3.Розселення східних словян у 7-9 ст.Союзи племен.

У VII ст. східні слов»яни зосереджувалися на правому березі Дніпра. Радянські вчені обстоюють думку, що східні слов»яни (чи їх предки – анти) були корінним населенням регіону. Західні ж спеціалісти, вказуючи на брак доказів цієї теорії, содяться на думці, що східні слов»яни продовжували розселятися. Згодом вони налічували близько 14 великих племінних союзів, що заселяли землі України, Білорусії та Росії. До інших східно-слов»янських племен України належали древляни – на північному заході, сіверці – на північному сході,. уличі й тиверці – на півдні. У західній частині країни жили волиняни та дуліби. Східнослов.янських поселень існувало багато, хоч за розмірами вони були не­великими. Села будувалися за одну-дві милі одне від одного і налічували від 4 до 70 дерев.яних жител. Кожна нова група поселень виростала на відстані ЗО—40 миль. У центрі зводилися гради, тобто укріплені фортеці, що служили для захисту, прове­дення племінних сходів і культових обрядів. Східнослов.янські землі рясніли сот­нями таких обнесених частоколом населених пунктів. Тому скандІнави називали ці землі «Гардарікі», що значить «країна укріплень».

4.Аналіз теорій виникнення Русі.

"Норманісти" вважали, що як державність, такі саму назву "Русь" на київські землі принесли варяги — нормани, вихідці зі Скандинавії, які в добу появи Давньоруської централізованої держави проводили активну воєнну, торгову й політичну діяльність. Творцями норманської теорії були німецькі історики Г. Байєр, Г. Міллер та Л. Шльоцер, які працювали у другій пол. XVIII ст. в Академії наук у Петербурзі. Хозарська:Загальновідомо, що в середині VII ст. тюркомовні племена утворили в пониззях Дону й Волги та на Північному Кавказі могутню державу – Хозарський каганат. У VIII ст. він підкорив слов’янські племена полян, сіверян, радимичів та в’ятичів. Ці факти були використані для обґрунтування тези про хозарське походження Київської Русі. Наприклад, у Конституції Пилипа Орлика (1710) стверджувалось, що хозари-козаки першими прийняли християнство ще до Володимира Святого. Це означало, що протоукраїнська держава, де головною силою були хозари-козаки, раніше за Володимира прилучилася до європейської цивілізації. Пантюркська за якою слово «Русь» походить від іранського і означає — світлий та належить іраномовним мешканцям одного з регіонів Середнього Подніпров'я. Кельтська: Засновником кельтської теорії походження Русі по праву вважається відомий український політик, правознавець та громадський діяч Сергій Шелухін (1864–1938), який запропонував дану теорію наприкінці 1920-х років^[1]. На його думку, народ «русь», який розміщується літописцем поряд із англами та галлами, може бути ототожнений з рутенами (Rutheni) – кельтським плем’ям, яке у І ст. до н.е. зафіксоване Ю. Цезарем на півдні Галлії, у межиріччі Рони та Гаронни.

5.Хрещення Русі та його історичне значення .

У часи Володимира Великого поширення набувало християнство.За літописом 988 р.Русь з ініціативи князя теж прийняла християнство.Запровадження державної релігії стало подією вплив якої відчуваємо і нині.наслідком цього у внутрішній політиці стало зміцнення влади київського князя тісніше згуртування навколо Києва різноплемінних територій подолання породжених місцевими язичницькими віруваннями настроїв замкнутості та відокремленості від інших територій.У зовнішній політиці наслідки впровадження християнства були такими:встановлення рівноправних відносин із християнськими країнами у першу чергу з Візантією,поступове зменшення кількості воєнних походів як головного способу здійснення зовнішньополітичних намірів,дедалі більше зростання ваги дипломатії.До безпосередніх наслідків упровадження християнства як державної релігії належить заснування Володимиром церковної організації.Князь подбав і про створення в Києві першої школи,поширення освіти,що було пов’язано із прийняттям християнства.