Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фізіологія лекції АС.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Функції клітинних мембран

Більшість фізіологічних процесів в клітинах проходить при участі клітинної мембрани, яка оточує клітину, відокремлюючи її від зовнішнього середовища.

Значення клітинної мембрани:

-утворює структуру клітини та її органоїдів,

-ізолююча, тобто стає перепоною на шляху речовин, які намагаються ввійти або вийти із клітин, забезпечує сталість складу клітини,

-регулює активність процесів, які відбуваються в клітинах та органоїдах, передає їм зовнішні сигнали,

-утворює градієнти концентрації багатьох сполук між клітиною, органоїдами і зовнішнім середовищем,

-визначає імунну специфічність клітин,

-мембрана містить рецептори для сприймання зовнішніх сигналів, тобто перетворює подразнення неелектричної породи в електричну.

Будова клітинної мембрани

Найбільш розповсюдженою є рідинно-мозаїчна модель (1972 р.).

В клітинній оболонці розрізняють шари:

1.Ліпідний бі-шар. Товщина ліпідного шару 5нм.ліпіди складають 45%,молекули орієнтовані таким чином, що гідрофобні кінці знаходяться в середині бі-шару,

а гідрофільні головки направлені до рідини

Наявність ліпідного бі-шару пояснює чому через мембрану легко проникають жиророзчинні речовини, а водорозчинні іони не можуть побороти гідрофобний бар'єр, тому вони проникають в клітину через спеціальні канали і провідники.

2.Білки мембран: на їх долю доводиться 55%, термін життя білків 2-5 діб, тому в клітині постійно йде їх синтез. Білки утворюють два шари,але це не суцільні шари .Білки поділяються на види:

а) інтегральні, які пронизують мембрану наскрізь, ці білки вистеляють стінки іонних каналів, утворюють інтегральні білки – переносники і забезпечують транспорт іонів через мембрану, тобто через ліпідний бі-шар;

б) периферійні білки занурені між ліпідами на різну глибину, вони пов'язані з мембраною слабо. Периферійні білки входять до складу рецепторів.

Білки - рецептори (БР) «вмонтовані» в клітинну мембрану, завдяки стереохімічній будові вони здатні з'єднуватись з молекулою хімічної речовини, яка з'явилась у навколишньому середовищі. З'єднатись БР може тільки при стереохімічному співвідношенні (замок і ключ). Хімічна речовина несе інформацію (І), тому утворюється комплекс БРІ, який запускає ланцюг хімічних реакцій ,виконується клітиною певна функція.

Механізм проведення збудження по нервовим волокнам

Нервові волокна - це відростки нейронів,покриті оболонками.

За будовою всі нервові волокна поділяються на:

-безмієлінові, вони не мають мієлінової оболонки, тому збудження виникає в любому місці волокна, швидкість проведення імпульсу низька 0,5 - 2 м/сек.

-мієлінові волокна, вкриті мієліновою оболонкою, що складається із жироподібної речовини мієліна ,яка є електричним ізолятором. Через певні проміжки (0,2-2мкм) мієлінова оболонка переривається ділянками, шириною приблизно 1 мкм - це перехвати Ранв'є . Перехвати Ранв'є пронизані багаточисельними каналами, не мають мієлінової оболонки, тому в цих, оголених від мієліну місцях, виникає ПД.

Швидкість проведення імпульсів висока 80-120 м/сек