- •Міністерство освіти і науки,
- •Анотація
- •2. Точки і лінії
- •2.1 Представлення точки
- •2.2 Перетворення і матриці
- •2.3 Перетворення точки
- •3. 2D Операції
- •3.1 Обертання
- •2.4 Перетворення прямих ліній
- •2.5 Перетворення середини відрізка
- •2.6 Паралельні лінії
- •3.2 Відображення
- •3.3 Зміна масштабу
- •3.4 Комбіновані операції
- •3.5 Перетворення одиничного квадрата
- •3.6 Довільна матриця обертання розміру 2х2
- •3.7 Двовимірне зміщення і однорідні координати
- •3.8 Точки в нескінченності
- •3.9 Двовимірне обертання навколо довільної осі
- •4. 3D Операції
- •4.1 Тривимірне перетворення і проекція
- •4.2 Трьохмірна зміна масштабу
- •4.3 Тривимірний здвиг
- •4.4 Тривимірне обертання
- •3 Окремих випадки:
- •4.5 Відображення в просторі
- •4.6 Просторовий перенос
- •4.7 Зображення тривимірних об'єктів
- •4.8 Фактори підвищення наочності глибини
- •4.9 Півтони на прямолінійних об'єктах, гранично допустимі перспективні спотворення, стереоскопія і рух
- •4.10 Відсікання
- •4.11 Розподіл середньою точкою
- •4.12 Поля індикації
- •4.14 Перетворення кадрування
- •4.15 Прив'язки
- •5. Афінна і перспективна геометрія
- •5.1 Аксонометрична проекція
- •5.2 Перспективні перетворення
- •5.3 Стереографічна проекція
- •Література
- •Шестопалов с.В.
- •65039, Одеса, вул. Канатна, 112
2. Точки і лінії
Представлення графічних зображень за допомогою пристроїв виведення графічної інформації здійснюється точками і лініями. Можливість перетворення точок і ліній є основою комп’ютерної графіки. При використанні комп’ютерної графіки, можна за бажанням конструктора змінювати масштаб зображення, обертати його, зміщувати і трансформувати для поліпшення наочності перспективного зображення об'єкта.
2.1 Представлення точки
На
площині точку представляють за допомогою
2-ох її координат. Їх можна розглядати
як елементи матриці [x;
y],
тобто у вигляді вектор-рядка. Її можна
розглядати і у вигляді вектор-стовпця
,
в просторі:
.
Послідовність точок, кожна з яких характеризується значеннями координат вектора, щодо обраної системи координат, може бути представлена в ЕОМ як матриця чисел. Положенням цих точок управляють шляхом перетворення матриць. Їх можна відтворювати за допомогою програмних або апаратних засобів обчислювальної техніки.
2.2 Перетворення і матриці
Елементи, які утворюють матрицю, характеризуються різними числовими значеннями, такими як, займаний ними обсяг пам’яті, а також структурою або коефіцієнтами системи рівнянь. Допустимі дії над цими матрицями визначаються правилами векторної системи:
складання
множення
віднімання
зворотна матриця
транспонування
Багато фізичних задач можна привести до наступного формулювання: нехай дано 2 матриці A і B, і вказано їх взаємозв'язок AT=B, нам необхідно знайти матрицю перетворень.
В
цьому випадку рішенням є
,
де
зворотна матриці A.
Матриця A
– квадратна.
З іншого боку тут T матрицю, можна розглянути як оператор. В цьому випадку, перемножування матриць, використано для того щоб виконати геометричні перетворення над системою точок, представлених за допомогою векторів положення, які містять координати в матриці A. Матриці A і T передбачаються відомими. Це необхідно для того, щоб визначити елементи матриці B.
Інтерпретація матричного множення як геометричного оператора є основою математичних перетворень, які використовуються в машинній графіці.
2.3 Перетворення точки
Розглянемо результати матричного множення матриці [x,y], котра визначає точку P, і матриці перетворення загального вигляду:
(2.1)
Цей математичний запис означає, що початкові координати x, y перетворені в координати:
(2.2)
Розглядаючи
,
як перетворені координати, розглянемо
декілька таких випадків:
1)
(2.3)
Перетворення зображення не відбувається.
2)
(2.4)
– масштабування
по
x.
-
масштабування
по у.
(2.5)
Рис.1 – Зміна масштабу точки Р
В результаті отримуємо зміну масштабу по x і y. Якщо a ≠ d, то переміщення уздовж осей не однакове (масштабування з перекручуванням).
Якщо
–
збільшення
масштабу
Якщо
–
зменшення
масштабу координат точки P.
3)
або/і
(2.6)
Рис.2 – Відображення точки P відносно осі OY
Якщо
,
,
(2.7)
Рис.3 – Відображення точки P відносно осі OX
Якщо одночасно a і d – від’ємні, то відображення проводиться щодо початку координат.
Рис.4 – Відображення точки P відносно початку координат
Зміна масштабу та відображення відбувається завдяки зміні елементів головної діагоналі матриці перетворення.
4)
(2.8)
Координата
x
точки P
не змінюється в той час як
лінійно залежать від початкових координат
точки P.
Дана операція називається здвиг.
(2.9)
(2.10)
5)
(2.11)
Початок координат є інверсним при загальному перетворенні 2х2.
