1766 Року архітектор Ян де bitte відремонтував міст на гроші польського короля Станіслава-Августа, в пам'ять про що була встановлена дошка.

1876 року були розібрані надбрамні башти, які стояли на Замковому мосту, встановлені дерев'яні тротуари з поручнями, що розширювало дорогу, але середньовічний колорит Замкового мосту був остаточно втрачений.

Замковий міст входить у вітчизняну «Книгу рекордів» як найстаріший міст України.

Одне з найдавніших

Зображень герба поділля на книжках

Польський історик-геральдист Бартош Папроцький (1543-1614) в своїх книгах розміщав малюнки гербів і давав поетичне пояснення зображенню на малюнках. В 1578 році в книзі "Гніздо цноти" він розмістив герб Подільського воєводства, який дещо відрізняється від герба, розміщеного в книзі Олександра Гваніні "Опис Сарматії" (1578, 1611 - два видання). Обрамлення герба в книзі Б. Папроцького значно простіше.

Поле, на якому зображений герб, біле і стріл навколо сонця 20, а не 16, як це було в книзі Гваніні, до того ж, між ними безліч тонких чорних ліній. Причин цієї відмінності геральдисти поки що пояснити не можуть. Хоча одна з них лежить на поверхні. В Польщі, як твердить геральдист Гречило, не було геральдії (комісії по реєстрації гербів). І кожен автор геральдичних збірників міг вносити свої доповнення.

Євген НАЗАРЕНКО, краєзнавець. 

Походження цього герба загубилося у сивій давнині. Можливо, ця емблема пов'язана з місцевим культом сонця. У дуже далекі часи люди, в тому числі і наші предки-язичники, покланялися небу та небесним світилам. Сонце було символом родючості. Його зображували на скелях, стінах печер, різких предметах. У IV-III тисячолітті до нашої ери на території нашого краю жили трипільські племена.

На керамічному посуді трипільців дуже часто зустрічаються сонячні (солярні) знаки. Вони мали вигляд кола або кількох концентричних кіл. Пізніше з'являється знак сонця у вигляді колеса з 6 спицями. Малюнок, що символізує сонце, зображений на кам'яній сокирі, знайденій поблизу с. Дерев'яне Кам'янець-Подільського району. Ідея обожнення сонця простежується також а обряді захоронень. У ранньослов'янському капищі біля с. Ставчани Новоушицького району поряд з одноликим язичницьким ідолом була знайдена кам'яна стела з зображенням сонця.

У цьому капищі давні жителі Подністров'я II-V століть нашої ери приносили жертви на честь сонячного божества - Хорса або Даждьбога. Ймовірно, що поступово зображення сонця стало родовим знаком якогось місцевого племінного вождя, потім князя, а ще пізніше - територіальним знаком. На Русі виникнення гербів як постійної емблеми відноситься до XI-XII століть. Деякі давньоруські міста мали герби вже у X столітті, їх зображували на прапорах, печатках, грошових знаках. У середині XII століття територія історичного Поділля входить до складу Галицької Русі, а в 1199 р. - до Галицько-Волинського князівства. Уже тоді сяюче золоте сонце на блакитному тлі було символом нашого краю. Згодом, коли Поділля увійшло до складу Польщі (1434р.), сонце стає гербом Подільського воєводства. Тільки зображувалося воно не на блакитному тлі, а на білому. В старовинному польському гербовнику "Корона Польська", (1728 р.) подається такий опис герба Подільського воєводства: "Герб його - золоте сонце на білому полі". Чому на білому?

 Може, тому, що білий колір (разом з червоним) - один з національних кольорів Польщі. Як сказав про ці кольори польський поет: "червоний - то від крові, білий - бо святий". Зображення герба Поділля зустрічаємо на деяких пам'ятках архітектури Кам'янця-Подільського. Сяюче сонце, вирізьблене на кам'яній плиті, посміхається вам з фронтону ратуші, що знаходиться на Центральній площі у Старому місті. Піднімаючись по Старопоштовому спуску до Вітряної брами, перехожий неодмінно зверне увагу на два кам'яні стовпи. В один з них вмуровано в білокам'яну плиту із зображенням сонця. Її зняли колись з так званих других Польських воріт, які тут стояли до 1832 p., але були знесені, щоб розширити вулицю. На їх місці поставили згадані кам'яні стовпи.

Герб з гравюри К. Томашевнча

Ще один герб знаходиться в Домініканському костьолі. Цей варіант гербу дуже цікавий - замість усміхненого обличчя зображено монограму Діви Марії, покровительки Поділля. Зображення герба знаходимо також у деяких документах та старовинних книгах. Наприклад, у лівому верхньому кутку відомої гравюри К. Томашевича (1672 р.) знаходиться герб: сонце з 16 променями і написом навколо "оплот Подільського воєводства". Герб Кам'янця-ПодільськогоУ 1793 р. Поділля увійшло до складу Російської імперії. У Російській державі кожне місто повинно було мати свій герб. Для тих міст, що не мали їх раніше, герби складалися спеціальною Геральдичною комісією, затвердженою ще Петром І. У герб вносилися предмети, що характеризували географічні умови, економіку та побут населеного пункту.

Герб Подільського воєводства

Геральдична комісія брала до уваги також традиційні символи міста або краю. У 1796 р. був затверджений герб губернського міста Кам'янця-Подільського у такому вигляді: на блакитному полі золоте сонце з 16 променями, а над ним золотий 4-кінцевий хрест. В указі говорилося: "Сей герб есть древний.., и оный оставляется без перемены...". Герб Кам'янця вважався разом з тим і гербом Подільської губернії. Після перемоги Жовтневої революції старі герби були скасовані. У серпні 1967 р. виконком міської Ради народних депутатів затвердив для Кам'янця-Подільського новий герб, ескіз якого створив художник Дмитро Брик. В основу його покладено старовинну емблему - золоте сонце з 16 променями на блакитному тлі. У верхній частині гербового щита зображено смужку червоного кольору з емблемами серпа і молота - символами праці та союзу робітників і селян. У нижній частині розміщено силует Старої фортеці, під ним - розгорнута книга і шестерня. Отже, знову сонце. Вже багато століть це сяюче золоте сонце є символом нашого чудового краю. Кожне покоління вкладає в цей символ свій зміст.

 Осетрова Г. Усміхнене сонце, або про історію герба Поділля // Прапор Жовтня, 1990. - 18 лютого.