських рішень щодо руху основних засобів та ефективності їх використання. Основними шляхами удосконалення організації обліку основних засобів є раціоналізація як кожної форми документів і регістрів обліку, так і методів, і способів збирання, обробки і узагальнення облікової інформації, адаптованих до сучасних умов.