2. Основні напрями удосконалення математичної освіти у початкових класах.

У початкових класах закладаються основи різних аспектів навчання, виховання і розвитку особистості, від досконалого поєднання яких значною мірою залежить подальший розвиток як особистості, так і всього суспільства.

За державним стандартом з 2001 року необхідно забезпечити у викладанні математики:

1. Позитивне емоційне ставлення учнів до математики, формування особистих мотивів її вивчення.

2. Формування засобами предмету уміння і бажання вчитися впродовж життя.

Зміст початкового курсу математики передбачає два ступені засвоєння:

• Рівень обов’язкової математичної підготовки;

• Рівень, якого досягають учні схильні до вивчення математики.

Основні напрями удосконалення математичної освіти:

1. Реалізація компетентністного підходу у визначенні навчальних досягнень учнів;

Компетентність – уміння, знання, відповідальність.

2. Вирішення наступності між дошкіллям і початковою школою;

Причини порушення наступності:

• Відсутність обов’язкової дошкільної підготовки.

• Малопов’язані програми довкілля і початкової школи.

• У довкіллі переважають ігрова, художня, дослідницька діяльність, а в школі – режим.

3. Втілення у навчальний процес початкової школи інформаційно-комунікаційних технологій ( 25 хв. на тиждень заняття з комп’ютером);

4. Поліпшення організації індивідуального навчання молодших школярів (не завантажувати дітей багаторазовими вправами тренувального характеру), використовування моделювання;

5. Включення інформаційно-пізнавального матеріалу.

Відповідно до цього конкретизуються основні напрями удосконалення математичної освіти у початкових класах. На уроці має реалізуватись освітня, виховна і розвивальна мета навчання математики.

У педагогіці визначено такі вимоги до уроку: чітка його цілеспрямованість, теоретична і практична повноцінність змісту, правильне застосування та поєднання різних форм організації пізнавальної діяльності учнів (класної, групової, індивідуальної); виразне формування основних висновків; достатнє закріплення та повторення нового матеріалу; оперативне з’ясування ступеня оволодіння знаннями, рівня сформованих умінь і навичок.

Для ефективного уроку характерні і такі особливості: широке застосування індивідуальних і фронтальних форм перевірки знань, надання опитуванню навчального спрямування, поєднання функцій контролю і закріплення; включення до уроку самостійної роботи, спрямованої на оволодіння новим матеріалом; посилення ролі первинного закріплення; збільшення обсягу практичних робіт і тренувальних вправ.

На кожному уроці передбачається встановлення свідомої трудової дисципліни, живе спілкування вчителя з учнями, емоційне мотивування навчальної діяльності школярів.

Усе це вимагає від учителя теоретичних знань, вміння орієнтуватися в сучасних посібниках для вчителя, статтях журналів, збірниках передового досвіду кращих учителів, знання підготовленості учнів,їхнього ставлення до навчання та вміння самостійно здобувати знання.

Однією з найважливіших передумов підготовки якісного уроку є правильне розуміння основних напрямків не лише навчальної програми початкової школи і досконале її знання, а й програм з математики для дитячого садка та п’ятого класу.

Лише за такої умови учитель може осмислити місце кожного уроку в їх системі, визначити основне в кожному розділі, усвідомити перспективи подальшого навчання, передбачити можливості між предметних і внутрішньо предметних зв’язків.

Проаналізувавши програму для початкових класів, учитель детально знайомиться з обсягом і змістом матеріалу для даного класу, на основі чого складає календарний план. У процесі роботи над календарним планом бажано врахувати сукупність конкретних умов у класі: рівень розвитку колективу, інтерес учнів до математики, їхню здатність ставити і розв’язувати проблеми і т. п. Необхідно також переглянути наявну наочність, намітити засоби, які ще треба виготовити до кожної теми.