Окремі питання трансплантації життєво важливих органів Трансплантація нирки

1. Трансплантація нирки є одним із трьох альтернативних методів лікування хворих із термінальною стадією хронічної ниркової недостатності (гемодіаліз, перитонеальний діаліз).

Операція асоціюється з незначною кількістю технічних ускладнень, доброю якістю життя пацієнтів, тривалим періодом виживання ниркових алотрансплантатів і хворих.

2. Показання до трансплантації нирки - термінальна стадія хронічної ниркової недостатності, причиною якої є:

•Хронічний гломерулонефрит.

•Хронічний пієлонефрит:

t полікістоз нирок;

t спадкові та набуті тубулопатії;

t аплазія і гіпоплазія нирок;

t вазоренальна гіпертензія;

t системний червоний вовчак;

t ревматоїдний артрит;

t цукровий діабет 1 і 2 типу;

t подагра;

t гіперкальціємія будь-якого генезу;

t оксалоз;

t урологічні захворювання з обструкцією сечових шляхів (сечокам’яна хвороба, пухлина, ретроперитонеальний фіброз).

3. Протипоказання до трансплантації нирок:

а) трансплантація протипоказана діалізним пацієнтам із:

- гострим або хронічним порушенням мозкового кровообігу;

- серцевою та легеневою недостатністю;

- тяжким ураженням печінки;

- порушеннями психічного статусу;

б) тимчасовим протипоказанням до трансплантації слід вважати гостру інфекцію.

4. Фактори ризику при трансплантації нирки: ожиріння, наявність серологічних маркерів гепатиту В і С, а також цитомегаловірусної інфекції.

5. Методика підбору донора:

А) Для трансплантації нирок необхідно враховувати:

а) сумісність за групою крові (АВ0);

б) негативний тест cross-match (відсутність передіснуючих антитіл);

в) сумісність за лейкоцитарними антигенами гістосумісності (HLA);

г) різницю у віці між донором і реципієнтом;

д) рівень імунізації пацієнта.

Б) Донорські нирки з тривалістю первинної теплової ішемії більше 30 хвилин і тривалістю холодової ішемії понад 30 годин використовуватись для трансплантацій не повинні.

6. Методика трансплантації:

A) Нирковий алотрансплантат розміщують в гетеротопічну позицію - праву або ліву здухвинну ямку реципієнта, заочеревинно (розроблена у 1951 р. Дюбуа).

Б) Судини трансплантата (ниркова артерія і ниркова вена) почергово анастомозуються із здухвин­ними судинами, частіше за типом "кінець у бік".

B) Накладають анастомоз між сечоводом трансплантата і сечовим міхуром (неоуретероцисто­анастомоз).

7. Результат трансплантації нирок:

А) Якщо ішемічне пошкодження ниркового трансплантата незначне - функція пересадженої нирки відновлюється безпосередньо після її реваскуляризації.

Б) Відновлення функції пересадженої нирки проявляється початком сечовиділення і поступовим (протягом 2-3 тижнів) зниженням шлаків крові.

Трансплантація печінки

1. Показання до трансплантації печінки:

•вірусний цироз (В,С);

•алкогольний цироз;

•первинний біліарний цироз;

•первинний склерозуючий холангіт;

•аутоімунний гепатит;

•фульмінантний гепатит;

•метаболічні захворювання печінки;

•злоякісні новоутворення печінки;

•біліарні атрезії.

2. Протипоказання до трансплантації печінки:

А) Абсолютні протипоказання.

- наявність ВІЛ-інфекції;

- позапечінкові злоякісні пухлини;

- неконтрольована інфекція;

- прогресуюча кардіопульмональна недостатність;

- тяжка легенева гіпертензія;

- наркотична та алкогольна залежність;

- травма черевної порожнини;

- отруєння гепатотропними отрутами;

- відмова від дотримання правил імуносупресії.

Б) Відносні протипоказання:

- високий титр HbsAg;

- тромбоз ворітної вени;

- вік хворого понад 65 років;

- гепатоцелюлярний рак, холангіокарцинома;

- попередні операції на жовчних протоках;

- раніше перенесене портокавальне шунтування.