15. Предмет, методи і завдання курсу еколого-економічні основи природокористування.

Еколого-економічні основи природокористування – організаційні форми, методи і механізми комплексного, антропогенного впливу на природні екосистеми з метою підвищення продуктивності земель внаслідок використання важелів диференційної ренти та правового регулювання. Методологічна основа збереження і безпреривного функціонування природних екосистем – концепція континуума (безпреривності) рослинного покриву, тобто просторового (зміна типів систем лише відповідно до змін грунтово-кліматичних умов) та тимчасового (безперервність існування рослинного покриву на даній території). Рослинні угрупування (екосистеми, біоценози) здатність суттєво змінювати водний баланс території, а також грунтові мікрокліматичні та біогенні умови різноманітних районів у потрібному для людини господарському напрямі. Антропогенне навантаження на природні екосистеми порушило природний рівень стійкості, спричинило деградацію цих екосистем. Масштаби можливих екологічних катастроф та їх наслідки важко передбачити. Провідними в економіці будь-якого регіону України є галузі, тісно пов’язані з використанням природної сировини лісів, полів, водних басейнів, виробничі процеси в яких супроводжуються відчутним антропо-техногенним впливом. Екологізацію в-ва розглядають в 2х напрямках:-впровадження умовно чистих технологій (поряд з основним в-вом створюються спеціальні очисні споруди для знешкоджування відходів та їх переробки) що дає змогу значно збільшити в-во основної продукції;-маловідходні технологічні процеси(відходи завчасно включають у єдиний виробничий ланцюг послідовного їх використання). Прикладне значення еколого-економічних основ природокористування – передусім у розробці або впровадженні існуючих екологічно чистих технологій, наукових принципів, розміщення їх в індустріальних центрах України.

13.Дайте кількісну та якісну характеристику водних ресурсів, їх екологічне та соціально-економічне значення.

Загальні властивості води визначаються за твердістю, загальним вмістом солей,прозорістю, наявністю домішок, мікроорганізмів. В природі вода забруднена як механічними так і хімічними домішками, має різну температура, запах і смак. Воду поділяють за походженням і призначенням на:

1.атмосферні води, які випадають у вигляді дощу, снігу, граду, насичені сірководнем, оксиду азоту,якими забруднено атмосферу.

2.поверхневі води – річки, озера, моря,канали, водо сховища, які крім домішок містять велику кількість солей, вони самоочищаються під впливом сонячної енергії, дії корисних мікроорганізмів, рослин та водоростей.

3.підземні води- водні джерела, гейзери, копальні, їх склад залежить від грунтів через які просочуються води. Вони є унікальною сировиною для хімічної промисловості, деякі мають лікувальні властивості.

Умовно поділяють воду на питну і просимислову. Різниця між ними залежить від загального вмісту домішок, смакових властивостей, запаху та забарвлення. від вмісту окремих компонентів хімічних сполук формується твердість та мякість води. Мякою є дощова вода, яка утворюється в результаті великого коло обігу води в природі, який полягає в тому,що з поверхні світового океану випаровується молекули води, утвор хмари і повітряними течіями у вигляді опадів вода потрапляє на сушу.