1.7. Шум: прилади та одиниці вимірювання, патологія пов'язана з впливом шуму. Профілактика захворювань серед цивільного населення робота яких пов'язана з впливом шуму.

Вимiрювання рiвня iнтенсивностi та спектрального складу шуму проводиться за допомогою шумомiрів, аналiзаторів спектра шуму та полосових фiльтрів.

Найбiльшого поширення в гігієнічній практицi набули шумомiри “Шум—1” і “УШВ—1”, шумовiбровимiрюючий комплекс “ШВК—1” та вимiрювач шуму і вiбрацiї типу “ВШВ—003”. Як аналiзатори шуму використовують октавні фiльтри, котрі вимiрюють рiвнi звукового тиску в кожнiй октавi шуму, що дослiджується.

Шумомiри різних конструкцiй, як правило, складаються з датчика (мiкрофона), пiдсилювача та вимiрювального пристрою і мають частотнi (“Лiн”,“А”,“С”) та часовi (“F” — швидко, “S” — повiльно, “I” — iмпульс) характеристики.

В ході вимiрювання рiвнiв звуку (дБА) застосовується характеристика “А”, при вимiрюваннi рiвнiв звукового тиску в октавних смугах — характеристика “Фiльтри”. Характеристика “Повiльно” свідчить про проведення вимiрювання постiйного та деяких інших видів шуму, головною характеристикою яких є середній рівень, а характеристика “Iмпульс” — про вимiрювання рiвнiв iмпульсного шуму. Характеристика “Швидко” застосовується в ході вимірювання шуму, який коливається у часi.

У випадку відсутностi приладу для частотного аналiзу шуму можна отримати орієнтовну оцiнку характеру шуму, порiвнюючи значення на шкалах “дБС” та “дБА” (при рiзницi 0—2 дБ шум високочастотний: вище 1000 Гц, 2—5 дБ — середньочастотний: 400—1000 Гц, 5 i бiльше дБ— низькочастотний: до 400 Гц.

Вимірювання шуму на робочих мiсцях повинно проводитися при роботi не менш ніж 2/3 технологiчного обладнання та при увімкненій вентиляцiї. При цьому мiкрофон повинен бути розташований на висотi 1,5 м над рiвнем пiдлоги (якщо робота проводиться сидячи — на рівні голови) i спрямований у бік джерела шуму.

Допустимi рiвнi шуму на робочих мiсцях, що представлені в таблиці, встановлюються та нормуються у залежностi вiд виду трудової діяльності.

Інтенсивний шумовий вплив в організмі людини може викликати специфічні і неспецифічні зміни.

До специфічних змін відносять враження органу слуху, а саме:

1) зниження адаптації

2) слухова втома

3) приглуховатість (тугий на вухо)

В основі цих проявів шумової патології лежить повільно прогресуюче зниження слуху по типу неврита, що підіймається (тобто в основі професійного зниження сіуху лежить нейросенсорне (перцепційне) зниження слуху внаслідок враження звуко-сприймаючого апа

До числа неспецифічних змін відносять:

1) Нейроциркуляторну дистонію переважно по гіпертензивному типу, рідше - по кардіальному, в окремих випадках - по гіпотензивному.

2) Астено-вегетативний синдром і неврастенічні реакції.

3) Дисфункції шлунку, внаслідок зрушення його евакуаторной фунції.

4) Зниження імунологічноїт реактивності, яка виражається в рості, перш за все, гострої захворюваності.

5) Зниження працездатності і виробничої діяльності, передчасна втома, зниження розбірливості і внятності мови та ін. неприємні відчуття.

Заходи по боротьбі з шумом можуть бути технічними (технологічні + санітарно-технічні), архітектурно-планувальними, організаційними і медико-профілактичними. Технічні засоби боротьби з шумом використовуються в 3-х головних напрямках :

- усунення причин виникнення шуму або зниження його в джерелі

- послаблення шуму на шляхах його передачі

- безпосередній захист працюючих,які підлягають дії шуму

Найбільш ефективним засобом зниження шуму - можлива зміна шумних технологій на малошумові або повністю безшумові наприклад, клепання на зварювання. Однак, цей шлях боротьби з шумом не завжди можливий, тому велике значення має зниження його джерел

Одним з найбільш простих технічних засобів боротьби з шумом на шляхах передачі є звукоізолюючий кожух. Значний ефект зниження шуму дає застосування акустичних екранів, що відгороджують шумовий механізм або джерело шуму від робочого місця або

В багатоповерхових промислових приміщеннях особливо вахливий захист від структурного шуму, який розповсюджується по конструкціям приміщень (обладнання плаваючих фундаментів).

До числа ведучих архітектурно-плануючих рішень відносять тікі заклади, як:

-локалізація джерела шуму

-правильна розстановка обладнання

-наявність звукопоглинаючого фундаменту і т.д.

Організаційні заходи направлені на організацію обгрунтованого з фізіолого-гігієнічних позицій режима роботи, обмеження часу роботи в умовах високого шуму.

Враховуючи, що за допомогою технічних засобів в теперишній час не завжди вдається розв'язати проблему, більше уваги повинно бути приділено застосуванню індивідуальних засобів захисту від шуму (антифони, навушники, беруші, заглушки).

Важливе значення має проведення попереджувальних та періодичних медичних оглядів, а також підвищення опірності організму робітників до несприятливої дії шуму. З цією метою робітникам шумових професій рекомендується щоденне приймання вітамінів В1 (2

Значний позитивний ефект надає широке використовування можливостей санаторно-курортного лікування.