2.9 Розрахунок вентиляції

Вентиляція виробничих і допоміжних приміщень призначена для зменшення запиленості, задимленості і очищення повітря від шкідливих викидів виробництва. Вона сприяє оздоровленню умов праці, підвищенню продуктивності праці і попередженню професійних захворювань.

Вентиляція може бути:

• природньою;

• механічною (витяжною, припливна, приаливно-витяжною, місцевою);

• змішаною.

Природня вентиляція здійснюється за рахунок кватирок, фрамуг, вікон. По нормам промислового будівництва всі приміщення повинні мати наскрізне провітрювання. Площа фрамуг чи кватирок приймається в розмірі не менше 2-4% від площі підлоги (більші значення приймаються для приміщень з виділенням пилу, газу, парів).

Обмін повітрям розраховується, м³/год:

Q = Vn · K = 72 · 3 = 216 м³/год, (2.26)

де V_n = 72 м³ – об’єм приміщення;

К = 3 – кратність обміну повітря

Вибираємо вентилятор ВР 132-30 продуктивністю 200-400 м³/год, тиском 2810-2400 б ККД-0,45, частота обертання робочого колеса 2900 хв^-1.

2.10 Охорона праці і довкілля.

2.1.7.1 Охорона праці

Правила безпеки при технічному обслуговуванні та ремонті:

Технічне обслуговування і поточний ремонт машин слід проводити в обладнаних приміщеннях чи майданчиках. Для технічного обслуговування і ремонту в умовах експлуатації машина повинна виведена з робочої зони.

При ремонті і ТО обслуговуванні базових автомобілів необхідно виконувати вимоги "Правил охорони праці на автомобільному транспорті".

Особи, які відповідальні за утримання дорожніх машин в робочому стані зобов'язані забезпечити проведення ТО і Р у відповідності з вимогами експлуатаційних документів заводів-виробників.

До управління, ТО і Р машин допускаються особи, які пройшли навчання по ГОСТ 12.0.004-79 та мають право на виконання роботи, яка відповідає їх кваліфікації.

Пожежна безпека на робочому місцях повинна забезпечуватися дотриманням "Правил пожежної безпеки для підприємств і організацій дорожнього господарства".

Заправка машин паливом здійснюється закритим способом на спеціально відведених місцях.

Мастильні, лакофарбові і легкозаймисті матеріали необхідно зберігати окремо одні від інших, в спеціально відведених складських приміщеннях або майданчиках.

Робочі місця при технічному обслуговуванні і поточному ремонті машини повинні бути обладнані комплектом ручних машин, пристроїв, інвентаря, вантажопідйомними машинами і засобами пожежегасіння.

Технічне обслуговування і ремонт машин слід здійснювати тільки після зупинки машини, вимкнення двигуна (приводу) при виключенні можливості випадкового пуску двигуна, мимовільного руху машини та її частин, зняття тиску в гідро - і пневмосистемах (крім випадків, які допускаються експлуатаційною і ремонтною документацією).

Використання відкритого вогню для розігріву агрегатів і вузлів не допускається.

Частини машин, що переміщуються під впливам власної маси при ТО і Р, повинні бути заблоковані механічним способом або опущені на опору з метою запобігання їх мимовільного переміщення.

При технічному обслуговуванні машин з електроприводом повинні бути вжиті заходи, які не допускають випадкової подачі напруги на машину, що ремонтується. Плавкі вставки запобіжників, для струмоприймачів повинні бути вийняті, пускові пристрої закриті на замок і на них вивішені забороняючи знаки безпеки з пояснювальним написом "Не вмикати - працюють люди".

Навколишнє середовище забруднюється не лише токсичними сполуками відпрацьованих газів, але й водою та нафтопродуктами, що надходять у ґрунт і водні джерела після миття машин, промивання систем під час технічного обслуговування та заправлення машин паливом і оливою. Отже, всі пости діагностування і технічного обслуговування мають бути устатковані грязевідстійниками та оливо, бензин вловлювачами. Тільки після ретельного відстоювання та очищення таку воду можна зливати в каналізаційну мережу. Очисні споруди потрібно періодично очищати.

Відпрацьовану оливу треба зливати в спеціальні ємності і в міру її накопичення відправляти на регенерацію. Виливати оливу у ґрунт категорично забороняється навіть в умовах будівельних майданчика.

Під час перевезення, зберігання та видачі нафтопродуктів слід вживати заходів щодо до запобігання їх витокам і втратам. Забрудненні ганчірки та інші експлуатаційні матеріали, що відходять після технічного обслуговування (фільтри, прокладки), потрібно ретельно збирати й складувати спеціально відведених місцях, а потім прибирати.

Очищення стічної води - одна з найважливіших проблем захисту навколишнього середовища. Щоб вибрати метод хімічної обробки води Піа конструкцію водоочисних споруд, спочатку визначають

забрудненість води тетраетил свинцем, її кислотність і лужність, а потім спосіб нейтралізації складу води і концентрацію в ній домішок.

Нині відомо до 20 методів очищення забрудненої води від тетраетил свинцю та інших домішок це такі, як флотаційний метод, метод озонування, очисні споруди для повторного використання води, тривале зберігання води у відкритих водоймах. Останній найпростіший який дає 100% ефективність очищення води та руйнуванню тетраетил свинцю. Полягає відстоюванні води (20...ЗО діб), при цьому максимальна глибина очищуваної води повинна дорівнювати Зм. На дні водойми влаштовують антифільтраційне покриття.