3.2 Результати дослідження

Після цього тестування вийшли такі результати: спокійний стан (18.6%) у робітників в період роботи домінує над рештою всіх станів. Трохи менше відсотків урівноваженого (17.1%) і радісного (16.3%) стану. Напружений стан 13.9%, смуток 11.4% і захоплений стан 11.3%. Найнижчий відсоток у тривожного стану – він складає 11.2%.

Рис. 3.1. Емоційні стани у процесі роботи співробітників

Таким чином, можна зробити висновок про те, що в процесі роботи співробітники перебувають в спокійному, урівноваженому, радісному станах; рідше в тривожному стані.

Впродовж тестування визначили, що співробітники знаходилися в поганому емоційному стані по нижчепереліченими причинам:

незадоволені собою	1,30%
відносини з руководством	1,80%
неприємності в сімї	3%
погода	3,10%
взаємодія з близькими друзями	4,40%
із-за настрію в колективі	5,40%
просто втомилися	5,80%
цікавого, нового за день	7%
відносин з колегами	7,80%
із-за успіхів/неуспіхів в роботі	9%
здоров'я	9,50%
майбутня нарада	13,80%
робочий процес	22,10%

Рис. 3.2. Причини поганих емоційних станів

Проаналізувавши результати, можна зробити висновок, що в період роботи дуже важливий настрій в робочому колективі, також важливий добре налаштований робочий процес, та взаємовідносини між співробітниками та начальством. Начальство повинно піклуватися про емоційні стани в колективі, тому, що від цього залежить робочий процес та результати роботи.

По методиці «Самооцінка емоційних станів» вийшли такі результати

Показники самооцінки емоційного стану

Таблиця 1

Рівні самооцінки	І1		І2		І3		І4
	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%
Низький (1 – 3)	2	14,2	1	5,7	0	0	1	2,8
Середній (4 – 7)	9	57,1	11	71,4	13	85,7	6	45,7
Високий (8 – 10)	4	28,5	3	22,8	2	14,2	8	51,4

За шкалою «Спокій-тривожність» 2 чоловіка (14.2%) оцінюють свій стан як тривожний, 4 чоловіка (28.5%) оцінюють свій стан як спокійний і благополучний, домінує адекватна оцінка стану, у 9 чоловік (57.1%).

За шкалою «Енергійність-втома» 1 людина (5.7%) відчуває себе стомленою, 4 чоловіка (22.8%) відчувають в собі сильне прагнення до діяльності, 11 чоловік (71.4%) відчувають себе в міру бадьорими.

За шкалою І3 «Підведенисть-пригніченість» більшість випробовуваних (13 чоловік, що відповідає 85.7%) оцінюють свій стан як хороший, життєрадісний. 2 чоловіка (14.2%) відчувають себе в збудженому, захопленому стані.

За шкалою «Упевненість в собі-беспорадність» одна людина (2.8%) відчуває себе слабким, жалюгідним і нещасним, 8 чоловік (45.7%) оцінюють свій стан адекватно, 6 чоловік (51.4%) відчувають себе впевнено. Далі підраховується індивідуальна сумарна (по чотирьох шкалах) оцінка стану – це буде І5. Підрахувавши, отримали наступні результати: у 2 випробовуваних висока самооцінка, у 8 випробовуваного адекватна самооцінка і у 5 випробовуваних низька самооцінка.

У методиці «Диференціальні шкали емоцій» результати у всіх випробовуваних більше одиниці, таким чином можна судити про те, що під час роботи у співробітників домінує позитивний стан (таб. №2).

Показники вираженості позитивних емоцій

Таблиця 2

Емоції	Позитивний стан
	кількість	%
С1 інтерес	5	31,2
С2 радість	3	25
С3 здивування	2	18,7
С9 сором	2	10,4
С10 провина	3	14,5

Найвищий відсоток позитивного стану – це інтерес. Інтерес є домінуючим самопочуттям в порівнянні з рештою позитивних станів (у 31.2% випробовуваних). У 3 домінуючим станом є радість (25%), у 2(18.7%) випробовуваних домінуючий стан здивування, у 3 (14.5%) випробовуваних провина і у 2 (10.4%) чоловік домінуючим станом є сором.

Вийшли такі результати тому, що у одного випробовуваного могло бути декілька домінуючих станів. Це два позитивних емоційних станів, отже, ні у одного з випробовуваних немає домінуючого негативного емоційного стану, оскільки самооцінка у більшості робітників висока, задовільне самопочуття і спокійний стан.

Після проведення тестування по методиці «Самооцінка тривожності, фрустрованності, агресивності і ригідності» отримали такі результати

Показники вираженості психічних станів

Таблиця 3

властивості	З високим рівнем		З середнім рівнем		З низьким рівнем
	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%
тривожність	5	31,4	9	57,1	2	12
фрустрованість	8	54	5	34	2	12
агресивність	4	28,5	10	65,7	9	5,7
ригідність	8	54	5	34	2	12

У 54% високий рівень фрустрованості, у 34% середній рівень, у 12% низький рівень фрустрованості

У 10 чоловік, що відповідає 65.7% середній рівень агресивності, у 28.5% високий рівень, у 5.7% низький рівень агресивності.

У 9 чоловік (57.1%) середній рівень тривожності, у 31.4% високий рівень, у 12% низький рівень тривожності.

У 54% високий рівень ригідності, у 34% середній рівень, у 12% низький рівень ригідності.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що домінуючий стан у співробітників банку під час роботи – це стан агресивності з середнім рівнем, яке складає 65.7%. Швидше за все це пов'язано з інструментальною агресією, яка експлицирується, як засіб - методи – прийоми, спроектовані на досягненні якої-небудь значущої мети, направлені на досягнення утилітарного завдання. Наприклад, це може бути досягнення хороших результатів під час робочої діяльності.

Трохи відстає стан тривожності з середнім рівнем – 57.1%, це може говорити про те, що робітники ще не турбуються з роботи. Певний рівень тривожності – природна і обов'язкова особливість активної діяльності особи. У кожної людини існує свій оптимальний або бажаний рівень тривожності – це так звана корисна тривожність.

Стан фрустрованості з високим рівнем складає 54%. Не всяка незадоволеність бажання, мотиву, цілі викликає фрустрацію. Людина часто випробовує незадоволеність. Наприклад, запізнився на лекцію, не встиг вранці поснідати, отримав догану. Проте ці випадки не завжди дезорганізовуватимуть нашу свідомість і діяльність. Фрустрація виявляється тільки тоді, коли ступінь незадоволеності вищий за те, що людина може винести. Фрустрація виникає в умовах негативної соціальної оцінки і самооцінки особи, коли виявляються зачепленими глибокі особово-значущі відносини.

Стан ригідності з високим рівнем складає 54%. Ригідність (від латинського rigidis - жорсткий, твердий) утрудненість (аж до нездатності) в зміні наміченої програми діяльності в умовах, що об'єктивно вимагають її перебудови (протилежне -пластичність, гнучкість); застрявання на певному способі діяльності, реакції.

Стан тривожності з високим рівнем складає 31.4%. Підвищений рівень тривожності є суб'єктивним проявом неблагополуччя особи. Прояви тривожності в різних ситуаціях не однакові. У одних випадках люди схили вести себе тривожно завжди і скрізь, в інших вони виявляють свою тривожність лише час від часу, залежно від обставин, що складаються. В даному випадку це може бути особисті неприємності будинку, відносини з близькими друзями і т.п.