- •Біологічна дія ів
- •Основні види променевих ушкоджень організму
- •Правила роботи з відкритими та закритими джер ів.
- •Поняття про групи рад безпеки радіонукл та класи робіт з відкр радіо акт реч-ми
- •Прилади рад контролю та основні принципи їх роботи
- •Нормув рад безпеки та гіг при-пи протирад захисту
- •Регламенти рад безпеки для персоналу і пац лік закл
- •Умови та фактори, що визнач ступінь рад безпеки та дозу зовн опромінення
- •Заходи протирад захисту, що засн. На фіз. Законах послабл впливу ів
- •Медико-санітарне обслуговування працівників. Основні напрямки діяльності цехового лікаря-ординатора по забезпеченню здорових умов праці.
- •.Гігієнічні основи профілактики та реабілітації професійно-зумовленої патології. Поняття про професійні захворювання та отруєння
- •Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві. Порядок створення, права, обов'язки комісії.
- •1.6. Шум як виробнича та побутова шкідливість. Характеристика фізичних властивостей і біологічної дії.
- •1.7. Шум: прилади та одиниці вимірювання, патологія пов'язана з впливом шуму. Профілактика захворювань серед цивільного населення робота яких пов'язана з впливом шуму.
- •1.8. Вібрація як виробнича шкідливість. Характеристика фізичних властивостей і біологічної дії
- •1.9. Вібрація: прилади та одиниці вимірювання, патологія. Профілактика захворювань населення при роботі, що пов'язана з впливом вібрації.
- •1.10. Пил як виробнича шкідливість. Фізико—хімічні властивості, біологічна дія.
- •1.11. Зрушення у стані здоров'я та захворювання пов'язана з впливом пилу. Профілактика пилової патології в умовах цивільної праці.
- •1.12. Свинець як виробнича шкідливість. Фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоров'я. Профілактика захворювань при роботі, що пов'язана із впливом свинцю
- •1.13. Ртуть як виробнича шкідливість. Фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоров'я. Профілактика захворювань при роботі, що пов'язана із впливом ртуті.
- •1.14. Оксид вуглецю як виробнича шкідливість. Фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоров'я. Профілактика захворювань при роботі, що пов'язана з впливом оксиду вуглецю
- •1.15. Нітросполуки як виробнича шкідливість. Фізичні властивості, біологічна дія, зрушення в стані здоров'я. Профілактика захворювань, що пов'язані з впливом нітросполук.
- •1.16. Класифікація виробничих шкідливостей. Система заходів з профілактики професійних захворювань та— виробничого травматизму.
- •12Розподіл населення на групи здоровя за його критеріями
- •Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя (за л.Є.Поляковим та д.М.Малиським)
- •Заміна нормованих показників здоровя (і) ймовірними одиницями (і)
- •3Вибір зони спостереження
- •5Принципові схеми дослідж впливу факторів зовн серед на здоров насел
- •4Поняття «психосоматичні розлади»
- •3Провідні особливості особистості людини
- •5Психологічні типи реагування на хворобливий стан
- •9Поняття про біологічні ритми
- •11 Класифікації найбільш поширених біологічних ритмів
- •13Поняття про исенхроз,види
- •10Провідні характеристики біологічних ритмів
- •12Методика визначення різних типів денних крових біоритмів
- •1.Стан здоров’я дітей та підлітків і фактори, що його формують. Принципи комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків.
- •2. Групи здоров’я. Методика вивчення захворюваності та функціонального стану організму учнів.
- •3.Закономірності росту і розвитку дітей та підлітків. Показники фізичного розвитку дітей та підлітків, провила антропометрії, вимоги до таблиць стандартів фізичного розвитку.
- •4. Фізичний розвиток один з найважливіших критеріїв оцінки стану здоров»я. Методи оцінки фізичного розвитку.
- •6. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу.
- •Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу
- •Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
- •7. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, планування та влаштування загальноосвітньої школи. Санітарно-протиепідемічний режим.
- •8. Гігієнічні основи навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі(гігієнічні вимоги до навчальних посібників, розкладу уроків, структуру уроків, організацію його проведення).
- •9. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів,навчальних посібників та дитячих іграшок. Методика маркування парт та розсаджування школярів.
- •11. Психо-гігієнічні основи навчальної та позашкільної діяльності.
- •12.Рухова активність і здоров»я дітей та підлітків. Гігієнічна оцінка рухової активності учнів.
- •13. Зміст лікарського контролю за фізичним вихованням школярів.
- •14. Гігієнічні основи організації занять фізичною культурою і спортом дітей та підлітків. Види, форми та засоби фізичного виховання. Медичний контроль за фізичним вихованням учнів.
- •15. Гігієнічні основи трудового і політехнічного навчання дітей та підлітків. Гігієнічні вимоги до шкільних майстернь. Професійна орієнтація і професійний вибір.
7. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, планування та влаштування загальноосвітньої школи. Санітарно-протиепідемічний режим.
Будинки шкіл розташовуються на земельних ділянках з відступом від червоної лінії не менш, ніж 25 м. Відстань від межі ділянки до житлових будинків повинна бути не менше 10 м. Розрив між будівлями школи з одного боку та житловими і громадськими — з іншого має бути не менш, ніж 50 м.
Площа земельної ділянки шкіл визначається пропорційно до кількості учнів. Для початкових шкіл, кількість учнів в яких становить до 40 чоловік ділянка має бути площею 0,3 га; шкіл, кількість учнів в яких становить до 80 учнів — 0,5 га; для неповних середніх шкіл з кількістю учнів до 300 — 1,7 га, для середніх шкіл на 600 учнів — 2,2 га, для середніх шкіл до 800 учнів — 2,5 га; шкіл—інтернатів на 280 учнів — 2,0 га, шкіл—інтернатів на 340 учнів — 2,2 га. В умовах реконструкції площа земельної ділянки шкіл може бути зменшена, але не більш, ніж на 20%. Ділянку школи обгороджують, озеленюють і розбивають на зони: навчально—дослідну, фізкультурно—спортивну, господарську та зону відпочинку. Площа озеленення повинна складати не менше 40—50% від загальної площі ділянки. По межі земельної ділянки улаштовується зелена смуга шириною не менше 1,5 м, а з боку вулиці — не менше 6 м.
Спортивна зона споруджується у глибині ділянки. Основними елементами її є гімнастичний майданчик, який обладнується підвісним знаряддям (жердини, кільця, канат), гімнастичною стінкою, брусами тощо. На гімнастичному майданчику виділяється місце для проведення вільних вправ, бігової доріжки, місце для стрибання, для метання предметів, розміщення гімнастичного знаряддя. Волейбольний майданчик повинен мати розміри 18 х 9 м, баскетбольний — 26 х 14 м або 22 х 12 м, футбольне поле — 109 х 69 м або 90 х 50 м, ігровий майданчик — 25 х 13 м. Спортивний майданчик для гри з м’ячем слід розміщувати на відстані не менше 10 м від вікон школи або відділяти від них смугою зелених насаджень. Волейбольні, баскетбольні, городошні та інші фізкультурні майданчики можна розміщувати на віддалі не менше 25 м від стін найближчих будівель, що мають вікна. По периметру ділянки влаштовують смугу зелених насаджень.
Будівлі шкіл проектуються переважно триповерховими. Склад і площі приміщень визначають на підставі рекомендацій навчального плану школи з урахуванням необхідності розміщення спеціальних приміщень для організації діяльності груп подовженого дня. Школи повинні мати такі групи приміщень:
а) навчальні приміщення для учнів 1— 3 (4)-го класів;
б) навчальні кабінети для учнів 4 (5) — 11-го класів;
в) кабінет обслуговуючої праці;
г) приміщення навчально—спортивного і культурно—масового призначення;
д) приміщення для продовженого перебування учнів, їдальня, бібліотека, адміністративно—господарські приміщення та приміщення медичного забезпечення.
Для учнів 1 — 4-го класів передбачається виділення окремих класних кімнат відповідно до числа класів, для учнів 5 — 10-го класів — виділення спеціалізованих навчальних кабінетів. З метою забезпечення учнів в кабінетах меблями, які відповідають їх зросту, у великих школах необхідно мати по 2—3 кабінети на кожний предмет, які призначені для різних вікових груп. На кожному поверсі та у блоку навчальних приміщень розміщуються санітарні вузли для хлопчиків і дівчаток. У залежності від кліматичних умов при входах у приміщення доцільно улаштовувати тамбури (подвійні або потрійні).
Для розміщення кабінетів в будівлях шкіл рекомендується використовувати переважно віковий принцип з вертикальними або горизонтальними зв’язками між приміщеннями. На першому поверсі розташовують приміщення, які використовують всі класи: майстерні, кабінети військової підготовки та технічних засобів навчання, лабораторія біології; на другому — кабінети для учнів 5—8 класів, на третьому — кабінети для учнів 9—11 класів. Не слід допускати розміщення навчальних приміщень у підвальних або цокольних поверхах.
Кожну класну кімнату і навчальний кабінет розраховують на 25 чоловік для учнів 1—4 класів і на 30 чоловік — для учнів 5—11 класів. Площа класних приміщень повинна бути не менш, ніж 50 м2, висота — менш, ніж 3 м. Вхід у навчальні приміщення повинен передбачатися зі сторони передніх столів і парт. Кількість приміщень, які мають вхід зі сторони задніх столів або парт, не повинна перевищувати 25% від загального числа цих кімнат. У всіх школах, незалежно від числа лабораторій, повинно бути не менше трьох лаборантських приміщень (фізики, хімії і біології) площею 15 м2 кожне. Лаборантські приміщення повинні розміщуватися суміжно з відповідними лабораторіями і з’єднуватися з ними дверима.
