- •Тема 1. Журналістика як вид творчої діяльності
- •Тема 2. Складові журн майстерності
- •Тема 3. Феномен цікавого в журналістиці
- •Тема №4. Об*єктивна реальність та шляхи її відображення в журналістиці
- •Тема №5. Задум, тема, концепція, ідея твору
- •Тема №6. Факт і його природа в журналістиці
- •Тема №7. Методи дослідження інф в журналістиці (за Тертичним і Здоровегою)
- •Тема №8. Композиція, конфлікт, сюжет твору
- •Полеміка в журналістиці
Тема 3. Феномен цікавого в журналістиці
Цікавість базується на емоціях, інтерес – на матеріальній складові.
Для журналістського тексту обов*язковим складовим є такий феномен як цікавість. Цікавість багато в чому залежить від характеру людини, природних здібностей журналіста, бути креативним, наявністю почуття гумору і т.д.
У словнику літературознавчих термінів: цікавість – одна з неодмінних рис хорошого твору: збудження тривкого інтересу читача до зображуваних подій і образів, здатність захопити його увагу й схвилювати.
За словником Даля інтерес трактується як психологічна риса особистості і виявляється у скерованості людини на надбання певних знань чи виконання певної діяльності. Інтерес пов*язаний з потребою або необхідністю у чомусь. Інтерес або потреби бувають матеріальні та духовні.
Інтерес і цікавість грунтуються на потребах і вроджених інстинктах. Цікавість трансформується у системі слів, понять, образів, в мист і літ способи зацікавлення – інтрига, сюжет, неповторні характери.
Цікавість у журналістиці споріднена, але грунтується на інших засадах, оскільки журналістика ближча до реальності, є її прямим відображенням, журналіст відбиває реальне життя.
Предметом цікавості в журналістиці є для читача життя, однак прийомами зацікавлення, наприклад, демократична і тоталітарна журналістики можуть володіти різними. Демократична журналістика, на відміну від тоталітарної, має свої прийоми зацікавлення, які виражаються не стільки в масових накладах видань, скільки у їх виборі. 2-й – орієнтація на широку читацьку аудиторію, на різні категорії читача. Демократичні видання є менш політично заангажованими, відповідно приваблюють широкі кола населення своєю неупередженістю стосовно людей різних соціальних верст, релігійних, культурних орієнтацій і т.і. Відповідно на масовий успіх не можуть розраховувати партійні видання або ті, що сповідуюють певну ідею.
На зацікавлення читача також впливає ціна номеру, якісна реклама, мова видання, верстка, поліграфія.
Для журналістики для абсолютної більшості реципієнтів предметом зацікавлення є людина і все те що з нею відбувається. Відповідно до прийому зацікавлення відносить правило 5С. на сучасному етапі публіка зацікавлюється такою інф, яка подається з найменшою часткою моральної відповідальності. Ці прийоми експлуатуються жовтою пресою. В укр журн-ці це зумовлено не тільки підвищенням інтересу ауд, а й становища журн-ки вцілому: цензурування, якістю журн текстів, загальнополіт і економ становищем в державі.
Б-я читач шукає неординарну, свіжу інф, яка є легкою, доступною, гармонійно оформленою, з інтригуючими або дотепними заголовками, ненав*язливою за стилем, іноді читач реагує на ім*я журналіста, якісь його природні дані залежно від специфічних засобів різних видів ЗМІ. Також до уваги беруться стать, вік, соц становище, регіональний чинник, освіта, рівень інтелектуального розвитку і журн-та, і читача.
Універсальні засоби зацікавлення у журн-ці зводяться до новизни факту, думки і їх поєднання. Діапазон журн інф залежить не тільки від новин, а й широких потоків інф, аналітичних рубрик, спеціальних програм тощо. Сьогоднішні тенденції журн-ки дещо спрощують прийоми зацікавлення, які зводяться до погоні за свіжими подіями та фактами і меншою мірою до оригінальності. Один з прийомів зацікавлення – сенсаціїї – сильне враження від б-я події або просто зображення події чи повідомлення, яке справляє таке враження.(відставка політика, аварія і т.д.).
Журналістські прийоми: заголовок. Одним із прийомів створення цікавості Віталій Карпенко вважає створення вдалого заголовку. Заголовок повинен бути інф насиченим, експресивним, стріляючим тощо. Ф-ї заголовка- інф, надання можливості обирати читачеві, дати можжливість визначитись, чи хоче читати цей текст, композиційна, іміджеформувальна. Відповідно заголовки бувають таких видів: інформативний, де є просто констатація факту, спонукальний, активніший і динамічниший, з певною інтригою, запитальний, який надає певного забарвлення, зазвичай негативного, окличний, експресивний, енергійніший за запитальний. За твердженням Карпенка, заголовок можна підсилити надзаголовком, тобто рубрикою, а також підзаголовком.
04.03.13.
Крім 5С, які формують феномен цікавого в ж-ці, з метою створення і формування цікавості факту, оригінальності думки варто звернути увагу на особистість у жур-ці. Це опосередкований спосіб привернення уваги.
Перший з них – це людина, безпосередньо герой розповіді. Суч журн знаходиться у постійному пошуку неординарної особистості. І ці пошуки реалізуюються переважно у жанрі інтерв*ю, особливо популярному на ТБ. На сьогодні існує дефіцит цікавого співрозмовника. Кожне із видань використовує своїх героїв. Наприклад, бульварна преса бере інтерв*ю переважно у акторів, естрадних зірок, бізнесменів, інтелект видання мають своїх – люди науки, тележурн, політики, соціологи, політологи. Кожне із цих видань, дотримуючись свого іміджу, відповідно вишукує такі факти із біографії цих людей, щоб тримати інтригу. В ході розмови жовті видання часто використовують пікантні історії з біографії, інтригуючі подробиці, що властиво, наприклад, тижневику Бульвар. Солідні вид-ня намагаються використати різний кут подачі матеріалу з метою пізнати людину через її думки, вчинки, прогнози, проф інтереси. За висловом Здоровеги, в такому інтерв*ю оприлюднені персоніфіковані думки мислячих людей для мислячої публіки. В такому разі не стільки важливо чи співбесідник академік чи спортсмен, чи б-я керівник підприємства чи актор, важлива їхня думка, погляд на різні факти дійсності.
Другий аспект – це особистість журн-та. Якщо подієва інф сьогодні дедалі більше стандартизується, знеособлюється, то в автр проектах чи аналіт програмах особистість журн-та відіграє помітну роль. 1 – в тому, як позиціонує себе журн-т, яку хоче отримати інф від співррозмовника, який авторитет у журн-та, як інф, яку отримує журн-т, вплине на ауд. Такий спосіб у останньому формуються погляди не тільки на співрозмовника, а й на журналіста, ведучого, репортера тощо. Часто авторитет журн-та залежить не тільки від вид-ня, а й від самого журналіста, його принциповості, моральності, уміння писати, говорити.
