Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
директива як провести дослідження.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
225 Кб
Скачать
☆

2. Юрисдикція

А. Якщо клієнт і генеральний підрядник причетні до однієї країни, то в такому разі, за винятком випадків, коли робляться протилежні окремі домовленості, існує презумпція того, що закони цієї країни застосовуються до умов контракту. (Зверніть увагу, якщо, наприклад, лондонська дослідна компанія веде переговори з лондонським офісом компанії, що розташована в Нью-Йорку, то вони можуть мати справу з лондонським офісом, який діє за своїм правом або лише як з агентами нью-йоркської компанії. І це необхідно прояснити.) Сторони, що вступають у переговори, мають визначити свій статус – провідної агенції або агента для інших сторін. В. Якщо клієнт і генеральний підрядник причетні до різних країн і нема визначеності, закони якої країни застосовувати і якою мовою повинен бути виражений контракт, то моменти потрібно узгодити з самого початку переговорів. Важливо розуміти, що в разі можливого непорозуміння не лише між клієнтом і генеральним підрядником, а й між генеральним підрядником і субпідрядником постраждала сторона може шукати сатисфакції в країні іншої сторони для відновлення справедливості. В такому випадку може постати питання пошуку поради юриста. Часто дослідні операції відбуваються в країні генерального підрядника, а також і в країнах субпідрядників. Тому є нормальним явище, коли закони країни генерального підрядника застосовуються до контракту. Що ж до мови, то незважаючи на те, що англійська найбільш загальновживана у міжнародних стосунках, вона, чи якась інша мова, не повинні прийматись, якщо причетні до справи сторони недостатньо володіють ними. С. В разі непорозумінь або якихось розходжень причетні сторони повинні врахувати в контракті арбітражні умови, по можливості наперед вказавши належного арбітра або професійне товариство, яке в змозі надати такого.

3.Відповідальність генерального підрядника

А. Якщо немає іншої домовленості, то відповідальність генерального підрядника перед клієнтом за повний контракт така ж сама, як і в тому разі, якби субпідрядники були відділами компанії генерального підрядника. Обов'язком генерального підрядника є виконання зобов'язань перед клієнтом шляхом укладення відповідних контрактів з субпідрядниками. Звертаємо увагу на те, що клієнт не вважається стороною в цих контрактах із субпідрядниками, якщо не обумовлена його певна участь – така, наприклад, як доставка матеріалів, спостереження за дослідними операціями або здійсненням місцевих платежів. Виходячи з етичних міркувань, клієнт зобов'язаний повідомити генерального підрядника ще до початку оцінювання роботи про те, що платежі проводитимуться локально. В. Існує альтернативна форма відносин з клієнтом, яка може бути корисною за певних обставин. Нею послуговуються у випадку, коли генеральний підрядник і кожен субпідрядник укладають договір безпосередньо з клієнтом на свою частину проекту. Цим самим перевизначається відповідальність кожної окремої сторони.

4. Вибір субпідрядників

Типово генеральний підрядник вільний у виборі субпідрядників у потрібній йому країні. В цьому випадку він бере на себе повну відповідальність перед клієнтом за професійні та етичні стандарти роботи субпідрядників. Однак можуть бути обмеження на вибір субпідрядників. Вони включають ситуації, коли: А. Субпідрядник раптом відмовляється працювати у проекті. Це може трапитись, наприклад, через існуючі ексклюзивні домовленості щодо продукту, поінформованість про які може виникнути під час підготовки розцінок. Ускладнень не повинно бути і в цьому випадку, якщо генеральний підрядник має можливість звернутися в іншу агенцію тієї країни. В. Клієнт може, виходячи з минулого досвіду або існуючих комерційних домовленостей, вимагати, щоб участю в проекті якоїсь певної агенції не послуговуватись. Знову ж таки, ускладнень не повинно бути, якщо генеральний підрядник звернеться до інших агенцій. С. Клієнт може наполягати на конкретній агенції в конкретній країні. За умови, звичайно, якщо це прийнятно для генерального підрядника. Складнощів не виникне, проте баланс відповідальності змінюється. Тоді як у випадку А і В генеральний підрядник бере на себе повну відповідальність за якість роботи субпідрядників, у випадку С його відповідальність може обмежуватись до власних вказівок, інструкцій, комунікацій і нагляду, а клієнт буде змушений взяти відповідальність за професійну кваліфікацію компанії, яку він обрав. D. Клієнт або генеральний підрядник, беручи до уваги умови їхнього бізнесу, можуть наполягати на тому, щоб субпідрядники мали систему управління якістю і/або були перевірені на відповідність, наприклад, ISO 9001, MRQSA у Великобританії, що є характерним для даної країни; це може внести певні поправки до потенційного вибору субпідрядників. Е. Клієнт і генеральний підрядник мають бути попереджені про свою відповідальність. Особливо, якщо клієнт запропонував конкретних субпідрядників, то повинні бути визначені обмеження відповідальності генерального підрядника. В такому разі добросовісність, суворе дотримання кодексів поведінки, стандартів якості та комерційна життєздатність підрядних організацій мусять бути або заздалегідь відомими, або доведеними до рівня, який цілковито задовольняє генерального підрядника. Угоди між генеральним підрядником і субпідрядниками повинні бути, наскільки це можливо, прозорими для клієнта. F. У випадку, коли генеральний підрядник доставляє стандартизований брендовий дослідний продукт через ряд країн, що є частиною проекту, можна в такому разі наполягати, внаслідок технологічної конфіденційності, на використанні мережі своїх власних агенцій, або агенцій зі спеціальною підготовкою. Однак генеральний підрядник зобов'язаний гарантувати точний і повний опис методик, а також надати дані до детальної специфікації з тим, щоб задіяні країни, всі учасники могли мати однакове розуміння проекту, ідентичність його прочитання в усіх країнах. G. Клієнт має право знати, хто виступає субпідрядниками в різних країнах і мати суттєву релевантну інформацію про них. Крім того, багато дослідних компаній використовують довірених осіб для здійснення специфічних робіт. Це може трапитись у разі виконання фахових комп'ютерних послуг, друку тощо. У тих випадках, коли це стосується самої природи дослідження, клієнт має право, в разі потреби, на додаткову інформацію з цих питань.