- •Система прийняття рішень. Загальна задача прийняття рішення.
- •2. Параметричні і непараметричні рішення. Приклади. Матрична та лотерейна моделі ситуації.
- •Непараметричні ситуації прийняття рішень. Приклади.
- •3. Еквівалентність матричної та лотерейної схем ситуації.
- •Еквівалентність матричної та лотерейної моделей стохастичної ситуації (перенесення даних про невідоме).
- •Експерименти у системі рішення та їх математичні моделі. Приклади.
- •Той хто приймає рішення та його математична модель. Класи тпр.
- •Теорема існування невизначеності у системі рішення.
- •Прийняття рішення при повній невизначеності. Чотири критерії.
- •Ф ункція корисності (втрат). Лінійна функція корисності. Невід’ємна ф-я втрат.
- •10. Теорема фон Неймана-Моргенштерна про очікувану корисність
- •11. Теорема Севіджа про суб’єктивну імовірність.
- •12. Увігнуті та опуклі функції, Нерівність Йенсена. Баєсів ризик.
- •Байєсівський ризик
- •Рандомізація у теорії ігор та теорії рішень.
- •Доцільність спостережень у стохастичній системі рішень. Плата за спостереження.
- •Методи побудови вирішуючих функцій.
- •Лема Неймана –Пірсона.
- •18. Багатокрокова задача рішення. Звідність до послідовності однокрокових
- •19.Принцип оптимальності Белмана. Алгоритм стохастичного динамічного програмування.
- •20. Розвиток методів і систем ппр
- •21. Ретроспективний аналіз еволюції інформаційних технологій та інформаційних систем.
- •22. Організаційно-технологічні основи прийняття рішень
- •23. Класифікація систем підтримки прийняття рішень (сппр) класифікація сппр
- •24. Базові компоненти сппр
- •25. Стратегія оцінювання і вибору методів підтримки прийняття рішень.
- •26. Створення, впровадження та оцінювання сппр.
- •27. Засоби штучного інтелекту в сппр.
- •28. Сппр на основі сховища даних olar-технологій.
- •29. Групові сппр.
- •30. Виконавчі інформаційні системи.
Непараметричні ситуації прийняття рішень. Приклади.
D
– множина дій, С – множина наслідків,
Ψ(D) = CD
C,
Ψ: D
2C
– кожній дії ставиться у відповідність
набір наслідків.
ZЛ
= {D, C, Ψ(
)}
– схема непараметричної ситуації.
MЛ = {ZЛ, IЛ} – модель непараметричної ситуації. IЛ – дані про ситуацію.
Непараметричні ситуації:
Їде герой на коні з коханою за спиною та з багатством на ремені, перед ним камінь, на якому написано: "Наліво поїдеш - багатство втратиш", "Прямо поїдеш - коня втратиш", "Направо поїдеш - кохану втратиш"...
Дії - поїхати наліво, або в іншому напрямку. Наслідки - втратити коня/нічого, любов/нічого etc. З цього випливає що на наслідках для кожної дії є деякий розподіл. Функції втрат явно немає але втрати можуть бути "прошиті"(явно описані) у кожному наслідку для кожної окремої дії.
Модель відрізняється від схеми наявністю інформації.
Таким чином, матрична модель прийняття рішення - це параметрична ситуація, з відомими розподілами (ймовірностями) невідомого параметру ω.
Матрична модель прийняття рішення (позначається ZM) характеризується наступними елементами: ZM={Θ, U, C, g( )}
Θ
- множина розподілів невідомого параметру
θ (θ
Θ
еквівалентно до ω
Ω
- два різні записи позначень невідомого
параметру (малий значок) та множини
невідомих параметрів (великий значок)
)
U - множина дій (альтернатив) u U або d D - два еквівалентні позначення.
С - множина наслідків (consequence), c C
g( ) - оператор відображення, яка кожній дії d, з розподілом невіодомого параметру ω однозначно відтворює наслідок g: Ω x D C; (g(ω,d))
Лотерейна модель прийняття рішення - це непараметрична ситуація з розподілами (ймовірностями) настання наслідку над діями.
Лотерейна модель прийняття рішення (позначається ZЛ) характеризується наступними елементами: ZЛ={U, C, ψ( )}
U - множина дій (альтернатив) u U або d D - два еквівалентні позначення.
С - множина наслідків (consequence), c C
ψ( ) - функція переходу, яка за кожною дією u однозначно співставляє наслідок с: ψ(u) cu, cu C
3. Еквівалентність матричної та лотерейної схем ситуації.
M1(Z1,I1)=(U,C,ψ(.),(I1u,u
U))
– лотерейна модель СПР;
M2(Z2,I2)=((Θ,U,C,g(.,.)),I2) – матрична модель СПР;
M1→M2→M1
Θ={θ
(U→C):θ(u)
Cu,
u
U}
g(θ,u)=θ(u), θ Θ, u U
τ(Z1)=Z2 – процес параметризації
ψ(u)={g(θ,u):θ Θ}, u U
χ(Z2)=Z1 - зтиснення
χ(τ(Z1))=Z1
S1=(Z1,I1)
Закономірність
(регулярність) I1,
заданна у формі розподілів вірогідності
над наслідками С=(с1,с2,…,сl)
так, що I1={Qk,k=
},
Qk=(qk(c1),qk(c2),…,qk(cl)),
де m
-
число рішень.
Передбачаючи,
що наслідки cik
і cvj,
де к,j
і
v,i
-
ПОВНІСТЮ НЕЗАЛЕЖНІ.
Тоді закономірність I2 через визначення розподілів вірогідності над задається таким чином:
I2=P(Θ)=(p(θ1),p(θ2),…,p(θn),n=lm),
де
θμ,
μ
- важка випадкова подія, яка складається
з простох подій ckμ,
k
і:
Card(Θ)=Card(Cu),
p(θμ)=
(pk(ciμ)),
μ
Перехід від лотерейної до матричної ситуації прийняття рішень та повернення до тієї ж ЛСПР. За постановкою задачі: Маємо множину дій (альтернатив) D (1), маємо множину наслідків C (2), наслідки (3), та розподіли наслідків над діями (4):
(1) D = {d1, d2, d3, d4}.
(2) C = {c1, c2, c3, c4}.
(3) C(d1) = {c2, c4}, C(d2) = {c1, c3, c4}, C(d3) = {c1, c2}, C(d4) = {c3, c4}.
(4) Р(d1) ={0.75, 0.25}, Р(d2) ={0.2, 0.4, 0.4}, Р(d3) ={0.7, 0.3}, Р(d4) ={0.8, 0.2}.
А
4)Кожному параметру можна однозначно співставити маршрут по наслідках над діями, значення розподілу випадкового параметру - це добуток усіх розподілів наслідків, з яких він утворився.
У
Колонка зліва - розподіли випадкового параметру. Колонка зправа - по суті функція g(ω,d) - співставляє кожному вхідному параметру ωi та дії dj єдине значення сk.
Також, якщо дивитись по горизонталі - для кожного параметру записаний його маршрут, всьго таких маршрутів 24.
Тепер, як перейти із утвореної матричної моделі у лотерейну:
У нас є: {d1, d2, d3, d4}, пробігаючи по стовпчикам під кожною дією отримаємо, які у нас є наслідки на діях.
Треба знайти: розподіли наслідків на діях.
По суті вони зашиті в розподілах параметру ω.
Як їх дістати: Коли ми у нашій таблиці зафіксуємо цікаву нам дію (наприклад стовпчик d1), а також відсіюючи з цього стовпчика цікавий нам наслідок (наприклад c2), тоді пробігаючи по всіх значеннях розподілу невідомого параметру ωi ( 1<= i <= 24 ). І додаючи значення цих розподілів, в сумі ми отримаємо значення розподілу на наслідку с2 над дією d1.
P(d1c2)=Pr(W=ω1)+Pr(W=ω2)+Pr(W=ω3)+Pr(W=ω2)+Pr(W=ω4)+Pr(W=ω5)+Pr(W=ω6)+Pr(W=ω7)+Pr(W=ω8)+Pr(W=ω9)+Pr(W=ω10)+Pr(W=ω11)+Pr(W=ω12)=0.75
Узагальнена
форма запису:
