Питання для самоконтролю:

1. Перерахувати основні ознаки, які визначають розвиток ценозу ґрунту.

2. Який вплив мають температура та вологість на характер мікробіологічних процесів у ґрунті?

3. Охарактеризувати вплив повітряного режиму та кислотності ґрунту на мікроценоз ґрунтів.

4. Як відбувається адсорбція бактерій та інших мікроорганізмів у ґрунті?

5. Охарактеризувати гетерогенний розподіл і активність мікроорганізмів в орному шарі ґрунту.

6. Як впливають різні способи обробітку ґрунту на характер мікробіологічних процесів.

7. Як впливає меліорація ґрунту на мікробіологічні процеси та склад мікронаселення?

8. Які мікробіологічні показники використовуються для оцінки ефективності меліорації ґрунту?

Тема 12. Склад мікробних ценозів ґрунтів різних типів

Кількісний і якісний склад бактерій, актиноміцетів і грибів у ґрунтах різних типів. Основні групи ґрунтового мікронаселення: зимогенна й автохтонна мікрофлора, оліготрофні і хемолітоавтотрофні мікроорганізми. Розповсюдження мікроорганізмів у профілі різних ґрунтів. Відображення горизонтальної і вертикальної поясності в складі мікробного населення ґрунтів. Показники біологічної активності ґрунтів. Мікробіологічна меліорація ґрунтів.

Коренева і прикоренева мікрофлора рослин. Специфічність мікрофлори кореневої зони різних видів рослин. Вплив окремих представників ризосферних мікроорганізмів на схожість насіння і розвиток рослин. Підвищення польової схожості насіння шляхом регулювання складу ризосферних мікроорганізмів (протруювання, бактеризація та ін.). Мікориза рослин. Ендотрофна, ектотрофна і ендоектотрофна мікориза рослин. Роль мікоризи в живленні рослин. Епіфітна мікрофлора та її склад. Роль епіфітних мікроорганізмів у житті рослин. Мікрофлора зерна та її зміни за різних умов зберігання зерна. Використання видового складу епіфітної мікрофлори для оцінки якості зерна.

Питання для самоконтролю:

1. Перерахувати особливості кількісного і якісного складу мікроорганізмів у ґрунтах різних типів.

2. Перерахувати основні групи ґрунтового мікронаселення, а саме зимогенну та автохтонну мікрофлору.

3. Які особливості горизонтальної та вертикальної поясності в складі мікробного населення ґрунтів?

4. Які показники біологічної активності ви знаєте?

5. Дати характеристику кореневої та прикореневої мікрофлори рослин.

6. Охарактеризувати специфічність мікрофлори кореневої та прикореневої мікрофлори рослин.

7. Дати поняття мікоризи, її видів та значення.

8. Які особливості мікрофлори зерна в залежності від умов та строків його зберігання?

9. Як використовується видовий склад епіфітної мікрофлори для оцінки якості зерна ?

Тема 13. Мікробіологічні основи підвищення родючості ґрунтів. Бактеріальні добрива та їх ефективність

Визначення забезпеченості ґрунтів азотом, фосфором і калієм мікробіологічними методами. Визначення потреби у вапнуванні ґрунтів за допомогою мікроорганізмів. Мікробіологічні методи визначення запасу мікроелементів у ґрунті.

Роль біологічного і технічного азоту в землеробстві. Біологічний азот як джерело білка і добрив. Активізація діяльності асоціативних азотфіксаторів у ґрунті. Значення одно- і багаторічних бобових рослин в азотфіксації. Заходи із підвищення зв'язування азоту вільноживучими азотфіксаторами в ґрунті. Перспективи використання біологічної азотфіксації в землеробстві і рослинництві. Процеси, що відбуваються в гноєві за різних способів його зберігання. Якісний і кількісний склад мікроорганізмів гною. Процеси мобілізації та іммобілізації сполук фосфору та інших елементів під впливом мікроорганізмів.

Підвищення коефіцієнта використання рослинами азотних добрив шляхом послаблення денітрифікації.

Вплив гербіцидів та інших пестицидів на ґрунтову мікрофлору. Розкладання мікроорганізмами пестицидів. Фактори, що обумовлюють швидкість розкладання в ґрунті пестицидів. Вплив сівозмін і монокультур на мікрофлору ґрунту. Принципи керування мікробіологічними процесами з метою підвищення родючості ґрунту, збільшення врожайності сільськогосподарських культур.

Інокуляція (бактеризація) бобових рослин бульбочковими бактеріями. Ефективність інокуляції на різних ґрунтах. Препарат "нітрагін" і його виробництво. Шляхи підвищення ефективності інокуляції. Препарат "азотобактерин". Сутність дії й ефективність "азотобактерину". Перспективи його використання. Виробництво "азотобактерину". Використання бактерій азоспірілум для бактеризації рослин. Використання ціанобактерій (синьо-зелених водоростей). Препарат "фосфоробактерин" і його вплив на рослини. Мікоризація рослин і доцільність її використання в лісонасадженнях.