Вени таза

Спільні клубові вени (vv. iliacae communes) утворюються на рівні крижово – клубових суглобів при злитті внутрішньої клубовї вени (v. iliaca interna) та зовнішньої клубової вени (v. iliaca externa).

Внутрішня клубова вена (v. iliaca interna) має пристінкові і нутрощеві притоки відповідно до розгалуження одноіменних артерій.

Нутрощеві притоки внутрішньої клубової вени формуються із таких венозних сплетень:

• крижового венозного сплетення (plexus venosus sacralis);

• передміхуровозалозового венозного сплетення (plexus venosus prostaticus) – у чоловіків;

• маткового та піхвового венозних сплетень (plexus venosus uterinus et vaginalis) – у жінок;

• міхурового венозного сплетення (plexus venosus vesicalis);

• прямокишкового венозного сплетення (plexus venosus rectalis).

Зовнішня клубова вена (v. iliaca externa) є продовженням стегнової вени (v. femoralis) і приймає кров від усіх вен нижньої кінцівки. Під пахвинною зв’язкою у зовнішню клубову вену впадають нижня надчеревна вена (v. epigastrica inferior) та глибока огинальна вена клубової кістки (v. circumflexailium profunda).

Лімфатичні тазові судини і вузли (vasa et nodi lymphoidei pelvis). В ділянці таза розрізняють нутрощеві та пристінкові лімфатичні вузли.

Нутрощеві лімфатичні вузли (nodi lyphoidei viscerales) розташовуються біля органів таза і поділяються на такі групи: приміхурові вузли (nodi paravesicales), передміхурові вузли (nodi prevesicales), заміхурові вузли (nodi retrovesicales), бічні міхурові вузли (nodi vesicales lateralis), приматкові вузли (nodi parauterini), припіхвові вузли (nodi paravaginales) та припрямокишкові вузи (nodi pararectalis), або відхідниково-прямокишкові вузли (nodi anoractales). Виносні судини з цих вузлів прямують в клубові вузли, в основному до загальних клубових вузлів та до зааортальних вузлів. Від яєчників лімфа відтікає в поперекові вузли.

Пристінкові лімфатичні вузли (nodi lyphoidei parietales) розташовуються по ходу великих кровоносних судин – загальні клубові вузли (nodi iliaci communes); внутрішні клубові вузли (nodi iliaci interni), до яких відносяться сідничні вузли (nodi glutealis) та крижові вузли (nodi sacrales); зовнішні клубові вузли (nodi iliaci externi), до яких відносяться затульні вузли (nodi obturatorii). Виносні судини від цих вузлів прямують спочатку в загальні клубові вузли, потім в зааортальні вузли, а від них – в поперекові лімфатичні вузли.

Лімфатичні судини і вузли живота (vasa et nodi lymphoidei abdominis). В черевній порожнині, як і в тазовій, розрізняють пристінкові та нутрощеві лімфатичні вузли.

Нутрощеві лімфатичні вузли (nodi lyphoidei viscerales) живота розташовуються по ходу великих судин, що відходять від черевної аорти, і до них тече лімфа від усіх внутрішніх органів черевної порожнини – черевні вузлu (nodi coeliaci), праві/ліві шлункові вузли (nodi gastrici dextri/sinistri), праві/ліві шлунково-чепцеві вузли (nodi gastroomentalis dextri/sinistri), воротарні вузли (nodi pylorici), підшлунковозалозові вузли (nodi pancreatici), селезінкові вузли (nodi splenici), підшлунково-дванадцятипалокишкові вузли (nodi pancreaticoduodenales), печінкові вузли (nodi hepatici), верхні брижові вузли (nodi mesenterici superiores) та нижні брижові вузли (nodi mesenterici inferiores). Судини, що виносять лімфу з цих вузлів, прямують до поперекових вузлів. Виносні судини останніх формують поперекові стовбури (trunci lumbales), які, зливаючись, утворюють грудну протоку.

Пристінкові лімфатичні вузли (nodi lyphoidei parietales) живота знаходяться навколо аорти та нижньої порожнистої вени – поперекові вузли (nodi lumbales (sinistri, dextri et intermedii) (ліві, праві та проміжні), бічні аортальні вузли (nodi aortici laterales), передаортальні вузли (nodi preaortici), зааортальні вузли (nodi retroaortici), бічні порожнисті вузли (nodi cavales laterales), передпорожнисті вузли (nodi precavales), запорожнисті вузли (nodi retrocavales), нижні діафрагмові вузли (nodi phrenici inferiores) та нижні надчеревні вузли (nodi epigastrici inferiores).

Лімфатичні судини верхньої половини стінки живота прямують догори і збоку до пахвових лімфатичних вузлів. Судини нижньої половини стінки живота опускаються до пахвинних лімфатичних вузлів.

НЕРВИ ЖИВОТА І ТАЗА

Від черевної частини блукаючого нерва, який представлений переднім (truncus vagalis anterior) та заднім (truncus vagalis posterior) блукаючими стовбурами, відходять гілки до шлунка, печінки, селезінки, підшлункової залози, нирок, тонкої та товстої кишок (включаючи верхній відділ низхідної ободової кишки). При цьому гілки переднього стовбура іннервують шлунково-кишкову трубку до верхнього відділу прямої кишки, а гілки заднього стовбура заходять в черевне сплетення і разом з його волокнами іннервують органи черевної порожнини.

Поперекове сплетення (plexus lumbalis) утворене передніми гілками 4-х верхніх поперекових спинномозкових нервів і частиною ХІІ грудного спинномозкового нерва.

М’язові гілки поперекового сплетення іннервують клубовий м’яз, великий поперековий м’яз та квадратний м’яз попереку.

З-під бічного краю великого поперекового м’яза відходять наступні нерви:

• клубово-підчеревний нерв (n. iliohypogastricus) – розташовується паралельно до ХІІ ребра, іннервує бічну групу мязів живота, прямий м’яз живота і шкіру над пахвинною зв’язкою;

• клубово-пахвинний нерв (n. ilioinguinalis) – розташовується нижче і паралельно до попереднього, іннервує бічну групу м’язів живота, заходить в пахвинний канал та іннервує шкіру під пахвинною зв’язкою;

• бічний шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris lateralis) – пронизує широку фасцію стегна в ділянці передньо-верхньої клубової ості та іннервує шкіру бічної поверхні стегна;

• стегновий нерв (n. femoralis) – найбільший нерв поперекового сплетення, який виходить на стегно через м’язову затоку. На стегні він іннервує усі м’язи передньої групи стегна та шкіру над ними. Від стегнового нерва відходить підшкірний нерв (n. saphenus), який проходить у привідному каналі і виходить через його передній отвір, який розташований в нижній частині lamina vastoadductoria, лягає на присередню поверхню гомілки, доходячи до основи великого пальця стопи. Він іннервує шкіру присередньої поверхні гомілки та стопи.

• затульний нерв (n. obturatorius) виходить з-під присереднього краю великого поперекового м’яза, який через затульний канал виходить на стегно. Він іннервує зовнішній затульний м’яз, капсулу кульшового суглоба, всю присередню групу м’язів стегна та шкіру над ними.

• статево-стегновий нерв (n. genitofemoralis) виходить з товщі великого поперекового м’яза, який поділяється на стегнову гілку (r. femoralis), що іннервує шкіру в ділянці підшкірного розтвору, і статеву гілку (r. genitalis), яка іннервує м’яз-підіймач яєчка у чоловіків і круглу зв’язку матки у жінок.

Крижове сплетення (plexus sacralis) утворене передніми гілками V поперекового, всіх крижових і куприкового спинномозкових нервів. Розміщується на передній поверхні грушоподібного м’яза. Куприковий нерв з’єднується з передніми гілками IV-го та V-го крижових нервів, утворюючи куприкове сплетення (plexus coccygeus), яке розміщується на передній поверхні куприкового м’яза та крижово-остьвої зв’язки Від нього відходять відхідниково-куприковий нерв (n.anococcygeus) та м’язові гілки (rr.musculares). Від крижового сплетення відходять короткі та довгі гілки.

До коротких гілок крижового сплетення належать:

• верхній сідничний нерв (n. gluteus superior) – виходить через надгрушоподібний отвір і іннервує великий та малий сідничні м’язи і м’яз-натягувач широкої фасції стегна;

• нижній сідничний нерв (n. gluteus inferior) – виходить через підгрушоподібний отвір і іннервує великий сідничний м’яз;

• соромітний нерв (n. pudendus) – виходить через підгрушоподібний отвір, огинає сідничу ость і через малий сідничий отвір знову потрапляє в порожнину таза, де іннервує всі м’язи промежини і віддає гілки до статевого члена або клітора;

• м’язові гілки (rr. musculares) – іннервують внутрішній затульний, грушоподібний м’язи, верхній та нижній близнюкові м’язи і квадратний м’яз стегна.

Поперекові вузли (ganglia lumbalia) поперекового відділу симпатичного стовбура представлені 4-5 вузлами і міжвузловими гілками. Ці вузли знаходяться на передньо-бічній поверхні тіл поперекових хребців, досередини від великого поперекового м’яза. Поперекові вузли правого i лівого симпатичних стовбурів з’єднуються між собою сполучними гілками (rr. communicantes). До першого i другого поперекових вузлів підходять сполучні білі гілки (r. communicans albus), від кожного вузла відходять сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei) до поперекових спинномозкових нервів i поперекові нутрощеві нерви (nn. splanchnici lumbales)), які ідуть до черевного сплетення i мають як передвузлові, так i післявузлові нервові волокна.

Крижові вузли (ganglia sacralia) крижового відділу симпатичного стовбура представлені чотирма вузлами, які лежать на тазовій поверхні крижової кістки, досередини від тазових крижових отворів. Внизу правий i лівий симпатичні стовбури наближаються i закінчуються в непарному вузлі (ganglion impar), або куприковому симпатичному вузлі. Крижові вузли правої i лівої сторони з’єднуються між собою поперечними гілками. Від них відходять сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei) до крижових спинномозкових нервів i крижові нутрощеві нерви (nn. splanchnici sacrales), які ідуть до верхнього i нижнього підчеревних автономних (вегетативних) сплетень.

Передвузлові волокна у складі великого i малого нутрощевих нервів, а також поперекових нутрощевих нервів підходять до передвузлових симпатичних вузлів, які лежать спереду хребтового стовпа у мicцi відходження від черевної аорти черевного стовбура i верхньої брижової артерії. Це півмісяцевої форми черевні вузли (ganglia coeliaca), верхній брижовий вузол (ganglion mesentericum superius), аортально-ниркові вузли (ganglia aorticorenalia), діафрагмові вузли (ganglia phrenica), ниркові вузли (ganglia renalia) та деякі інші. Післявузлові волокна від них ідуть до органiв разом з кровоносними судинами i утворюють по їx ходу одноіменні сплетення. Найбільшим вегетативним сплетенням є черевне сплетення (plexus coeliacus), від якого іде іннервація печінки, селезінки, шлунка, підшлункової залози, тонкої кишки i товстої кишки (до низхідної ободової).

Черевне сплетення (plexus coeliacus) продовжується навколо черевнoї аорти, утворюючи черевне аортальне сплетення (plexus aorticus abdominalis), від якого іде іннервація нирок, надниркових залоз, сечоводів i яєчок (яєчників).

У місці відходження від черевноі аорти нижньої брижової артерії черевне аортальне сплетення утворює нижнє брижове сплетення (plexus mesentericus inferius), від якого по артеріях іде іннервація низхідної ободової, сигмоподібної ободової i верхньої частини прямої кишок.

В місці роздвоєння аорти утворюється непарне верхнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus superior), до якого підходять нутрощеві нерви від нижніх поперекових i верхніх крижових вузлів симпатичного стовбура. Нижче мису верхнє підчеревне сплетення ділиться на праве i ліве нижнє підчеревні сплетення (plexus hypogastricus inferior), від яких іде іннервація органів i тканин малого таза. До нижнього підчеревного сплетення підходять крижові нутряні нерви.

Парасимпатична частина блукаючого нерва складається із дорсального ядра блукаючого нерва i численних внутрішньостінкових вузлів, що входять до складу біляорганних i внутрішньоорганних сплетень. Ці вузли входять до складу серцевого, стравохідного, легеневого, шлункового, селезінкового, підшлунковозалозового та ін. нутрощевих автономних вегетативних сплетень, які іннервують гладкі м’язи i залози внутрішніх органів шиї, грудей i живота.

Тазова частина парасимпатичної системи представлена парасимпатичними ядрами, тазовими парасимпатичними вузлами i відростками клітин цих вузлів, які йдуть у складі передніх корінців, а потім передніх гілок крижових спинномозкових нервів i утворюють парасимпатичний корінець – radix parasympathica, або тазові нутрощеві нерви – nn.splanchnici pelvici. Ці нерви підходять до нижнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus inferior) i в складі його гілок досягають зовнішнix i внутрішніх статевих органів, органів сечової системи, що знаходяться в порожнині малого таза i відділів товстої кишки нижче лівого згину ободової кишки.