1. Розрахуємо період переходу на випуск нового виробу при паралельному методі переходу.

Період згортання виробництва виробу Р1:

t₁ = 400 / 50 = 8 мес.

Період освоєння виробництва виробу Р2:

t₂=480/40 = 12 мес.;

t_пер1=8+ 12-6 = 14 мес.

2. Розрахуємо період переходу на випуск нового виробу при послідовному методі переходу.

Період згортання виробництва виробу Р1:

t₁= 400/100 = 4 мес.

Період освоєння виробництва виробу Р2:

t₂=480/120 =4 мес.;

t_пер2 =4+4+1,5 = 9,5 мес.

2. Розрахуємо період переходу на випуск нового виробу при паралельно-послідовному методі переходу.

Період згортання виробництва виробу Р1:

t₁ = t_рез =3 мec.

Період освоєння виробництва виробу Р2:

t₂=480/ 160 = 3 мес.;

t_пеp3=3+3+l =7мec.

 4. Будуємо діаграми зміни обсягів випуску продукції для кожного методу переходу (мал. 5-7).

Рис. 5. Діаграма зміни обсягів випуску продукції для паралельного методу переходу на випуск виробу Р2

Рис. 6. Діаграма зміни обсягів випуску продукції для перериване-послідовного методу переходу на випуск виробу Р2

Рис. 7. Діаграма зміни обсягів випуску продукції для паралельно-послідовного методу переходу на випуск виробу Р2

Як видно з розрахунків, найбільший період переходу t_пер характерний для паралельного методу переходу й дорівнює 14 місяцям. Тому оцінку економічної доцільності застосування того або іншого методу переходу проведемо зіставленням витрат і результатів за відрізок часу 14 місяців.

5. Використовуючи даних графіків (мал. 5-7), визначаємо кількість продукції, що може бути виготовлена при кожному з методів переходу за період переходу й за 14 місяців :

 а) при паралельному методі переходу (табл. 10):

 

Таблиця 10

	Р1	Р2	Усього
За період переходу  (14 міс.)	0,5 ·400 ·8=1600 шт.	0,5 ·480 · 8 = 2880 шт.	4480 шт.

 

б) при послідовному методі переходу (табл. 11):  

 

Таблиця 11

	Р1	Р2	Усього
За період переходу  (9,5 міс.)	0,5·400·4 = 800 шт.	0,5·480·4 = 960 шт.	1760шт.
За 14 міс.	800 шт.	960+(14-9,5)·480 =3120 шт.	3920 шт.

 

в) при паралельно-послідовному методі переходу (табл. 12):

 

Таблиця 12

	Р1	Р2	Усього
За період переходу (7 мес.)	0,5·(400+160)·2=840шт.	0,5·120·3+0,5·480·3  = 900 шт.	1740шт.
За 14 мес.	840 шт.	900 + (14-7)·480 = 4260 шт.	5100шт.

6. Порядковий номер освоєного виробу Р2 по кожному з методів переходу (номер виробу, яким закінчиться період освоєння):

 а) паралельний метод переходу:

б) послідовний метод переходу:

в) паралельно-послідовний метод переходу:

 7. Початкова трудомісткість Т_н виробу Р2 по кожному з методів переходу:

а) паралельний метод переходу:

б) послідовний метод переходу:

в) паралельно-послідовний метод переходу:

 8. Сумарна трудомісткість виготовлення виробів Р2 у період освоєння по кожному методі переходу:

а) паралельний метод переходу:

б) послідовний метод переходу:

в) паралельно-послідовний метод переходу:

 9. Середня трудомісткість виготовлення одного виробу Р2 у період освоєння по кожному методі переходу:

а) паралельний метод переходу:

б) послідовний метод переходу:

в) паралельно-послідовний метод переходу:

 10. Середня собівартість виготовлення одного виробу Р2 у період освоєння по кожному методі переходу:

а) паралельний метод переходу:

б) послідовний метод переходу:

в) паралельно-послідовний метод переходу:

 11. Витрати підприємства за час переходу по кожному з методів переходу:

а) паралельний метод переходу:

б) послідовний метод переходу:

в) при паралельно-послідовний метод переходу:

12. Витрати підприємства по різних методах переходу на випуск нової продукції за час t_max (t_max=14 міс.).

а) паралельний метод переходу:

оскільки t_max = t_пер1 те S_Δ1 = S₁= 15128 тис. руб.;

б) послідовний метод переходу:

в) паралельно-послідовний метод переходу:

 13. Виторг підприємства за час t_max=14 міс.:

а) паралельний метод переходу:

б) послідовний метод переходу:

в) паралельно-послідовний метод переходу:

14. Прибуток підприємства за час t_max = 14 місяців:

 а) паралельний метод переходу:

б) послідовний метод переходу:

в) паралельно-послідовний метод переходу:

Почати аналіз економічних ресурсів підприємства з освоєння нових і поліпшуючих технологій можна з розрахунку інженерно-конструкторських можливостей [Трифилова А.А., С.62 – 65]:

1. Інженерно-конструкторські витрати (∆В_дкр)

Показник реалізації інноваційного проекту за інженерно-конструкторським чинником визначається за формулою:

ΔВ_окр = В_дкр.в – В_{дкр. сил.п}, (5.1)

де

ΔВ_дкр – розмір додаткових інженерно-конструкторських витрат підприємства, тис. грн.;

В_дкр.в – загальна кошторисна вартість інженерно-конструкторських робіт з впровадження інновації в масове виробництво, тис. грн.;

В_{дкр сил. п} – частина обсягу робіт за кошторисною вартістю, яка може бути виконана силами підприємства, тис. грн.

2. Матеріальні витрати (∆В_м)

Показник реалізації інноваційного проекту за матеріальним (сировинним) чинником:

ΔВ_м = В_м.п – В_{м. впр}, (5.2)

де ΔВ_м – розмір додаткових матеріальних витрат підприємства у зв’язку з реалізацією інновації, грн.;

В_м.п – матеріальні витрати підприємства на виробництво нової або поліпшеної продукції за інноваційним проектом в цілому, грн.;

В_{м. впр} – економічно доцільні (можливі) власні витрати підприємства на

впровадження продукції, грн.

3. Технічні витрати (∆В_оф)

Показник реалізації інноваційного проекту за чинником основних фондів:

ΔВ_оф = С_оф.п – С_{оф. впр} + В_кап, (5.3)

де

ΔВ_оф – розмір додаткових основних витрат пов'язаних із придбанням необхідного устаткування, грн;

С_оф.п – вартість виробничого устаткування, необхідного для реалізації інноваційного проекту в цілому, грн.;

С_{оф. впр} – вартість виробничого устаткування підприємства, яке може бути використане під час реалізації інноваційного проекту, грн.;

В_кап – показник реалізації інноваційного проекту за чинником капітальних вкладень.

У свою чергу, показник реалізації інноваційного проекту за чинником капітальних вкладень:

В_кап = V_пр · Ц_буд.р, (5.4)

де В_кап – розмір капітальних витрат пов’язаних з підготовкою виробничих приміщень до впровадження нових або додаткових одиниць устаткування, грн.;

V_пр – площа виробничих приміщень, що підлягають капітальному ремонту, кв. м;

Ц_буд.р – вартість будівельних робіт, тис. грн.

4. Маркетингові витрати (∆В_зб)

Показник реалізації інноваційного проекту за комерційно-збутовим чинником, визначається шляхом порівняння наявної і необхідної пропускної спроможності системи збуту в обсягах продажів після реалізації інновації:

, (5.5)

де ΔВ_зб – розмір додаткових збутових витрат, необхідних для розширення системи збуту та просування під час впровадження нової або вдосконаленої продукції, грн.;

В_зб.п – збутові витрати на одиницю продукції після реалізації інноваційного проекту, грн.;

В_{зб. перед} – збутові витрати підприємства на одиницю продукції до реалізації інноваційного проекту, грн.;

Q_п – обсяг продажів після реалізації інноваційного проекту, грн.;

Q_перед – обсяг продажів підприємства до реалізації інноваційного проекту, грн.;

– норма прибутку на вкладений капітал;

Т – кількість років.

Додаткові маркетингові витрати доцільно дисконтувати,оскільки їх розрахунок пов’язаний з грошовими потоками, що виникають у різні часові періоди реалізації проекту.

5. Витрати на підготовку кадрів (∆В_перс)

Показник реалізації інноваційного проекту за чинником професійно-кадрового складу, визначається шляхом порівняння витрат на наявні та необхідні для реалізації інновації трудові ресурси:

, (5.6)

де ΔВ_перс – розмір додаткових кадрових витрат, пов’язаних з залученням персоналу необхідного для організації виробництва, збуту та просування нової або удосконаленої продукції, грн.;

В_перс.н, В_{перс.зал} – витрати на оплату праці наявного та залученого персоналу для реалізації інновації, грн.;

О_тр – середній розмір оплати праці, грн.;

Ч_ос.пер, Ч_{доп.пер}, Ч_ад.пер – основний, допоміжний і адміністративно-управлінський персонал підприємства, який може бути переведений на інноваційну ділянку, чол.;

Ч_ос.п, Ч_доп.п, Ч_ад.п – необхідний основний, допоміжний і адміністративно-управлінський персонал для реалізації інноваційного проекту в цілому, чол.;

Н_єдс – ставка єдиного соціального податку, %;

– норма прибутку на вкладений капітал;

Т – кількість років.

6. Економічні можливості підприємства щодо реалізації інноваційного проекту ( В_іп)

Показник реалізації інноваційного проекту в цілому за сукупною групою чинників ( В_іп), визначається відношенням надлишку або недоліку ресурсів підприємства з залучення нового або поліпшеного продукту у господарський оббіг у сфері ДКР, виробництва, основного капіталу, збуту, кадрів до власних коштів підприємства за бухгалтерським балансом:

В_іп = >= 0,7, (5.7)

де В_іп – показник реалізації інноваційного проекту в цілому за сукупною групою чинників;

К_пр – власні кошти підприємства, грн.

Річний економічний ефект під час виробництва нових виробів. Річний економічний ефект під час виробництва (освоєння) нових виробів [пАРХОМЕНКО]:

, (6.1)

де Е_р – річний економічний ефект під час виробництва (освоєння) нових виробів;

П_ч — прибуток від реалізації нових виробів після виплати податків і відсотків за кредити;

К— капітальні вкладення.

Є_н — норма рентабельності.

У випадку, коли новий виріб освоюється замість виробу-аналога:

Якщо капітальні вкладення пов’язані з введенням основних фондів, при розрахунку річного економічного ефекту можуть ураховуватися амортизаційні відрахування, тоді:

, (6.2)

де Є_н — норма рентабельності;

А_р – амортизаційні відрахування.

Ефективність здійснення нововведення з урахуванням ризику можна визначити як [Івченко, с. 47]:

, (6.3)

де Е^н – ефективність реалізації нововведення;

П^н – річний обсяг продажу нового виробу (або послуг);

С^н – продажна ціна виробу (або послуг);

Т^н – життєвий цикл виробу (або послуг);

– імовірність технологічного успіху;

– імовірність комерційного успіху (можливість одержання передбачуваного прибутку);

 _в – сума витрат на реалізацію нововведення (включаючи витрати на розробку, освоєння виробництва і поточні виробничі витрати).