Гілки черевної частини аорти (pars abdominalis aortae).

Вони поділяються на пристінкові (rr. parietales) та нутрощеві (rr. viscerales). Нутрощеві гілки в свою чергу поділяються на парні та непарні.

До пристінкових гілок черевної частини аорти відносяться:

• нижня діафрагмова артерія (aa. phrenicae inferiores) – парна, віддає верхні надниркові артерії (aa. suprarenales superiores) і кровопостачає нижню поверхню діафрагми та очеревину, що її вкриває.

• поперекові артерії (aa. lumbales) – чотири пари, відходять від задньої поверхні аорти і кровопостачають задню групу м’язів живота, поперекові м’язи, шкіру задньої стінки живота, спини, попереку і оболонки спинного мозку.

• серединна крижова артерія (a. sacralis mediana), непарна, відходить від місця роздвоєння аорти (bifurcatio aortae) і заходить в малий таз, закінчуючись сліпо.

До парних нутрощевих гілок черевної частини аорти відносяться:

• середня надниркова артерія (a. suprarenalis media), яка відходить на рівні ІІ поперекового хребця і, анастомозуючи з верхніми та нижніми наднирковими артеріями, кровопостачає надниркову залозу;

• ниркова артерія (a. renalis) – відходить від аорти на рівні ІІ поперекового хребця і заходить у ворота нирки. В паренхімі нирки ниркова артерія ділиться відповідно до сегментів і часток нирки. На своєму шляху ниркова артерія віддає нижню надниркову артерію (a. suprarenalis inferios);

• яєчкова артерія (a. testicularis) у чоловіків, яєчникова артерія (a. ovarica) у жінок – відходить від аорти нижче ниркової артерії і проходить у складі сім’яного канатика до яєчка, а в товщі підвішувальної зв’язки – до яєчника.

До непарних нутрощевих гілок черевної аорти належать:

1 Черевний стовбур (truncus coeliacus), довжиною 1,5-2 см, починається від черевної аорти на рівні XII грудного хребця і поділяється на три артерії: ліву шлункову артерію (a. gastrica sinistra), загальну печінкову артерію (a. hepatica communis) та селезінкову артерію (a. splenica).

Ліва шлункова артерія (a. gastrica sinistra) лягає уздовж малої кривини шлунка, кровопостачає шлунок, малий чепець і черевний відділ стравоходу, анастомозує з правою шлунковою артерією.

Загальна печінкова артерія (a. hepatica communis) відходить від черевного стовбура, прямує праворуч і ділиться на дві артерії: власну печінкову артерію (a. hepatica propria) та шлунково-дванадцятипалкишкову артерію (a. gastroduodenalis). Власна печінкова артерія іде в товщі печінково-дванадцятипало-кишкової зв’язки до печінки і в ділянці її воріт віддає праву гілку (r. dexter) та ліву гілку (r. sinister). Від правої гілки відходить жовчноміхурова артерія (a. cystica) до жовчного міхура. Від власної печінкової артерії відходить права шлункова артерія (a. gastrica dextra), яка, анастомозуючи на малій кривині з лівою шлунковою артерією, кровопостачає шлунок та малий чепець. Шлунково-дванадцятипалокишкова артерія (a. gastroduodenalis) проходить позаду воротарної частини шлунка і поділяється на праву шлунково-чепцеву артерію (a. gastroomentalis dextra) та задню (a. pancreatoduodenalis superior posterior) і передню (a. pancreatoduodenalis superior anterior) верхні підшлунково-дванадцяти-палокишкові артерії. Права шлунково-чепцева артерія (a. gastroomentalis dextra) іде по великій кривині шлунка і, анастомозуючи з лівою шлунково-чепецевою артерією, кровопостачає шлунок та великий чепець. Задня верхня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія (a. pancreatoduodenalis superior posterior) та передня верхня підшлунково-дванадцятипало-кишкова артерія (a. pancreatoduodenalis superior anterior) віддають гілки до підшлункової залози і дванадцятипалої кишки.

Селезінкова артерія (a. splenica; a. lienalis), найбільша гілка черевного стовбура, іде уздовж верхнього краю підшлункової залози до селезінки, віддаючи до дна шлунка короткі шлункові гілки (aa. gastricae breves) та гілки підшлункової залози (rr. pancreatici) до підшлункової залози. Біля воріт селезінки від селезінкової артерії відходить ліва шлунково-чепцева артерія (a. gastroomentalis sinistra), яка іде уздовж великої кривини шлунка і, анастомозуючи з правою шлунково-чепцевою артерією, кровопостачає шлунок та великий чепець.

2 Верхня брижова артерія (arteria mesenterica superior) – відходить від черевної частини аорти на рівні І поперекового хребця і йде донизу між головкою підшлункової залози та нижньою частиною дванадцятипалої кишки в товщу брижі тонкої кишки.

Від верхньої брижової артерії відходять:

• нижня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія (a. pancreatoduodenalis inferior) – кровопостачає підшлункову залозу і дванадцятипалу кишку);

• порожньокишкові артерії (aa. ileales) і клубовокишкові артерії (aa. jejunales) – в кількості 12 – 18 кровопостачають брижову частину тонкої кишки;

• клубово-ободовокишкова артерія (a. ileocolica) – кровопостачає клубово-сліпокишковий кут і віддає артерію червоподібного відростка (a. appendicularis);

• права ободовокишкова артерія (a. colica dextra) – кровопостачає висхідну ободову кишку;

• середня ободовокишкова артерія (a. colica media) – кровопостачає поперечну ободову кишку.

Нижня брижова артерія (arteria mesenterica inferior) – починається від черевної аорти на рівні ІІІ поперекового хребця і віддає:

• ліву ободовокишкову артерію (a. colica sinistra) – кровопостачає низхідну ободову кишку;

• сигмоподібні артерії (aa. sigmoidae) – кровопостачають сигмоподібну кишку;

• верхню прямокишкову артерію (a. rectalis superior) – кровопостачає верхній відділ прямої кишки.

Анастомоз між правою і лівою ободовими окишковими артеріями називається дугою Ріолана (arcus Riolani).

На рівні ІV поперекового хребця черевна аорта поділяється на дві спільні клубові артерії – роздвоєння аорти (bifurcatio aortae).

Спільна клубова артерія (arteria iliaca communis) опускається в малий таз і на рівні крижово-клубового суглоба поділяється на зовнішню клубову артерію (a. iliaca externa) та внутрішню клубову артерію (a. iliaca interna)

Внутрішня клубова артерія біля верхнього краю великого сідничного отвору поділяється на передній стовбур (truncus anterior) та задній стовбур (truncus posterior), які кровопостачають стінки і органи малого таза. В залежності від цього гілки внутрішньої клубової артерії поділяються на нутрощеві (rr. viscerales) та пристінкові (rr. parietales).

До пристінкових гілок внутрішньої клубової артерії відносяться:

• клубово-поперекова артерія (a. iliolumbalis), яка кровопостачає великий поперековий і клубовий м’язи, квадратний м’яз попереку, клубову кістку.

• бічні крижові артерії (aa. sacrales laterales) кровопостачають кістки та м’язи крижової ділянки і оболонки спинного мозку;

• верхня сіднична артерія (a. glutea superior) – виходить з таза через надгрушоподібний отвір і кровопостачає сідничні м’зи, кульшовий суглоб та шкіру сідничної ділянки;

• нижня сіднична артерія (a. glutea inferior) – виходить через підгрушоподібний отвір і кровопостачає великий сідничний м’яз;

• затульна артерія (a. obturatoria) – виходить через затульний канал на стегно, де кровопостачає зовнішній затульний м’яз, кульшовий суглоб, присередню групу м’язів стегна,шкіру зовнішніх статевих органів і віддає гілочку до головки стегна;

• пупкова артерія (a. umbilicalis) – у дорослої людини заросла на більшому протязі і функціонує тільки в початковій частині, де від неї відходять верхні міхурові артерії (aa. vesicales superiores) до верхівки сечового міхура і сечовідні гілки до нижнього відділу сечоводу.

До нутрощевих гілок внутрішньої клубової артерії належать:

• артерія сім’явиносної протоки (a. ductus deferentis) у чоловіків – кровопостачає сім’явиносну протоку;

• нижня міхурова артерія (a. vesicalis inferior) – кровопостачає сечовий міхур, пряму кишку, у чоловіків віддає гілки до пухирчастої залози і передміхурової залози, а у жінок – до піхви;

• середня прямокишкова артерія (a. rectalis media) – кровопостачає ампулу прямої кишки, м’яз-підіймач відхідника; у чоловіків віддає гілки до пухирчастої залози і передміхурової залози, а у жінок -до піхви. Ця артерія анастомозує з верхньою і нижньою прямокишковими артеріями;

• маткова артерія (a. uterina), у жінок – між листками широкої зв’язки матки доходить до шийки матки і віддає піхвову артерію (a. vaginalis), трубну гілку (r. tubarius) та яєчникову гілку (r. ovaricus), анастомозуючи з яєчниковою артерією від черевної аорти;

• внутрішня соромітна артерія (a. pudenda interna) – виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, а потім через малий сідничний отвір заходить в сідничо-відхідникову ямку. В цій ямці віддає нижню прямокишкову артерію (a. rectalis inferior) і ділиться на промежинну артерію(a. perinealis) до м’язів промежини і гілки до зовнішніх статевих органів (rr. genitales externi).

Зовнішня клубова артерія (a. iliaca externa) є продовженням спільної клубової артерії, через судинну затоку виходить на стегно, де носить назву стегнової артерії (a. femoralis).

Від зовнішньої клубової артерії відходять:

• нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior) заходить у піхву прямого м’яза живота, кровопостачає м’язи живота і віддає артерію підвішувального м’яза яєчка (a. cremasterica) у чоловіків, а у жінок – артерію круглої зв’язки матки (a. ligamenti teretis uteri). Вона анастомозує з гілками затульної артерії;

• глибока огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilium profunda) – йде до верхньї передньої клубової ості і віддає гілки до м’язів живота і таза, анастомозує з гілками клубово-поперекової артерії.

Нижня порожниста вена (vena cava inferior) починається на рівні IV – V поперекових хребців при злитті лівої спільної клубової вени (v. iliaca communis sinistra) та правої спільної клубової вени (v. iliaca communis dextra), праворуч і нижче від роздвоєння аорти. Вона проходить через сухожилковий центр діафрагми в заднє середостіння грудної порожнини і впадає у праве передсердя. Розрізняють пристінкові (vv. parietales) та нутрощеві (vv. viscerales) притоки порожнистої вени.

До пристінкових приток нижньої порожнистої вени належать:

• поперекові вени (vv. lumbales) – 3-4 пари, які збирають кров від ділянок, що відповідають розгалуженню поперекових артерій.

• нижні діафрагмові вени (vv. phrenicae inferiores) збирають кров від ділянок, що відповідають розгалуженню одноіменних артерій.

До нутрощевих приток нижньої порожнистої вени відносяться:

• права яєчкова вена (v. testicularis dextra) у чоловіків, права яєчникова вена (v. ovarica dextra) у жінок – починається від заднього краю яєчка чи від воріт яєчника численними венами, які утворюють лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis). У чоловіків лозоподібне сплетення і яєчкова вена входять до складу сім’яного канатика. Ліва яєчкова (яєчникова) вена під прямим кутом впадає у ліву ниркову вену;

• ниркові вени (vv. renales), парні, ідуть від воріт нирки і, анастомозуючи з поперековими венами, впадають у нижню порожнисту вену між першим та другим поперековими хребцями;

• права надниркова вена (v. suprarenalis dextra), виходить з воріт надниркової залози. Ліва надниркова вена впадає в ліву ниркову вену;

• печінкові вени (vv. hepaticae) – 3-4 вени впадають у нижню порожнисту вену в ділянці одноіменної борозни печінки.

Ворітна печінкова вена (vena portae hepatis) розміщується у товщі печінково – дванадцятипалокишкової зв’язки між спільною жовчною протокою та власною печінковою артерією і формується позаду головки підшлункової залози при злитті верхньої брижової вени (v. mesenterica superior), нижньої брижової вени (v. mesenterica inferior) та селезінкової вени (v. splenica). Вона збирає венозну кров з непарних органів черевної порожнини, крім печінки. До входження у ворота печінки ворітна печінкова вена приймає такі притоки: міхурова вена (v. cystica), права шлункова вена (v. gastrica dextra) та ліва шлункова вена (v. gastrica sinistra) і передворотарна вена (v. prepylorica). Крім того, у воротах печінки в ворітну печінкову вену (часто безпосередньо у печінку) впадають припупкові вени (vv. umbilicales).

Між ворітною, верхньою та нижньою порожнистими венами існують наступні порто-кавальні анастомози:

• у товщі черевного відділу стравоходу – між лівою шлунковою артерією (v. gastrica sinistra) – система ворітньої вени і стравохідними венами (vv. oesophageales) – система верхньої порожнистої вени;

• у товщі прямої кишки – між верхньою прямокишковою веною (v. rectalis superior) – система ворітної печінкової вени і середньою прямокишковою веною (v. rectalis media) та нижньою прямокишковою веною (v. rectalis inferior) – система нижньої порожнистої вени;

• навколо пупка : між верхньою надчеревною веною (v. epigastrica superior) – система верхньої порожнистої вени, припупковими венами – система ворітної печінкової вени і нижньою надчеревною веною (v. epigastrica inferior) – система нижньої порожнистої вени;

• у товщі висхідної і низхідної ободових кишок : між поперековими венами (vv. lumbales) – система нижньої порожнистої вени і правою та лівою ободовокишковими венами (vv. colicae dextra et sinistra) – система ворітної печінкової вени.

Між верхньою і нижньою порожнистими венами існують наступні кава-кавальні анастомози:

• між верхньою надчеревною веною (v. epigastrica superior) – система верхньої порожниcтої вени і нижньою надчеревною веною (v. epigastrica inferior) – система нижньої порожнистої вени;

• між поперековими венами (vv. lumbales) – система нижньої порожнистої вени і висхідною поперековою веною (v. lumbalis ascendens) – система верхньої порожнистої вени;

• між грудо-надчеревними венами (vv. thoracoepigastricae) – система верхньої порожнистої вени і поверхневою надчеревною веною (v. epigastrica superficialis) – система нижньої порожнистої вени;

• між поперековими венами (vv. lumbales) – система нижньої порожнистої вени і зовнішнім хребтовим сплетенням (plexus venosus vertebralis externus) – система верхньої порожнистої вени.