- •7. Критерій неблагополучної дії нс на людину
- •8. Оцінка ризику для здоров'я людини
- •9. Системні методи, їх принципи застосування
- •10. Основні закономірності організації еколого-геологічних систем
- •16. Визначення негативних чинників житлового середовища
- •18. Рекомендації по забезпеченню екологічної безпеки житла
- •19. Поняття про небезпечні техногенні катастрофи.
- •21. Програмний розвиток системи використання рекреаційних ресурсів
- •22. Курортно-рекреаційні ресурси України
- •23. Основні показники рекреаційних ресурсів Причорномор'я
- •24. Формування системи екологічного моніторингу
- •25. Еколого-геологічні фактори формування середовища проживання населення
- •26. Визначення медико-екологічної обстановка території регіону
21. Програмний розвиток системи використання рекреаційних ресурсів
Серед невідкладних заходів по збереженню здоров’я нації є розвиток рекреаційного потенціалу і його залучення для потреб населення. В загальній структурі рішення екологічних проблем рекреаційних зон важлива роль належить еколого-геологічної складовій, що повинна бути направлена на вивчення сучасного стану НС, визначенню міри впливу техногенезу на хід природних процесів еволюції еколого-геологічних систем окремих регіонів, у тому числі і зон рекреації. Рекреація, як особливий вид природокористування, повністю залежить від потенціалу ресурсів регіону, основного потенціалу – інтегральної можливості, що складає рекреаційне забезпечення людей. Дослідження раціональності сучасного використання рекреаційного потенціалу показали, що більша частина населення віддає перевагу відпочивати в природному середовищі, разом з тим спостерігається низький ступінь раціональності у використанні і низький рівень охорони рекреаційного середовища. У більшості своїй в рекреаційному природокористуванні переважає направлення екстенсивного використання, практично повністю ігнорується або ведеться у незначних обсягах благоустрій і розвиток рекреаційних зон.
Спостерігається неприпустима урбанізація таких зон, що різко впливає на їх рекреаційні властивості. Ці спостереження в повній мірі відповідають загально державним і регіональним рекреаційним ресурсам.
Недостатнє фінансування системи охорони здоров'я, низька економічна ефективність існуючої курортно-рекреаційної системи і заходів охорони здоров'я, які завжди були орієнтовані в основному на лікування, а не на запобігання початку і розвитку хвороби привело до значного погіршення здоров'я населення України. З року в рік збільшується, смертність і падіння народжуваності в Україні. Виходячи з цих обставин потрібні якісно нові підходи до вирішення проблем охорони здоров'я, створення гнучкої і ефективної системи оздоровлення людей з використанням природних чинників і мережі різних рекреаційних зон, основаних на максимально повному використанні природних чинників регіонів. Створення такої системи рекреаційних зон вимагає розробки нових методологічних, організаційно-методичних і інформаційних основ, виходячи з проблеми оздоровлення населення, обумовлених стратегією подальшого розвитку економіки України. Основні напрямки вирішення
проблеми підвищення ефективності оздоровчих заходів: зменшення захворювання населення шляхом розвитку системи використання рекреаційних ресурсів для профілактики захворювань, тобто оздоровлення практично здорових людей; сприяння охороні НС, що істотно впливає на здоров'ї., в першу чергу збереження існуючих рекреаційних зон; організація державної та регіональних систем управління рекреаційними територіями з метою збільшення адаптаційних можливостей.
22. Курортно-рекреаційні ресурси України
Україну в цілому варто вважати одним з найбільш несприятливих в екологічному відношенні регіонів у Європі. Для території України характерне високе техногенне навантаження промисловості, сільського господарства, підвищене хімічне забруднення. Спостерігається інтенсивне забруднення НС цілого ряду районів з коштовними курортно-рекреаційними ресурсами: узбережжя Чорного й Азовського морів, самі акваторії цих морів, приміські зони великих міст України, зокрема Києва, Одеси, Харкова, Львова, Донецька, Дніпропетровська, ряду рік і прилеглих територій та ін. Особливо значна шкода нанесла аварія на Чорнобильської АЕС. Вилучено з офіційного рекреаційного використання більш третини території України.
Прибережно-морські екосистеми є найбільш техногенно-напруженими. У першу чергу це визначається природною специфікою прибережних районів моря: природні літо- і геохімічні бар'єри між теригенним стоком і відкритими частинами моря; області найбільшої біологічної активності, що формують біологічну структуру шельфу і відкритої частини моря, а саме головне – це області високого техногенного навантаження, з чітко вираженою тенденцією до її збільшення. Зміни обсягів навантаження на прибережно-морські геосистеми веде до поступової їх деградації, стійкій зміні структури і функціонування морських біоценозів в об'єднанні з несприятливими геохімічними і медико-геологічними наслідками. Висока мінливість складу, концентрацій і обсягу техногенного навантаження роблять екосистему практично неадаптованою, а процеси деградації – незворотними.
Однією з головних задач досліджень рекреаційних ресурсів є з'ясування конкретної ролі природного і техногенного чинників виникнення (походження) хімічних аномалій, виявлення форми їх фіксації у вигляді з'єднань, природних аналогів, що мають або не мають, міграційних властивостей оточуючого середовища. Приймаючи до уваги неопрацьованість ряду важливих аспектів методики геоекологічних досліджень, для реалізації приведених проблем потрібно привертати розроблені і обґрунтовані методи, і наукові досягнення в деяких наукових напрямах (регіональна геологія, геохімія, біохімія, гідрогеологія, гідрохімія, геоморфологія, ландшафтознавство, геофізика, ґрунтознавство).
Оптимальне рішення проблем забруднення середовища ЗР можливо при наступних умовах:
- Наявність об'єктивної інформації, що дозволяє виявити джерела забруднення і диференціювати їх по типах потоків забруднюючих речовин, їхньому якісному складу й обсягам, тобто встановлення пріоритетного ряду джерел шкідливих впливів. Отримувана інформація повинна дати картину просторового розподілу шкідливих впливів, тобто виявити конкретні території, а, отже, і групи живих організмів (у тому числі і людей), і параметри природних систем, що вимагають охорони від цих впливів.
- Інтерпретація інформаційних даних, визначення ступеня впливу шкідливих впливів і виявлення змін, що виходять за припустимі межі.
- Обґрунтування організаційних, технологічних, територіально- планувальних заходів і заходів по охороні здоров'я, що привели б до ліквідації шкідливих впливів чи локалізували їхні джерела в ділянках, відкіля вони не можуть поширитися.
Роботи з вивчення техногенного забруднення різних територій, виконуються з одночасною розробкою нормативів, формуванням методів і методики досліджень по захисту НС, установленням фонових локальних і регіональних показників стану і співвідношення різних природних складених, у тому числі хімічних елементів і з'єднань, які б виконували роль своєрідних природних стандартів для природного середовища регіону.
Оцінка території рекреаційної зони визначається, перш за все, розвитком природних чинників, що сприяють відновленню і зміцненню людського організму. До них відносяться кліматичні і ландшафтні особливості, різні мінеральні ресурси (мінеральні води, пилоїди і ін.). Можуть бути виділені: власне рекреаційні зони; рекреаційні зони бальнеологічного призначення (наявність і застосування природних мінеральних вод); курортні рекреаційні зони (місцевості, що володіють лікувальними природними ресурсами).
