1. Гра „мовний пінг-понг"

Учитель ставить учням запитання. За правильну відповідь учні отримують фішку. У кого більше фішок, той переможець.

- З чого складаються речення? Слова? - На які групи поділяються звуки? - Скільки голосних звуків в українській мові? Назвіть їх. - На які групи поділяються приголосні звуки? - Який звук завжди м'який? - А які звуки не бувають м'якими? - Яка буква не позначає жодного звука? - А яка буква завжди позначає два звуки? Назвіть ці звуки. - Коли букви „я", „ю", „є" позначають два звуки? Назвіть їх.

2. Гра „Зашифровані слова"

Хто більше прочитає правильно слів, той переможець.

• сеончко (сонечко)

• личксиа (лисичка)

• четверик (черевик)

• квокча (квочка)

• лчико (личко)

2.29 Використання елементів ейдетики на сучасному уроці рідної мови.

Починати роз­вивати і використовувати ейдетичні здібності дитини потрібно якнайраніше. Фантазія дітей така унікальна, яскрава, багатогранна, що, спрямувавши її в потрібне русло, можна досягти неймовірних успі­хів у формуванні стійкої, довготривалої і — що дуже важливо — мимовільної пам'яті.

Як відомо, всі люди за сприйняттям інформації діляться на аудіалів, візуалів і кінестетиків. Комбінуючи ейдетичні методи з на­вчальним матеріалом, спираючись на дитячу фанта­зію, розвиваючи у дітей зорове, слухове і тактильне сприйняття, вдається забезпечити унікальний за своєю ефективністю навчальний процес.

Великі можливості від­криває використання елементів ей­детики, підключення слухової і зо­рової пам'яті, уяви, асоціативного мислення.

Тому особливу зацікавленість викликає оригінальна методика, розроблена й випробувана вченими-психологами на чолі з І.Матюгіним — доктором педагогічних наук, професором Російської Ака­демії енциклопедій, автором «Шко­ли ейдетики».

Один із методів, запропонова­них цією методикою, — метод гра­фічних асоціацій, що найбільше подобається дітям. При запам'я­товуванні написання словниково­го слова за цим методом необхідно зробити малюнок, який означає це слово, й обіграти в ньому букву, що слід запам'ятати.

На першому етапі учні корис­туються малюнками, зробленими художником. Діти розглядають ма­люнок, називають слово, зображе­не на ньому, знаходять букву, на­писання якої слід запам'ятати. За одне заняття діти легко запам'ято­вують написання 10—15 словни­кових слів. Можна запропонувати обіграти слова - називається слово, правопис якого потрібно запам’ятати, а діти називають які асоціації в них виникають. Наприклад: кімната – у кого ім’я Ната?

Також доцільно використовувати ігри з елементами ейдетики, наприклад: гра «колаж». Кожна команда отримує колаж з однаковою кількістю картинок, діти повинні зв’язати послідовно всі малюнки в ланцюжок дій, після цього представник команди представляє свою розповідь називаючи всі зображення колажу. Далі завдання можна ускладнити й урізноманітни­ти: підкреслити орфограми, вказати відміни, дібрати однокорінні слова тощо.

Використання цієї методики робить навчання захопливим, схо­жим на гру.

2.1 На сучасному етапі у теорії та практиці навчання мови в початкових класах особливо гостро стоять проблеми розвитку зв’язного мовлення, творчих здібностей школярів. Упровадження нових освітніх технологій особистісно орієнтованого навчання на уроках читання і мови – це передумова активної пізнавальної діяльності учнів; нестандартна, цікава, творча робота, що пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів. Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально – виховного процесу має перебувати учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

Навчити дітей мислити творчо – означає правильно поставити запитання, спрямувати увагу в потрібне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідним є розумне керівництво з боку вчителя.

Моя мета: створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини і надати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху; дати відчути радість від здолання труднощів; допомагати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, завжди необхідно докласти зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.

Кожна дитина має до чогось певні здібності. Завдання вчителя – відшукати найменші пагінці таланту і розвивати їх. На уроках важливо використовувати проблемні завдання, що викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків, певних висновків.

Представлені матеріали і розроблені уроки та позакласні заходи допоможуть учителям І категорії творчо готуватися до занять, зроблять їх цікавими і різноманітними.

Інтерактивні форми роботи на уроках читання

«Мозковий штурм» - це чудовий метод для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідей. Група із 5 – 7 осіб, що є «генератором ідей» пропонує максимальну кількість гіпотез за відведений проміжок часу. Висувати можна будь – які гіпотези: фантастичні, помилкові, жартівливі. Ідеї можуть доповнюватися і розвиватися. Усі ідеї записується на дошці. Учасникам групи забороняється критика. Враховуючи вікові особливості молодшого шкільного віку, і щоб вдосконалювати якість ідей, дітям варто надати час для написання своїх ідей спочатку індивідуально.

Матеріал уроку. М. Рильський «Ким ти хочеш бути, хлопчику?...» (4 клас.)

Запитання вчителя: - Що означає бути людиною?

Технологія «Мікрофон» - це обговорення проблеми у загальному колі, тобто надається змога кожному сказати щось швидко, почергово висловити свою думку чи позицію. Говорити може тільки той, у кого символічний мікрофон, але подані відповіді не коментуються і не обговорюються.

Матеріал до уроку. «З чого складається книга?», «Хто створює книгу?» (4 клас.)

Запитання вчителя: - Як до нас приходить книжка? З чого її виготовляють? З чого складається книга? Хто її створює?

Інтерактивна технологія «Незакінчене речення.»

Тема. До джерела народної мудрості. Народні усмішки. Прислів’я і приказки. Скоромовки. (4 клас.)

Завдання для малої групи: закінчити речення.

1. Усна народна творчість – це ...

2. До жанрів усної народної творчості належать ...

3. До малих форм усної народної творчості відносять ...

4. На мою думку, скоромовки створилися для того, щоб ...

5. Прислів’я відрізняється від приказки тим, що ...

Вправа «Криголам» допомагає подолати відчуженість, згуртовує учнів, сприяє формуванню товариськості.

Матеріал уроку. Марк Беденко. «Неслухняна кулькова ручка» (3 клас.)

Учитель роздає всім учасникам різнокольорові смужки, на звороті яких записані слова з прислів’їв. Організується група за складеними прислів’ями.

1. Хто працює, той і достаток має.

2. Краса людських рук світом мандрує.

3. Наполегливість і труд до мети ведуть.

Один учасник із групи зачитує складене прислів’я і пояснює його.

Працюючи над складанням «Асоціативного куща», учні пригадують все, що стосується заданої вчителем теми. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім – другорядні. Все це фіксується у вигляді «куща», який поступово розростається.

Тема. Дивлюсь на світ і все мене дивує. (3 клас.)

Запитання:

- Де ви можете знайти відповіді на свої запитання?

- Звідки можна черпати знання?

Давайте складемо тематичну павутинку до слова «знання».

2.8 На уроках читання під час вивчення усіх тем я використовую різні завдання, які охоплюють мотиваційний і процесуальний напрямки цього процесу. Умовно їх усіх розподіляю на такі групи:

1. Завдання, що сприяють емоційному сприйняттю дітьми поетичних та прозових творів.

Позитивним моментом у сприйманні дитиною художнього твору є виникнення в дитини відчуття своєрідної близькості, зв’язку з його героями. Це допомагає їй краще зрозуміти бажання, думки інших людей, збагнути людську цінність і усвідомити свою унікальність.

2. Завдання, в основі яких – використання прийому емпатії.

Емпатія – співпереживання з героями твору, людьми, тваринами, рослинами шляхом перевтілення в ці образи. Перевтілення дає поштовх до роздумів, переживань, оцінки, дає змогу розвивати творчі здібності учня, стимулювати його активність, збуджувати інтерес до власного емоційного стану, сприяє самоствердженню, появи віри у власні можливості.

3. Завдання для розвитку творчої уяви засобами слова.

Мій власний досвід переконує у високій ефективності для розвитку творчої уяви молодших школярів на уроках читання таких видів завдань:

- ознайомлення з найпростішими прийомами розвитку творчої уяви;

- складання творів – мініатюр за опорними словами та словосполученнями;

- складання творів – описів на основі узагальнення особистих вражень, спостережень у природі;

- придумування казок;

- складання віршів.

4. Завдання, що сприяють збагаченню словникового запасу дітей.

5. Творчі види роботи на основі прочитаного тексту.

6. Літературні ігри.

Це особливий різновид педагогічних ігор, джерелом яких слугує навчальний матеріал з літератури (тексти художніх творів, теоретико – літературні поняття, відомості з біографії письменників та інше.) Літературні ігри спрямовані на виховання інтересу до предмета, формування навичок правильного, виразного читання і розуміння прочитаного, на організацію самостійної роботи з додатковою літературою, розвиток творчих здібностей.

Щоб твір був повністю сприйнятий, щоб дитина могла займатися творчою діяльністю на основі прочитаного, емоційне сприймання твору я обов’язково поєдную з його логічним аналізом. Корисним тут стають завдання на смисловий і структурний аналіз твору: визначення головного у творі (добір заголовка, складання плану, формулювання головної думки тексту), порівняння вчинків і характерів героїв, художніх описів, вражень.

Усі ці етапи роботи намагаюся організувати так, щоб вони розвивали літературні здібності дитини. Наприклад, пропоную складати не тільки простий план твору, але й цитатний, використовуючи прислів’я, фразеологічні звороти.

А за допомогою розробленою мною таблиці «Характеризуємо героя» діти легко складають зв’язну розповідь про персонажа твору, співставляють його з іншими чи роблять порівняльний аналіз.

Власний досвід доводить, що систематичне і продумане використання цих завдань та ігор у навчанні сприяє не тільки літературному розвитку, а й забезпечує загальний розвиток особистості дитини.

Кілька років тому мене зацікавило питання застосування інтерактивних технологій у навчально – виховному процесі, оскільки воно передбачає створення такого навчального середовища, в якому теоретичні та практичні знання засвоюються одночасно, що дає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне і критичне мислення, зв’язне мовлення, індивідуальні можливості. Навчальний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями, приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються спілкуватися з товаришами, робити обґрунтовані висновки, оцінювати власну роботу та роботу інших, а, отже, створюються всі умови для розвитку творчого потенціалу дитини.

Інтерактивні вправи я застосовую на різних етапах уроків читання. На етапі мотивації навчальної діяльності та підготовки до сприймання нового матеріалу використовую такі нескладні інтерактивні технології, як «Мозковий штурм», «Криголам», «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Асоціативний кущ», «Т-схема». Під час засвоєння навчального матеріалу застосовую уже складніші технології: «Акваріум», «Ажурна пилка», «Ситуативне моделювання», «Прес». На підбитті підсумків доречними є технології «Займи позицію», «Дерево рішень».

2.18 Технологія «Ажурна пилка».

Тема. Золоті зернята народної мудрості. (3 клас.)

Учитель розділяє клас на групи. Завдання: опрацювати вдома усі малі жанри усної народної творчості (прислів’я, приказки, скоромовки, загадки.) На уроці учасники

груп перегруповуються в так звані експертні групи, де представники кожної з них пояснюють засвоєний матеріал іншим, і самі набувають нових знань. Учасники цих експертних груп повертаються у домашні групи і передають отримані знання іншим. Для підбиття підсумків клас об’єднується у загальне коло.

2.21 Технологія «Прес»