2.2. Обґрунтування режиму роботи та розрахунок фондів часу

В курсовому проекті приймається, що підприємство працює при п’ятиденному робочому тижні, тривалість зміни – 8 годин, при необхідності підприємство переходить на двозмінний режим роботи.

Номінальний фонд часу робітника визначається по формулі:

Ф_НР = (Д_К – Д_В) t_СМ – Д_ПП (t_СМ - t_СМ') = (365 – 114) 8 – 6 (8 - 7) =

= 2002 год, (2.9)

де Д_К = 365 – кількість календарних днів у плановому році;

Д_В = 114 – кількість св'яткових і вихідних днів на протязі року;

t_СМ = 8 – тривалість зміни, год;

Д_ПП = 6 – кількість передсв'ткових днів;

t_СМ' = 7 – тривалість зміни в передсв'яткові дні

Дійсний фонд часу робітника, на відміну від номінального, враховує дні відпустки, втрати робочого часу через хвороби та інші причини [6, с. 169]:

Ф_ДР = (Ф_НР – Д_ОТ · t_СМ'' ) ƞ = (2002 – 24 · 6,66 ) 0,96 = 1768 год, (2.10)

де Д_ОТ = 24 – кількість днів відпустки для даної спеціальності;

t_СМ'' = 6,66 – тривалість зміни при шестиденному робочому тижні, так як в кількість днів відпустки входять суботні дні;

η = 0,96 – коефіцієнт, що враховує втрату часу по хворобох та інших причинах

Номінальний фонд обладнання визначається по формулі [6, с. 169]:

Ф_НО = (Д_К – Д_В) t_СМ· К_СМ = (365 – 114) 8· 1,1 = 2209 год (2.11)

де К_СМ = 1,1 – коефіцієнт змінності

Дійсний фонд обладнання розраховується по формулі [6, с. 169]:

Ф_ДО = Ф_НО · ƞ_О = 2209 · 0,9 = 1988 год, (2.12)

де ƞ_О = 0,9 – коефіцієнт використання обладнання, що враховує його простої в ремонті

2.3 Розрахувати кількість робітників (ланки) і скласти штатну відомість

Кількість штатних робітників на постах, дільницях і впересувних майстернях може бути знайдена по формулі [6, с. 170]:

- (2.13)

прийнято 1 робітник,

де П = 1898 люд-год – річна програма робіт

Кількість допоміжних робітників у відповідності з [7, с.124]:

Х_В = (0,15…0,18)Х_ШТ = 0,18 ∙ 1 = 0,18 (2.14)

прийнято 0

Кількість ІТП у відповідності з [6, с.83]:

Х_ІТП = (0,13 … 0,15) · (Х_ШТ + Х_В) = 0,13 · (1 + 0) = 0,13, (2.15)

прийнято 0

Таблиця 2.2 – Штатна відомість

Назва професії	Спеціальність	Розподіл по розрядах
		1	2	3	4	5	6
Слюсарь по ТО і Р дорожньо-будівельних машин і автомобілів	Слюсарь по ТО і Р робочого обладнання						1

2.4 Розрахувати кількість постів

В силу різноманітності машинного парку ВАТ поточний метод проведення ТО і Р застосовується рідко, а тому раціонально використовувати універсальні або спеціалізовані тупикові пости, кількість яких може бути знайдена по формулі [6, с. 170]:

, (2.16)

прийнято 1,

де К_Н = 1,5 – кількість, що враховує нерівномірність подачі машин на пости;

М_П = 2…4 – кількість людей, що одночасно працюють на посту;

К_СМ = 1,1 – коефіцієнт змінності відділення або одного поста;

ŋ_И = 0,9 - коефіцієнт використання поста;

2.5 Розрахувати і підібрати технологічне обладнання для відділення

Технологічне обладнання розподіляється на основне, що визначається розрахунком, і допоміжне, яке підбирається виходячи з технологічних потреб, так-як використовується періодично.

Розрахунок основного обладнання ведеться в залежності від об’єму конкретних робіт (трудомісткості) і річного фонду часу обладнання по формулі:

(2.17)

прийнято 1,

де П = 1898 люд-год – об’єм (трудомісткість) конкретних робіт

Таблиця 2.4 – Обладнання та оснащення

Найменування обладнання та інвентаря	Модель, тип	Кільк.	Габаритні розміри, мм	Площа, м2		При-мітка
				Одиниці	Загальна
Основне обладнання
1. Стенд для контролю і ремонту електрообладнання	Э-215	1	1200х850	1,02	1,02	4кВт
Допоміжне обладнання
2. Прилад для перевірки свічок запалювання	Э-203-П	1	350х260
3. Круглий обертальний стіл електрика	Р-967	1	Ø1200	1,1	1,1
4. Верстат для прото-чування колекторів і фрезерування міканіту	ЦКБ-105	1	700х500			0,4 кВт

Продовження таблиці 2.2

Найменування обладнання та інвентаря	Модель, тип			Кільк.		Габаритні розміри, мм		Площа, м2				При-мітка
								Одиниці		Загал.
5. Лещата слюсарні	П-120			1		380х200
6. Заточний верстат	К-1036			1		350х200						0,8 кВт
7. Стенд для перевірки щиткових КВП і датчиків та приладів запалення	СПЗ-8М			1		650х630						0,15 кВт
8. Шафа сушильна	НП-0,14			1		760х420		0,3		0,3		0,8 кВт
9.Настільно-свердлильний верстат	НС-12А			1		770х470						0,6 кВт
10. Прес настільний	ОКС-918			1		630х560						3 тс
11. Мийна ванна	ОМ-1316			1		1250х620		0,78		0,78
Організаційне оснащення, інвентар
12. Стіл для приладів		2280-П	1		1200х700		0,84		0,84
13. Шафа для приладів та пристроїв		ОРГ-1611	1		1590х360		0,57		0,57
14. Стелаж для електрообладнання		1019-209	2		1400х450		0,63		1,26
15. Підставка під обладнання		1019-505	5		800х500		0,4		2
16. Скринька для ганчір’я		2249	1		1000х500		0,5		0,5
17. Скринька для піску		1019-703	1		500х400		0,2		0,2
Всього									8,57

2.6 Розрахунок площі відділення

Розрахункова площа поста визначається:

F = F_обл · k_П = 8,57 · 3 = 25,7 м² (2.18)

де F_обл = 8,57 м² - сумарна площа обладнання, яке розташоване на землі;

k_П = 3…4 – коефіцієнт щільності розміщення обладнання

Фактична площа поста визначається по скорегованій ширині та довжині (щоб вони відповідали кроку колон або розмірам вже існуючого приміщення ):

, (2.19)

прийнято 6 м,

де В = 4 м – ширина поста

Фактична площа поста:

F_П = L · B = 6 · 4 = 24 м² (2.20)

2.7 Технологічний процес, або склад робіт на посту

2.7.1 Призначення поста

Відділення призначене для контролю, регулювання і ремонту електрообладнання, знятого з машини в процесі обслуговування або поточного ремонту.

В відділенні здійснюють перевірку та ремонт: генераторів, ста­ртерів, реле-регуляторів, магнето, свічок запалення та щіткових контрольно-вимірювальних приладів і датчиків.

2.7.2 Схема технологічного процесу на посту

Прилади і агрегати електрообладнання надходять з постів ТО і П на стелаж. Після зовнішнього миття в мийній ванні і сушіння в су­шильній шафі або обдуванням стиснутим повітрям прилади (агрегати) перевіряють на відповідних стендах і приладах для визначення їх техні­чного стану. При цьому визначається обсяг наступних розбиральних і ремонтних робіт. Агрегати, що підлягають ремонту, розбирають на верстаку. Деталі промивають в мийній ванні і просушують. Після цього виконують дефектування деталей і складальних одиниць. Окремі вузли перевіряють на спеціальних пристроях. Після ремонту або заміни не­справних деталей виконують складання електрообладнання. Складені агрегати і прилади перевіряють і випробовують на приладах і стендах. Далі вони надходять на стелаж, а звідти - на пости для встановлення на машину.