- •I. В. Дмітріева — доктор педагогічних наук, доцент; a. I. ЦІинкарюк — доктор психологічних наук, професор.
- •Тема 1.2 5
- •Тема 3 10
- •Основні завдання дисципліни:
- •Тематичний план (відповідно до навчальної програми дисципліни 4Основи корекційної педагогіки», автор — доктор педагогічних наук, професор, дійсний член напн України в. M. Синьов. — k., 2006)
- •1. Сутність та класифікація порушень психофізичного розвитку
- •32300 W, Кйn'янець-Подільський i7
- •2. Причини порушень психофізичного розвитку
- •3. Особливості процесу аномального розвитку
- •Тема 1.2
- •1. Предмет, завдання та понятійно- категоріальний апарат корекційної педагогіки
- •Понятійно-категоріальний апарат корекційної педагогіки
- •2. Галузі корекційної педагогіки
- •Місце корекційної педагогіки у системі педагогічних наук, зв'язок з іншими науками
- •3. Перспективи розвитку корекційної педагогіки в Україні
- •Контрольні запитання
- •Тема 3 загальна характеристика сучасної системи освітньо- корекційних послуг План
- •Література
- •1. Диференціація системи закладів для дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку
- •Заклади, підпорядковані Міністерству освіти і науки України
- •Заклади, підпорядковані Міністерству праці та соціальної політики України
- •Заклади, підпорядковані Міністерству охорони здоров'я України
- •2. Можливості інтегрованої та інклюзивної освіти дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку
- •3. Індивідуальне навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку як форма організації корекційно-педагогічного процесу
- •Особливості методики корекційного навчання різних категорій дітей з психофізичними вадами
- •Тема I.4
- •1. Принципи відбору дітей у спеціальні заклади
- •2. Організація роботи психолого-медико- педагогічних консультацій
- •3. Участь педагогів загальноосвітніх закладів у розв'язанні проблеми відбору дітей
- •Тема 2.I
- •1. Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями мовлення
- •Деякі особливості розвитку дітей з мовленнєвими порушеннями
- •2. Навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення
- •Школа для дітей із тяжкими порушеннями мовлення
- •Тема 2.2 особливості розвитку, навчання ta виховання дітей 13 затримкою психічного розвитку План
- •Література
- •1. Сутність, етіологія та класифікація затримки психічного розвитку
- •2. Психолого-педагогічна характеристика дітей із затримкою психічного розвитку
- •3. Навчання і виховання дітей із зпр у школах та класах інтенсивної педагогічної корекції
- •4. Корекційні прийоми реалізації індивідуального підходу до дітей із затримкою психічного розвитку в умовах інтегрованого навчання
- •Тема 2.3 особливості розвитку, навчання ta виховання дітей 3 порушеннями опорно-рухової системи План
- •Література
- •1. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
- •2. Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями опорно-рухової системи
- •3. Навчання і виховання дітей з порушеннями опорно-рухової системи у спеціальних закладах
- •4. Корекційні прийоми реалізації індивідуального підходу до дітей з порушеннями опорно-рухового апарату в умовах інтегрованого навчання
- •Тема 2.4 особливості розвитку, навчання ta виховання дітей 3 порушеннями слухової функції
- •1. Роль слуху в розвитку людини
- •2. Причини виникнення та класифікація порушень слухової функції
- •3. Навчання і виховання дітей з порушеннями слухової функції у спеціальних закладах
- •4. Організація допомоги учням з порушеннями слуху в умовах загальноосвітньої школи
- •Особливості корекційної роботи у навчанні дітей з вадами слухової функції:
- •Тема 2.5 особливості розвитку, навчання ta виховання дітей 3 порушеннями зорової функції План
- •Література
- •1. Порушення зору як психолого-педагогічна проблема
- •2. Класифікація порушень зорової функції та причини їхнього виникнення
- •3. Навчання і виховання дітей з порушеннями зорової функції у спеціальних закладах
- •4. Організація допомоги учням з порушеннями зору в умовах загальноосвітньої школи
- •Особливості корекційної роботи у навчанні дітей з вадами зорової функції
- •Тема 2.6 особливості розвитку, навчання ta виховання дітей 3 порушеннями інтелекту План
- •Література
- •1. Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями інтелекту
- •Помірний ступінь розумової відсталості (легка імбецильність)
- •Важкий ступінь розумової відсталості (виразна імбецильність)
- •2. Навчання і виховання дітей з порушеннями інтелекту у спеціальних закладах Організація корекційно-виховної роботи у спеціальному дошкільному закладі для дітей з вадами інтелекту
- •Навчання, виховання і трудова підготовка дітей з помірним ступенем розумової відсталості
- •3. Індивідуальний підхід до дітей з порушеннями інтелекту в умовах індивідуального навчання
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.7 психолого-педагогічна допомога дітям 3 порушеннями емоційно- вольової сфери План
- •Література
- •2 Гилберт k. Аутизм. Медицинское и педагогическое воздействие / k. Гилберт, t. Питерс. M. : владос, 2005. - 144 c
- •1. Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями емоційно-вольової сфери
- •2. Організація корекційної роботи з дітьми, що мають порушення емоційно-вольової сфери
- •Корекція недорозвитку емоційно-вольової сфери, зумовленої недостатністю регулюючої функції лобних відділів кори головного мозку
- •Корекція асинхронного дисгармонійного розвитку екстрапунітивного типу
- •Корекція асинхронного дисгармонійного розвитку інтрапунітивного типу
- •Особливості реалізації індивідуального підходу у навчанні аутичних дітей
- •Модуль III психолого-педагогічна корекція відхилень у поведінці дітей План
- •Література
- •1. Поняття про девіантну поведінку
- •2. Соціально-психологічна характеристика видів девіантної поведінки
- •2.1. Характеристика делінквентної поведінки
- •2.2. Характеристика адиктивної (залежної) поведінки
- •2.3. Характеристика суїцидної поведінки
- •3, Біологічні, соціальні та психологічні детермінанти відхилень у поведінці
- •4. Психологічна характеристика важковиховуваності як основи формування девіацій
- •5. Психолого-педагогічна корекція девіантної поведінки школярів у навчально-виховному процесі
- •5.1. Превенція девіантної поведінки
- •1. Соціально-психологічна профілактика девіацій
- •5.2. Психолого-педагогічна інтервенція девіантної поведінки
- •2. Педагогічна корекція важковиховуваності
- •3. Психологічна інтервенція девіантної поведінки
Важкий ступінь розумової відсталості (виразна імбецильність)
Ця категорія дітей подібна до групи дітей з помірною розумовою відсталістю за клінічною картиною та ознаками органічного ураження центральної нервової систему. Так само, як і для осіб з помірною розумовою відсталістю, для них є характерним є низький рівень засвоєння різних навичок. У більшості з них спостерігаються низький рівень розвитку моторики, порушення координації рухів, наявність інших відхилень, обумовлених органічними порушеннями головного мозку. Частина дітей цієї групи не вміють самостійно пересуватись.
Модуль II. Психолого-педагогічна характеристика, дітей з порушенкялш псшхярізичжко
Спостерігається значне порушення вищих психічних функцій. Вони запам'ятовують лише ту діяльність або ті явища чи процеси, які викликають у них позитивні емоційні переживання. Увага не концентрується, вони можуть відволікатись Fia будь-які, навіть незначні і другорядні подразники. Вони не можуть зробити навіть елементарних висновків або узагальнень. Як правило, інтелектуальні порушення супроводжуються виразною неврологічною патологією: паралічами, парезами, гіперкінезами.
Ця категорія осіб є нездатною до оволодіння навіть елементарними знаннями з рахунку, гіисьма, читання. Робота з ними полягає у розвитку і простому тренуванні необхідних навичок самообслуговування та санітарної гігієни, соціальної адаптації і виконання елементарних трудових операцій. Проте через моторну незграбність та грубі порушення пізнавальної діяльності їм для цього потрібно набагато більше часу. Частині з них навіть після тривалих тренувань не вдається оволодіти такими дрібними рухами, як застібання ґудзиків, шнурування, накладання одного предмету на інший тощо. Самостійно використати навіть натреновані знання діти цієї категорії в більшості випадків не зможуть.
У дітей цієї групи не має достатнього для спілкування словникового запасу, що значно ускладнює їхню соціалізацію. У своєму мовленні вони використовують лише найбільш знайомі слова і мовленнєві штампи, заучені граматичні конструкції, часто при цьому не усвідомлюючи їхнього змісту. При спілкуванні використовують додаткові невербальні форми комунікації жести, міміку, окремі звуки, якими висловлюють свої бажання і потреби. Краще ідуть на контакт зі знайомими людьми, завдяки чому після тривалих тренувань у них вдається сформувати елементи соціалізованих емоцій.
Принцинова відмінність між помірною та важкою розумовою відсталістю полягає в гому, що у останніх є виразні моторні відхилення або інші клінічні прояви, які свідчать про глибинне органічне ураження. Відхилення, притаманні цій категорії осіб, не дозволяють їм самостійно, без спеціальної опіки, жити у соціальному середовищі.
Глибокий ступінь розумовоївідсталості (ідіотія)
Це найважчий ступінь розумової відсталості, при якому органічно уражається не лише кора головного мозку, а й частко во підкірка, що призводить до грубого порушення фізичного та психічного розвитку.
Більшість з ідіотів є малорухомими або значно обмеженими в моторних можливостях, страждають на хронічні захворюван розвитку ти осоСьшвості робсгти з нижи в умовах корекціішої та інк/гкхшвноі освіти
ия внутрішніх органів, енурез, енкопрез тощо. Іхні потреби й дії мають примітнвннй характер, рухові реакції є хаотичними, нецілеспрямованими
ІІри цьому ступені пізнавальна діяльність є повністю не- сформованою. Діти ніяк не реагують на оточуючих, навіть сильним звуком і яскравим світлом не можна привернути їхню увагу і утримувати її хоча 6 деякий час. Вони часто не вгіізнають рідних, близьких, реагують лише на тих людей, які постійно працюють з ними; здатні розуміти лише прості форми невер- бального спілкування, в основі яких лежать реакції отримання задоволення, не можуть оволодіти елементарними навичками самообслуговування, не вміють піклуватись про себе і потребують постійної допомоги, оніки і контролю. Окремі з них можуть навчитись самостійно їсти.
У них порушені смакові і нюхові відчуття, в результаті чого вони можуть їсти неїстівні предмети і практично не реагувати на різкі запахи. Емоційні реакції у них практично відсутні. Емоції не є показником стану такої дитини. Ilpo її стан не можна зрозуміти за виглядом її обличчя, позою, рухами. У них часто виникають афективні спалахи, під час яких вони можуть битися головою об стіну, кусати собі руки, бити п'ятками об підлогу, викручувати пальці тощо. Через понижену больову чутливість такі рани не викликають у них дискомфорту. Одні з них є апатичними, повільними, інші — навпаки, злобливими, агресивними, дратівливими.
Поведінка дітей-ідіотів повністю залежить від зовнішніх стимулів, є нецілеспрямованою, неусвідомленою (польова поведінка).
