Розрахунки щодо аналізу економічних ресурсів підприємства

Показник	Значення
Показник реалізації інноваційного проекту за інженерно-конструкторським чинником
Показник реалізації інноваційного проекту за матеріальним (сировинним) чинником.
Показник реалізації інноваційного проекту за чинником основних фондів.
Показник реалізації інноваційного проекту за комерційно-збутовим чинником).
Показник реалізації інноваційного проекту за чинником професійно-кадрового складу.
Економічні можливості підприємства щодо реалізації інноваційного проекту

Таблиця 1.6

Розрахунки щодо визначення річного економічного ефекту під час розробки та освоєння нових продуктів

Показник	Значення
Річний економічний ефект під час виробництва (освоєння) нових виробів
Ефективність розробки та освоєння виробництва нового продукту з урахуванням ризику

Рис. 1.1.. Структура моделі «будинок якості»: виробництво офісних меблів

Іі. Методичні вказівки до вирішення розрахункового завдання Алгоритм виконання завдання

Насамперед визначаємо який з запропонованих варіантів тем обрати підприємству. Для цього:

1. Розрахуємо витрати по основній заробітній платі виконавців кожної теми.

2. Розрахуємо витрати на додаткову заробітну плату кожної теми.

3. Розрахуємо відрахування по єдиному соціальному податку кожної теми.

4. Розрахуємо витрати на використання устаткування кожної теми.

Для цього спочатку визначимо:

а) річний ефективний фонд часу роботи обладнання;

б) річні амортизаційні відрахування;

в) річні витрати на електроенергію;

г) річні витрати на допоміжні матеріали;

д) витрати на ремонтне обслуговування;

е) собівартість однієї машино-години;

є) витрати на використання устаткування;

5. Розрахуємо накладні витрати кожної теми.

6. Розрахуємо кошторисну собівартість кожної теми.

7. Визначимо середнє значення росту імовірності виконання завдання кожної теми.

8. Визначимо стандартне відхилення росту імовірності кожної теми

9. Визначимо найбільш імовірне значення імовірності виконання завдання кожної теми: оптимістичне значення, песимістичне значення

10. Розрахуємо кошторисну собівартість, враховуючи оптимістичне значення імовірності кожної теми.

11. Розрахуємо кошторисну собівартість, враховуючи песимістичне значення імовірності кожної теми.

12. На основі проведених розрахунків визначаємо найбільш оптимальний варіант теми, на який потрібно погоджуватись підприємству.

Обрання методу переходу на випуск нового продукту. Для цього потрібно:

10. Розрахуємо період переходу на випуск нового продукту за кожним методом, для цього розраховуємо за кожним методом:

1. період згортання виробництва застарілого виробу;

2. період освоєння нового продукту;

3. період переходу на випуск нового продукту.

10. Будуємо діаграми зміни обсягів випуску продукції для кожного методу переходу.

11. Визначаємо найтриваліший період переходу на випуск нового продукту за яким будемо порівнювати застосовувані методи.

12. Використовуючи дані графіків, визначаємо кількість продукції, що може бути виготовлена при кожному з методів переходу за період переходу і за обраний період для порівняння.

13. Визначаємо початкову трудомісткість нового продукту за кожним з методів.

14. Визначаємо сумарну трудомісткість виготовлення нових виробів у період освоєння за кожним з методів переходу.

15. Визначаємо середню трудомісткість виготовлення одного нового виробу у період освоєння за кожним з методів переходу.

16. Визначаємо середню собівартість виготовлення нового продукту у період освоєння за кожним з методів переходу.

17. Визначаємо витрати підприємства за час переходу за кожним з методів переходу.

18. Визначаємо витрати підприємства за різними методами переходу на випуск нового продукту за обраний для порівняння період переходу.

19. Визначаємо дохід підприємства за різними методами переходу на випуск нового продукту за обраний для порівняння період переходу.

20. Прибуток підприємства за різними методами переходу на випуск нового продукту за обраний для порівняння період переходу. 

21. Обираємо та обґрунтовуємо найкращий метод переходу на випуск нового продукту.

Визначення прибутку підприємства від освоєння і впровадження нового продукту за умови запровадження певної цінової політику при виробництві і реалізації нового продукту:

10. Визначаємо кількість виробленого нового продукту за роками, використовуючи графік обраного методу.

11. Порівнюємо обсяги виробленого нового продукту з проектним обсягом його виробництва.

12. Визначаємо кількість, собівартість та ціну продажу нового продукту відповідно до ринкових умов.

13. Визначаємо прибуток підприємства з урахуванням обраних варіантів зміни ціни, собівартості та кількості нового продукту.

Аналіз економічних ресурсів підприємства:

10. Показник реалізації інноваційного проекту за інженерно-конструкторським чинником.

11. Показник реалізації інноваційного проекту за матеріальним (сировинним) чинником.

12. Показник реалізації інноваційного проекту за чинником основних фондів.

13. Показник реалізації інноваційного проекту за комерційно-збутовим чинником.

14. Показник реалізації інноваційного проекту за чинником професійно-кадрового складу.

15. Економічні можливості підприємства щодо реалізації інноваційного проекту.

16. Обґрунтовуємо можливості підприємства щодо розробки та освоєння нового продукту.

Річний економічний ефект під час розробки та освоєння нових продуктів:

10. Визначаємо річний економічний ефект під час виробництва (освоєння) нових виробів.

11. Визначаємо ефективність розробки та освоєння виробництва нового продукту з урахуванням ризику.

12. Обґрунтовуємо і робимо висновки.

Побудова будинку якості

Метод «Розгортання функцій якості» (далі - РФЯ) для інноваційних товарів дозволяє провести оцінку нового товару на стадії розробки із заданим рівнем конкурентоспроможності, є ефективним робочим інструментом у компаніях, що займаються розробкою і реалізацією інноваційно-технічних проектів. При проведенні оцінки інноваційних проектів враховується думка споживачів вже на етапі проектування з метою подальшої успішної комерціалізації проекту.