- •«Документознавство» Питання до екзамену
- •1.Розкрийте сутність та історичний розвиток поняття "документ".
- •2.Охарактеризуйте документ як систему.
- •3.Розкрийте сутність поняття "інформація". Охарактеризуйте різновиди інформа0ції.
- •4. Охарактеризуйте поняття "матеріальна основа документа" та "форма матеріального носія інформації".
- •5. Охарактеризуйте зовнішню структуру документа.
- •6. Охарактеризуйте внутрішню структуру документа.
- •7.Розкрийте сутність знакового методу фіксування інформації.
- •9. Охарактеризуйте існуючі класифікації документів за інформаційною складовою.
- •8. Дайте поняття про документ як знакову систему.
- •10. Охарактеризуйте документну комунікацію як підсистему соціальної комунікації.
- •11.Охарактеризуйте процеси документної діяльності.
- •12.Розкрийте сутність поняття "документний" фонд.
- •13. Охарактеризуйте підсистеми документного фонду.
- •14. Охарактеризуйте структуру документознавства та зв’язки з іншими науками.
- •15. Розкрийте сутність поняття «видання».
- •16.Охарактеризуйте офіційне видання як текстове видання.
- •17.Охарактеризуйте наукове видання як текстове видання.
- •18. Охарактеризуйте виробниче видання як текстове видання.
- •19. Охарактеризуйте навчальне видання як текстове видання.
- •20. Охарактеризуйте довідкове видання як текстове видання.
- •21. Охарактеризуйте науково-популярне та літературно-художнє видання як текстове видання.
- •22.Охарактеризуйте бібліографічне видання як інформаційне видання.
- •23.Охарактеризуйте реферативне видання як інформаційне видання.
- •24. Охарактеризуйте оглядове видання як інформаційне видання.
- •25.Розкрийте сутність книги як основного виду видання.
- •26. Охарактеризуйте книгу як різновид документа.
- •27.Охарактеризуйте основні види патентних документів.
- •28.Охарактеризуйте основні види нормативних документів.
- •29.Охарактеризуйте види періодичних видань.
- •30. Охарактеризуйте види продовжуваних видань.
- •31. Охарактеризуйте види нотних видань
- •32. Дайте загальну характеристику серії як виду серіальних видань.
- •33. Охарактеризуйте картографічне видання як ідеографічний документ.
- •34. Охарактеризуйте образотворче видання як основний вид ізографічного видання.
- •35. Охарактеризуйте основні види неопублікованих документів
- •36. Охарактеризуйте основні види ділових документів.
- •8.2. Довідково-інформаційні документи
- •8.3. Обліково-фінансові документи
- •8.4. Господарсько-договірні документи
- •37. Розкрийте сутність поняття "артефакт".
- •38.Охарактеризуйте основні види кінодокументів
- •39. Охарактеризуйте основні види фотодокументів.
- •40. Охарактеризуйте основні види фотодокументів
- •41.Охарактеризуйте основні види перфорованих документів.
- •42.Охарактеризуйте основні види мікрографічних документів
- •43. Охарактеризуйте основні види магнітних документів.
- •44. Основні види оптичних документів
- •45. Охарактеризуйте голограму як вид документа.
- •46. Охарактеризуйте документний потік як явище (сутність поняття, функції, властивості )
- •47. Охарактеризуйте особливості вивчення динаміки розвитку документного потоку (дп)
- •48. Охарактеризуйте методи дослідження документних потоків.
- •50. Розкрийте сутність явища «розсіювання – концентрації» публікації у документному потоці.
6. Охарактеризуйте внутрішню структуру документа.
Структура документа – це сукупність компонентів, взаємозв’язки яких дають можливість функціонувати системі, а отже, ідентифікувати кожен вид і тип документа.Структура документа – це скоординована безліччю компонентів, взаємозв'язку які дають йому можливість функціонувати як якоюсь цілісності (системі), дозволяють відрізнити книгу від журналу, грамплатівку від дискети, мікрофільм від кінофільму, перфокарту від географічної карти і т.п., тобто ідентифікувати кожен тип і вид документа.
Зовнішня структура документа – це його внутрішній базовий набір взаємозалежних елементів і частин, що дозволяють більш ефективно шукати, сприймати і використовувати інформацію, що міститься в ньому.
Склад внутрішніх структурних елементів і частин багато в чому визначається видом документа. Найбільше чітко внутрішня структура видна на прикладі видань – книг, часописів, газет.
Видання повинне містити такі елементи і частини:елементи видання з вихідними данними;зміст; передмова; вступна стаття; основна частина (основний текст) післямова; допоміжні покажчики; додаток.
Вихідні відомості – сукупність даних документа, призначених для його оформлення, бібліографічної обробки, систематичного обліку й інформування читачів.
До основних елементів вихідних відомостей відносяться такі: автор, заголовок (назва), надзаголовкові дані, підзаголовкові дані, анотація (реферат), місце і рік видання, видавництво.
Залежно від виду документа набір внутрішніх елементів та їх розташування можуть змінюватися.
7.Розкрийте сутність знакового методу фіксування інформації.
Метод документування - це прийом або сукупність прийомів фіксування інформації на матеріальному носії за допомогою знакових систем. Запис інформації в документі завжди виконується способом, винайденим людиною, і такими знаками, що відповідають тому чи іншому способу. Фіксування інформації на матеріальному носії – це і є створення документа, або документування.
Документ містить соціальну інформацію, виражену в знаковій формі. Знаковість - одна з основних його ознак.
Документ - це оформлене у вигляді сукупності послідовних знаків інформаційне повідомлення. Знаки можуть бути у формі літер, отворів, крапок, ліній, цифр і т.п. Від форми знаків і способів їхнього нанесення багато в чому залежать рівень подання й сприйняття інформації, ступінь використання документів, компактність їхнього зберігання.
Вивченням знаків займається семіотика. Семіотика - наука, що вивчає загальні властивості знаків, їхніх систем і ситуацій у людському суспільстві .
Семіотика вивчається на трьох різних рівнях:1) синтактика(розглядає способи сполучення знаків, що ведуть у кінцевому результаті до формування текстів),2) семантика(аналізує поняття значення й змісту. Знак не тільки позначає який-небудь предмет або явище, але має й своє значеннєве (змістовне), і експресивне (виразне) значення)3) прагматика(займається відношенням «людина - знак»)
Знакові системи, як уже говорилося, можуть бути природними (природні, або натуральні мови) і штучними (машинні, інформаційні мови, мови-посередники при машинному перекладі).
Семіотика тісно пов'язана з лінгвістикою. Лінгвістика - наука про мову, що дозволяє відповісти на питання - що є словом, що є пропозицією. Вона вивчає мову як систему взаємозалежних знаків.
У широкому змісті знак - це будь-яке фізичне явище, що має загальноприйняту або суб'єктивну інтерпретацію, що звичайно залежить від навколишнього середовища.
У документуванні знак - матеріальний, почуттєво сприйманий предмет (явище або дія), що виступає як представник іншого предмета, властивості або відносини й використовуваний для фіксування, придбання, зберігання, переробки й передачі повідомлень (інформації, знань). Знак є своєрідним «атомом» соціальної інформації. Повідомлення може складатися з одного або сукупності знаків. Але повідомлення менш одного знака бути не може, тому що воно не буде мати змісту.
Знак має наступні основні властивості:1) має матеріальне вираження2) має значення;3) інформує про щось відмінне від нього;4) використовується для передачі інформації;5) функціонує в певній знаковій ситуації.
Знак має зовнішні й внутрішні структурні сторони. Зовнішня сторона - це матеріальна оболонка знака. Предмет, що виступає в ролі знака, обов'язково має певну форму, щоб бути сприйманим, здатним фіксувати й передавати інформацію в просторі й часі. Жест, світло світлофора, морський код прапора, звук мови не можуть служити знаками для документа. Документування зв'язано лише з фіксованими знаками, отриманими письмовим або іншим способом. Внутрішня сторона знака - і це його значення. Цим він відрізняється від інших матеріальних знаків.
Між знаком і позначуваним предметом, як правило, немає подібності. Зв'язок між знаком і предметом здійснює людина. Люди в більшості випадків домовляються в застосуванні тих або інших знаків і знакових систем. Знак використовується для передачі й зберігання інформації, служить засобом комунікації. Тому значення знаків повинні бути зрозумілі всім учасникам комунікаційного процесу. Поки знаки не зрозумілі (не розшифровані) реципієнтом, повідомлення не може бути сприйнято, а виходить, документ не може виконати свою сутнісну функцію - бути джерелом інформації й засобом комунікації.
Знак існує в певній знаковій системі. Будучи витягнутим з її, він може втратити або поміняти своє значення.
