- •Система прийняття рішень. Загальна задача прийняття рішення.
- •2. 3,4, Параментричні і непараметричні Ср. Лотерейна та Матрична ср. Приклади
- •Непараметричні ситуації прийняття рішень. Приклади.
- •5,6 Перетворення мсср у лсср. Перетворення лсср у мсрр. Еквівалентність
- •6.Перехід від лотерейної до матричної ситуації прийняття рішень та повернення до тієї ж лспр.
- •5.Перехід від матричної моделі до лотерейної
- •11, 12. Перетворення ммср і лмср при стохастичній закономірності
- •1 3. Функція корисності
- •18. Функція втрат. Невід’ємна функція витрат
- •17. Очікувана корисність. Теорема Наймана-Моргенштерна
- •19. Критерій Вальда
- •20. Критерій Севіджа
- •21. Критерій Гуровіця
- •22. Критерій Лапласа
- •23. Система принятия решения и задача решения
- •24. Частково впорядкована множина[ред.]
- •Спеціальні типи частково впорядкованих множин [ред.] Лінійно впорядковані множини [ред.]
- •Цілком впорядковані множини [ред.]
- •Повна частково впорядкована множина [ред.]
- •25. Баєсівський ризик та баєсівське рішення
- •Байєсівський ризик
- •26. Увігнутість баєсівського рішення
- •27,Рандомізація у теорії ігор та теорії рішень.
- •27 Рандомизация и смешанные решения
- •29. Допустима та баєсівська границі у зр зі скінченними просторами
- •33. Побудова байєсівських вирішуючих функції екстенсивним методом
- •35 Лема Неймана –Пірсона.
- •36. Опуклі функції. Нерівність Єнсена
- •39,Системи Підтримки прийняття рішень
- •Класифікація сппр
- •42. Вибірковий простір. Події та їх ймовірності.
- •43 Залежні й незалежні випадкові події,
- •44 Умовна ймовірність та її властивості.
- •45. Случайные величины и их распределения
24. Частково впорядкована множина[ред.]
Частково
впорядкованою множиною
називається множина
із
заданим на
ній рефлексивним, антисиметричним татранзитивним бінарним
відношенням
(називається
— відношення
нестрогого порядку).
Підмножини {x, y, z}, впорядковані відношенням включення
Загалом це математичне поняття, яке формалізує інтуїтивні ідеї впорядкування, розташування елементів у певній послідовності. Неформально, множина є частково впорядкованою, якщо вказано, які елементи слідують за якими (які елементи більші яких). У загальному випадку може виявитися так, що деякі пари елементів не пов'язані відношенням « слідкує за».
За
допомогою відношення
ми
маємо змогу «порівнювати» елементи
На
відміну від натуральних або дійсних
чисел,
у довільній частково впорядкованій
множині можуть існувати елементи, які
неможливо порівняти.
Порядком,
або частковим
порядком,
на множині
називається бінарне
відношення
на
(визначене
деякою множиною
),
яке задовольняє наступні умови[1]:
Рефлексивність:
Транзитивність:
Антисиметричність:
Множина
,
на якій задане відношення часткового
порядку, називається 'частково
впорядкованою' (англ. partially
ordered set, poset).
Якщо бути зовсім точним[2],
то частково впорядкованою множиною
називається пара
,
де
-
множина, а
-
відношення часткового порядку на
.
Відношення
часткового порядку зазвичай позначають
символом
,
за аналогією з відношенням «менше або
дорівнює» на множині дійсних
чисел.
При цьому, якщо
,
то кажуть, що елемент
не
перевершує
,
або, що
підпорядкований
.
Якщо
і
,
то пишуть
,
і кажуть, що
менше
,
або, що
строго
підпорядковане
.
Іноді,
щоб відрізнити довільний порядок на
деякій множині від відомого відношення
«менше або дорівнює» на множині дійсних
чисел, замість
і
використовують
спеціальні символи
і
відповідно.
Строгий і нестрогий порядок [ред.]
Відношення, що задовольняє умовам рефлексивності, транзитивності і антисиметричності, також називають нестрогим, або рефлексивним порядком. Якщо умову рефлексивності замінити на умову антирефлексивності (тоді властивісті антисиметричності зміняться на асиметричність):
то отримаємо визначення строгого, або антирефлексивного порядку.
Аксіоми нестрогого порядку [ред.]
(рефлексивність)з та
випливає
(антисиметричність)з та
випливає
(транзитивність)
Пов'язані визначення [ред.]
Незрівняні елементи [ред.]
Якщо і - дійсні числа, то має місце тільки одне з наступних співвідношень :
У
разі, якщо
і
-
елементи довільної частково впорядкованої
множини, то існує четверта логічна
можливість: не виконується жодне з
вказаних трьох співвідношень. В цьому
випадку елементи
і
називаються непорівнюваними.
Наприклад, якщо
-
множина дійснозначних функцій на
відрізку
,
то елементи
і
будуть
непорівнювані. Можливість існування
непорівнюваних елементів пояснює сенс
терміну "частково
впорядкована множина".
Спеціальні типи частково впорядкованих множин [ред.] Лінійно впорядковані множини [ред.]
Докладніше: Лінійно впорядкована множина
Нехай
-
частково впорядкована множина. Якщо
в
будь-які
два елементи порівнянні, то
множина
називається лінійно
впорядкованою (англ. linearly
ordered set).
Лінійно впорядковану множину також
називають абсолютно
впорядкованою (англ. totally
ordered
set),
або просто, впорядкованою
множиною[3].
Таким чином, в лінійно впорядкованій
множині для будь-яких двох елементів
і
має
місце одне і тільки одне зі співвідношень :
або
,
або
,
або
.
Також всяку лінійно впорядковану підмножину частково впорядкованої множини називають ланцюгом (англ. chain), тобто ланцюг в частково впорядкованій множині - така його підмножина, в якій будь-які два елементи порівнювані.
З
наведених вище прикладів частково
впорядкованих множин тільки множина
дійсних чисел є лінійно впорядкованою.
Безліч дійснозначних функцій на
відрізку
(за
умови
),
булеан
(при
),
натуральні числа з відношенням подільності
- не є лінійно впорядкованими.
