2.2. Особливості механізму формування системи фінансової

безпеки банку

Відмінністю системи фінансової безпеки банку від інших систем є те, що вона являє собою закінчену множину невизначених показників, і неврахованість одного будь-якого з них може привести до непередбачуваних, іноді катастрофічних наслідків. Труднощі синтезу системи фінансової безпеки збільшуються великою невизначеністю умов функціонування банківської установи через певний проміжок часу. Причини невизначеності – неповнота, невірогідність банківської інформації. Нечіткість прийняття рішень при реалізації політики безпеки зумовлена суб’єктивністю керівництва банку (людський фактор), неточністю висновків та інтерпретації даних, складністю та різноманітністю експертних оцінок.

Механізм формування системи фінансової безпеки – це сукупність процесів та станів системи фінансової безпеки банку щодо реалізації етапів її формування на основі використання низки методів, засобів і інструментів.

Механізм формування системи фінансової безпеки банку відноситься до складу багатомодельних задач, оскільки таку складну систему неможливо повністю охарактеризувати за допомогою неподільного показника. Математичний апарат, з одного боку, повинен бути досить простим і конструктивним щодо аналізу і синтезу стратегій безпеки банку, а з іншого – універсальним і адекватно відображати дійсність. Задачам синтезу системи фінансової безпеки банку, як правило, не властиві поодинокі рішення, ефективність і оптимальність яких визначаються ступенем обліку обмежень, характерних для конкретної ситуації.

Насьогодні не існує єдиного механізму формування системи фінансової безпеки банку.

З урахуванням рекомендацій вчених, висловлених у, можна стверджувати, що для підвищення ступеню коректності постановки задач необхідно підвищувати знання про банківську установу в умовах її функціонування, що безупинно змінюються. Одержання і використання знань повинно здійснюватися постійно: і на початку створення, і в процесі функціонування системи шляхом поступового нагромадження необхідної інформації, аналізу і використання її для ефективного виконання системою заданої цільової функції в умовах змінного внутрішнього і зовнішнього середовища.

При створенні системи фінансової безпеки банку необхідно використовувати рахункову множину моделей: , де n – кількість моделей. Існують два основних підходи до вирішення багатомодельних задач. Перший підхід пов'язаний із узагальненням множини окремих моделей до єдиної інтегральної моделі . Другий – використовується при значній кількості окремих, приблизно однаково важливих моделей, і базується на використанні методів теорії багатокритеріального вибору і прийняття рішень.

Слід зауважити, що за різних політик безпеки значимість моделей відрізняється, що дає змогу при незмінних відносних параметрах ( … ) переглянути вибір політики безпеки банківської установи на даний час і прийняти управлінські рішення щодо підвищення рівня захищеності певних напрямів роботи банку.

Складність процесу прийняття рішень, відсутність математичного апарата приводять до того, що при оцінці і виборі альтернатив можливо, (а найчастіше просто необхідно) використовувати й обробляти якісну експертну інформацію. Перспективним напрямком розробки методів прийняття рішень при експертній вихідній інформації є лінгвістичний підхід на базі теорії нечітких множин та лінгвістичної змінної.

На наш погляд, формування системи фінансової безпеки банку доцільно виконувати в два етапи:

1)вибір структури системи фінансової безпеки банку;

2)уточнення складу системи фінансової безпеки банку.

Структуризація системи фінансової безпеки банку зумовлює її розподіл на окремі компоненти (декомпозиційний підхід) і визначення умов і критеріїв оцінки до кожного компонента. «Подрібнення» системи повинно продовжуватись до досягнення мінімальної кількості параметрів, що впливають на окремий її компонент.

Структуризація системи фінансової безпеки банку зумовлює її розподіл на окремі компоненти (декомпозиційний підхід) і визначення умов і критеріїв оцінки до кожного компонента. «Подрібнення» системи повинно продовжуватись до досягнення мінімальної кількості параметрів, що впливають на окремий її компонент. Після находження відповідних значень параметрів компонента системи проводиться їх узгодження з параметрами інших компонентів певного рівня, виявляється ступінь їх впливу на рівень в цілому, визначаються вимоги і параметри цього рівня. Виокремлення параметрів на кожному рівні системи фінансової безпеки банку дозволяє визначити вимоги до системи в цілому, що в кінцевому рахунку, приводить до визначення її складу. В даному випадку формування системи фінансової безпеки банку, на наш погляд, доцільніше проводити по принципу «згори-вниз». Формування системи фінансової безпеки банку за принципом «знизу-вгору» може привести до ситуації, коли систему сформувати неможливо завдяки обмеженості фінансових ресурсів банківської установи, виділених на формування системи безпеки.

Після формування системи фінансової безпеки банку необхідно провести аналіз її функціонування, перевірку виконання вимог фінансової безпеки, контроль ефективності роботи і надати вихідні дані для управління нею.

Управління системою фінансової безпеки банку полягає в її адаптації до поточної задачі. По факту виявлення змін фінансового стану банку або умов функціонування системи її стійкість повинна бути відновлена в найкоротший термін.

З огляду на вищезазначене, та з урахуванням досвіду пропонується поетапне виконання наступних досліджень для вирішення проблем моделювання системи фінансової безпеки банку.

1. Розробка принципів, методів і засобів скорочення опису системи фінансової безпеки, що включає:

– аналіз структури системи фінансової безпеки і взаємозв'язків між розв'язуваними в ній задачами;

– аналіз динамічних характеристик рішення задач;

– аналіз залежностей між показниками системи фінансової безпеки, які є результатами вирішення окремих задач;

– виділення на основі аналізу сукупностей задач, результат вирішення кожної з яких дозволяє вплинути на фінансовий стан банку.

У результаті розробки повинні бути сформульовані вимоги і рекомендації з необхідної організації структури системи фінансової безпеки, декомпозованої по рівнях контролю і управління. Це дозволить проводити подальші дослідження в умовах мінімізованого опису системи.

2. Розробка методології, методів і засобів рішення задач забезпечення фінансової безпеки в умовах невизначеності, що включає:

– дослідження питань коректності постановки задач при недостатньому прогнозуванні кінцевих результатів і цілей їх вирішення в швидкозмінних умовах;

– дослідження питань використання невизначеності (неповноти, низької вірогідності й ін.) вихідних даних при вирішенні задач забезпечення фінансової безпеки.

Результатом досліджень повинна бути розробка методологічних основ, методів і засобів вирішення некоректно поставлених задач в умовах невизначеності.

3. Розробка методів і засобів контролю показників і діагностування фінансових станів банку, включає наступні задачі:

– визначення динаміки фінансових станів банку (нормального функціонування (стабільних), нестабільних, граничних, критичних), що характеризують різні рівні фінансової безпеки банку і динамічних порогів, які розділяють ці стани, виділення інтегральних динамічних показників їх індикації;

– розробку ідеології і стратегії виконання адаптивного контролю (за часом проведення, кількості і номенклатурі) показників індикації фінансових станів, прогнозування тенденцій зміни їх значень у процесі функціонування системи фінансової безпеки банку;

– розробку методів і алгоритмів діагностування фінансових станів банку його системою фінансової безпеки на основі аналізу результатів ідентифікації по усіх показниках індикації.

Результатом розробки повинно бути створення ідеології, математичних методів і засобів для організації адаптивного контролю і діагностування фінансової безпеки банку.

4. Розробка принципів, методів і засобів самоорганізації системи фінансової безпеки, включає наступні задачі:

– створення адаптивних моделей для опису структури і поводження системи фінансової безпеки, прогнозування значень її параметрів;

– створення адаптивних моделей для формування підмножин контрольованих показників і діапазонів значень фінансових станів банку, їх контролю на основі заданих вимог до стійкості функціонування системи;

– створення адаптивних моделей діагностування стабільності фінансових станів і контролю стабільності системи фінансової безпеки;

– перспективу розвитку моделей для опису структури, поводження, прогнозування, контролю і діагностування з урахуванням забезпечення необхідної стійкості фінансової безпеки в умовах впливу змінних факторів внутрішнього і зовнішнього середовища.

В результаті досліджень повинні бути створені адаптивні моделі для опису структури і поводження системи фінансової безпеки, а також контролю, діагностування і прогнозування фінансових станів банку.

5. Розробка методів і засобів підтримки прийняття управлінських рішень, включає наступні задачі:

– розробку методів і засобів вибору рішень із усієї безлічі альтернативних варіантів на підставі аналізу фінансового стану банку і з урахуванням вимог управління, реального обсягу банківських ресурсів, що задовольняє цим вимогам, квантифікованих оцінок тактичних і стратегічних і наслідків виконання прийнятих рішень;

– розробку методів і засобів декомпозиції прийнятих рішень по рівнях управління системи фінансової безпеки;

– розробку методів і засобів підтримки прийняття рішень по удосконаленню всіх видів перерахованих вище моделей і їх сімейств.

Дослідження повинні базуватися на використанні всіх отриманих результатів і бути орієнтованими на створення банку знань про фінансову безпеку банку.

При дослідженні фінансового стану банку виникає необхідність в визначенні показників, які допоможуть отримати найбільш повну інформацію про його фінансову безпеку. Система фінансової безпеки повинна акумулювати дані фінансово-економічного аналізу діяльності банківської установи, банківського менеджменту та маркетингу.

Показники фінансової безпеки банку використовуються фахівцями як при створенні (синтезі, моделюванні, структуризації) системи фінансової безпеки, так і при її роботі та реорганізації. На наш погляд, система фінансової безпеки може користуватись як уже відомими показниками фінансового стану банку, що запропоновані різними методиками (CAMELS, експертні оцінки та ін.), так і використовувати свої, суто специфічні показники.

Визначення показників фінансової безпеки банку доцільно проводити відповідно до переліку основних напрямків банківської діяльності:

1. Залучення і розміщення грошових вкладів:

• коефіцієнт вилучення – характеризує вісову долю вкладів, вилучених клієнтами банку порівняно з загальною сумою вкладів, що надійшли в національній і іноземній валюті за звітний період:

,

(2.1)

де – загальна сума вкладів, вилучених вкладниками, грн.;

– загальна сума вкладів, що надійшли в національній і іноземній валюті, грн.

Вилучення вкладів вкладниками може відбуватися з багатьох причин. Але саме вилучення у деякій мірі піддається прогнозуванню і плануванню. Розглянемо причини вилучення по типам вкладів.

К ороткострокові депозити формуються в основному за рахунок короткострокового вивільнення коштів фізичних та юридичних осіб. Це, в основному, заробітна плата працівників, що перерахована на карткові рахунки своїх працівників в обслуговуючому банку підприємствами та установами.

Максимальний термін вилучення коштів з таких рахунків – один календарний місяць. Він визначається часом (днем), прийнятим на підприємстві для “видачі” заробітної плати або авансу. Як показує практика, за перший тиждень після нарахування коштів на картковий рахунок працівник вилучає до однієї третини коштів. Інші кошти вилучаються до кінця місяця. На рис. 2.5 показані опосередковані дані про вилучення протягом місяця короткотермінових депозитів клієнтами - фізичними особами КБ «Приватбанк» за 2009 рік.

Банк може регулювати відток коштів протягом місяця, якщо узгодить з підприємствами (установами) термін перерахування коштів на карткові рахунки працівників-клієнтів. Таким чином, можна досягти максимальної концентрації клієнтських коштів на певний період або їх рівномірного розподілу.

Вилучення коштів клієнтами - юридичними особами з депозитних рахунків банку проводиться, в основному, по причині необхідності у коштах для забезпечення виробничого процесу. Банк повинен постійно накопичувати інформацію про клієнтів – юридичних осіб. Більшість великих підприємств вже мають налагоджені зв’язки як з постачальниками, так і з покупцями. При укладанні угоди з підприємством на обслуговування його рахунку бажано уточнити термін виробничого циклу, строк перерахування коштів на покупку сировини і матеріалів, а також час надходження коштів за готову продукцію. Це дає можливість узагальнення висновків по певним категоріям клієнтів, групування коштів, прогнозування і планування їх руху.

Довгострокові депозити фізичних та юридичних осіб мають накопичувальний характер. Відток коштів з рахунків, в основному, зумовлений закінченням терміну угоди. Банк його регулює звичайними методами. Але можуть виникнути надзвичайні ситуації, зумовлені впливом зовнішнього оточення. Прикладом є масове розривання угод обслуговування довгострокових депозитів населення у грудні 2004 року під час «Помаранчевої революції». Банки були змушені обмежити видачу готівкових коштів фізичним особам до 1000 грн. і для стабілізації національної валюти оголосили про канікули терміном в один місяць. Коефіцієнт вилучення – показник, що дає змогу попередньої оцінки ситуації з депозитами.

2. Кредитування позичальників, контроль за виконанням кредитних угод:

• показники безпеки кредитних операцій:

,

(2.2)

де – коефіцієнт, що характеризує вагову частку кредитів, за якими відмовлено у видачі у виданих банком кредитах;

– загальна сума кредитів, за якими відмовлено у видачі, грн.;

– загальна сума виданих кредитів, грн.

,

(2.3)

де – коефіцієнт, що характеризує вагову частку кредитів, за якими відмовлено у видачі у заявлених банку кредитах;

– загальна сума заявлених кредитів, грн.

,

(2.4)

де – коефіцієнт, що характеризує вагову частку кредитів, що стали проблемними у загальній сумі виданих банком кредитів;

– загальна сума кредитів, що стали проблемними, грн.

,

(2.6)

де – коефіцієнт, що характеризує вагову частку кредитів, що підлягають перевірці службою банківської безпеки у загальній сумі виданих банком кредитів;

– загальна сума кредитів, що підлягають перевірці службою банківської безпеки, грн.

,

(2.7)

де – коефіцієнт, що характеризує якість роботи і оперативність служби банківської безпеки;

– загальна сума кредитів, виданих без перевірки службою банківської безпеки, грн.

3. Операційне обслуговування клієнтів і населення:

,

(2.8)

де – показник безпеки операційного обслуговування;

– загальна сума виявлених фальшивих банкнот, грн.;

– загальна сума надходжень від клієнтів по касовим операціям, грн.

4. Ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів:

,

(2.9)

де – коефіцієнт плинності – відображає динаміку відтоку клієнтів і банків-кореспондентів за звітний період;

– кількість рахунків, закритих клієнтами і банками-кореспондентами;

– кількість відкритих рахунків клієнтів і банків-кореспондентів.

5. Операційне і касове обслуговування банківських рахунків клієнтів:

,

(2.10)

де – показник безпеки операційного і касового обслуговування – відображає ступінь дотримання банківськими працівниками правил і вимог до обслуговування банківських рахунків клієнтів;

– число платіжних доручень з виявленими порушеннями у використанні печатки і підпису керівника підприємства (загальна сума збережених коштів), грн;

– загальна сума виконаних платіжних доручень, грн.

6. Виконання валютних операцій і контроль за роботою обмінних пунктів:

,

(2.11)

де – показник безпеки валютних операцій – відображає ступінь дотримання банківськими працівниками правил і вимог проведення валютних операцій;

– сума штрафних санкцій за порушення у роботі, грн.;

– загальна сума, виручена від купівлі-продажу валюти, грн.

7. Виконання операцій з цінними паперами:

,

(2.12)

де – показник доцільності проведення операцій з наявним пакетом цінних паперів на фондовій біржі за звітний період;

– сума доходу від операцій з цінними паперами, грн.;

– сума, відвернена на операції по фондовій біржі, грн.

,

(2.13)

де – показник ризикованості операцій з наявним пакетом цінних паперів;

– вартість пакетів ЦП 4 і 5 груп ризику, грн.;

– загальна вартість пакетів ЦП банку, грн.

8. Операції з нерухомістю, дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням:

,

(2.14)

де – показник доходності – характеризує вагову долю операцій з нерухомістю, дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням у загальному обсязі банківських операцій;

– сума доходу від операцій з нерухомістю, дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, грн.;

– сума операцій по банку за звітний період, грн.

,

(2.15)

де – коефіцієнт знецінення нерухомості, дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

– сума втрат від знецінення (пошкодження) нерухомості, дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, грн.

9. Організація і контроль роботи філій банка:

,

(2.16)

де – показник доходності філій;

– загальна сума збитків по операціям філій в країні, грн.;

– сума операцій по банку за звітний період, грн.

10. Бухгалтерська звітність банку по всім напрямкам діяльності (кредитним операціям, валютним, операціям з цінними паперами, по касовим операціям, внутрішньобанківським операціям):

,

(2.17)

де – показник безпеки бухгалтерської звітності – відображає ступінь дотримання банківськими працівниками правил і вимог бухгалтерського обліку та аудиту;

– сума штрафних санкцій за порушення у роботі, грн.

11. Своєчасна ідентифікація, оцінка і мінімізація всіх ризиків банківської діяльності:

,

(2.18)

де – показник ризикованості банківських операцій – відображає долю втрат від неврахованих ризиків у загальному обсязі банківських операцій;

– сума втрат від неврахованих ризиків, грн.

,

(2.19)

де – показник ризикованості банківських операцій – відображає долю виграшу від ризикованих операцій у загальному обсязі банківських операцій;

– сума виграшу від ризикових операцій, грн.

,

(2.20)

де – показник ризикованості банківських операцій – відображає окупність коштів на оцінку ризиків;

– витрачено коштів на оцінку ризиків, грн.

12. Виконання операцій з платіжними картками:

,

(2.21)

де – показник ризикованості операцій з платіжними картками – відображає вагову частку неправомірних операцій з БПК у загальному обсязі банківських операцій;

– виявлено неправомірних операцій з БПК на загальну суму, грн.

13. Автоматизація розрахунків і інформаційно-технічного забезпечення роботи банку, у тому числі захист інформаційних потоків, комп’ютерних систем:

,

(2.22)

де – показник автоматизації банківських операцій – відображає долю операцій, охвачених автоматизованими розрахунками і обліком у загальній інформаційно-розрахунковій системі банка з автоматичним обліком в банківському робочому дні;

– кількість операцій, охвачених автоматизованими розрахунками і обліком;

– загальна кількість операцій банка.

14. Юридичне забезпечення роботи банку (контроль законності укладання всіх угод банку (кредитних, депозитних, господарських і т.ін.); юридична оцінка залогового майна; ведення і прецензійна робота з клієнтами; участь у судових і господарських засіданнях):

,

(2.23)

де – показник, що характеризує якість роботи юридичного відділу банку;

– виявлено невідповідностей в домовленостях за звітний період;

– загальна кількість угод і домовленостей за звітний період

15. Забезпечення безпеки всіх видів діяльності банку (збір інформації про надійність партнерів, захист засобів зв’язку, охорона будівель банку і його філій, охорона посадових осіб, вивчення кандидатів у штат банку):

,

(2.24)

де – показник, що характеризує дисциплінованість і відповідальність персоналу банку;

– кількість порушень режиму безпеки за звітний період;

– загальна кількість працівників банку.

,

(2.25)

де – показник, що характеризує технічну оснащеність системи фінансової безпеки банку;

– вартість засобів зв’язку і безпеки, грн.;

– загальна вартість основних засобів банку, грн.

16. Координація відносин банку з зовнішніми ревізорами, аудиторами, податковими органами і т.ін.:

,

(2.26)

де – показник, що характеризує фахову майстерність персоналу банку;

– понесені збитки за результатами перевірок, грн.;

– загальний прибуток від банківських операцій, грн.

17. Функції господарського забезпечення роботи банку (організація капітального та поточного ремонту будівель, техніки (пошук і підбір виконавців, контроль за якістю і термінами виконання робіт); покупка автомобілів, оргтехніки, меблів, рекламної продукції і канц. товарів; організація урочистих подій ...):

,

(2.27)

де – показник, що характеризує якість господарського забезпечення банку;

– втрата коштів в результаті несвоєчасних господарських дій, грн.;

– середньорічні витрати, грн.

18. Навчання персоналу (професійна підготовка):

,

(2.28)

де – показник, що характеризує плинність кваліфікованих кадрів банку;

– втрата коштів в результаті звільнення підготовленого персоналу, грн.;

– затрачено коштів на навчання (професійну підготовку), грн.

,

(2.29)

де – показник, що характеризує доцільність витрачання коштів на навчання персоналу;

– втрата коштів в результаті непрофесійних дій персоналу, грн.;

– сума загальних втрат банку за звітний період, грн.

Після визначення основних показників фінансової безпеки банківської установи стає можливим уточнення переліку загроз фінансовій безпеці банку з огляду на методи досягнення фінансової безпеки. Перелік загроз та відповідних їм методів досягнення фінансової безпеки наведено в таблиці 2.1.

На думку автора, для створення універсального і дієздатного механізму формування системи фінансової безпеки банку необхідна цілеспрямована, виконувана в рамках державних програм і на єдиній концептуальній і методологічній основі організація комплексних досліджень проблем забезпечення фінансової безпеки банку.

Таблиця 2.1

Перелік загроз та відповідних їм методів досягнення фінансової безпеки

Найменування загрози	Методи досягнення фінансової безпеки
Вилучення вкладів вкладниками	Поліпшення організації залучення і розміщення грошових вкладів
Закриття рахунків вкладниками
Необхідність страхування вкладів
Відмова у видачі кредитів	Оптимізація кредитування позичальників, контроль за виконанням кредитних угод
Проблемні кредити
Видача кредитів без перевірки службою банківської безпеки, грн.
Виявлення фальшивих банкнот	Покращення якості операційного обслуговування клієнтів і населення
Виявлення платіжних доручень з порушеннями у використанні печатки і підпису керівника підприємства	Заходи по організації безпеки ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів
Штрафні санкції за порушення у роботі	Заходи по організації безпеки операційного і касового обслуговування банківських рахунків клієнтів, безпека виконання валютних операцій і контроль за роботою обмінних пунктів
Наявність пакетів ЦП підвищеного ризику	Заходи по організації безпеки виконання операцій з цінними паперами
Знецінення (зниження ліквідності, пошкодження) майна	Заходи по організації безпеки операцій з нерухомістю, дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням (фондовий центр)
Збиткова діяльність філій	Організація і контроль роботи філій банка
Штрафні санкції за порушення у бухгалтерській звітності банку, невірогідна інформація для прийняття управлінських рішень	Заходи по організації безпеки бухгалтерської звітності банку по всім напрямкам діяльності (кредитним операціям, валютним, операціям з цінними паперами, по касовим операціям, внутрішньобанківським операціям), планування бюджету і формування звітності банку
Втрати від неврахованих ризиків	Своєчасна ідентифікація, оцінка і мінімізація всіх ризиків банківської діяльності
Відмови у видачі банківських платіжних карток	Автоматизація розрахунків і інформаційно-технічного забезпечення роботи банку, у тому числі захист інформаційних потоків, комп’ютерних систем, заходи по організації безпеки виконання операцій з платіжними картками
Неправомірні операції з БПК, порушення захисту електронних платіжних документів
Виявлення невідповідностей в домовленостях	Заходи по організації юридичного забезпечення роботи банку
Необхідність розгляду і задоволення рекламацій
Порушення пропускного режиму	Забезпечення безпеки всіх видів діяльності банку (збір інформації про надійність партнерів, захист засобів зв’язку, охорона будівель банку і його філій, охорона посадових осіб, вивчення кандидатів у штат банку)
Порушення режиму безпеки
Збитки від роботи відділень	Заходи по організації безпеки роботи територіально віддалених безбалансових відділень
Збитки за результатами перевірок	Координація відносин банку з зовнішніми ревізорами, аудиторами, податковими органами і т.ін.
Збитки в результаті несвоєчасних господарських дій	Заходи по організації безпеки господарського забезпечення роботи банку
Витрати коштів на підбір та навчання персоналу	Підбір та навчання персоналу (професійна підготовка), атестація співробітників і проведення конкурсу на заміщення вакантних посад
Збитки від непрофесійних дій та зловживання
Витрати через недобросовісну рекламу	Контроль відповідності рекламна (PR) діяльності банка

В результаті проведених досліджень можна навести класифікацію методів яка ґрунтується на тісному взаємозв’язку між загрозами та витратами на досягнення безпеки і робить можливим уточнення переліку загроз фінансовій безпеці банку з огляду на спеціалізацію банку та наявний ресурсний потенціал досягнення фінансової безпеки.

Прогнозування проводиться на основі статистичних даних, отриманих в процесі функціонування системи фінансової безпеки банку шляхом використання моделей (об’єктивне прогнозування) та/або досвіду персоналу (суб’єктивне прогнозування).

Методи виявлення, контролю і оцінки спираються на дані, отримані в результаті фінансово-економічного аналізу стану банку, банківського менеджменту та маркетингу, які акумулюються системою фінансової безпеки банку.

Процес контролю загроз фінансовій безпеці банку виконується в три етапи:

1) встановлення нормативних (граничних) значень загроз;

2) зіставлення фактичних результатів оцінки впливу загроз на фінансову безпеку банку з нормативними(граничними);

3) коригування відхилень від нормативих (граничних).

Вчені пропонують різні підходи до оцінювання загроз банку зокрема, і фінансової безпеки банку загалом. Т. Васильців виділяє як найбільш дієві експертну оцінку, моніторинг соціально-економічних показників, аналіз і обробка сценаріїв, оптимізацію, багатовимірний статистичний аналіз, теоретико-ігрові методи, теорію штучних нейронних мереж. Метод аналізу і обробки сценаріїв призначений для прогнозування різних варіантів розвитку ситуації, метод оптимізації – для вибору варіанту, за якого досягається найбільш бажаний результат, теоретико-ігрові методи – для визначення варіантів розвитку підприємства у непередбачуваному зовнішньому середовищі. Теорія штучних нейронних мереж базується на моделюванні нелінійних залежностей при вирішенні задачі.