2. Функції ревізійного апарату державної контрольно-ревізійної служби. Права, обов'язки, і відповідальність ревізорів

У ринкових умов господарювання, під час використання автоматизованих системам управління і комп'ютеризації й за наявності різних форм власності значно підвищується роль контролю, посилюються функції і завдання державної контрольно-ревізійної служби.

Статус державної контрольно-ревізійної служби, її функції і правові основи діяльності визначає закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу України» від 26 січня 1993 р. № 2939-ХП.

Державний контроль здійснено у формі ревізій і перевірок. За результатами ревізії складається акт, а перевірки — довідка чи доповідну записку. Державна контрольно-ревізійна служба своєї діяльності керується Конституцією України, вищевказаним Законом, іншими законодавчими актами, актами президента і Кабінету міністрів України.

Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України та підпорядковується нього.

Вона координує своєї діяльності із місцевими Совітами народних депутатів і органами виконавчої, фінансовими органами, в державній податковій службою, іншими контролюючих органів, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

Основні функції державної контрольно-ревізійної служби такі.

Головне контрольно-ревізійне управління України та контрольно-ревізійні управління (КРУ) на місцях:

1) організують роботу контрольно-ревізійних підрозділів у в Автономній Республіці Крим, областях, міста Київ та Севастополі з проведення ревізій і перевірок, узагальнюють слідства документальних ревізій і у випадках, передбачених законодавством, повідомляють про неї органам законодавчої і виконавчої влади;

2) проводять ревізії та фінансової складової діяльності, стану зберігання засобів і тих матеріальних цінностей, достовірності облік і звітність в міністерствах, відомствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої, як у державних фондах, в бюджетних установах, і навіть на підприємств і організаціях, які отримують кошти з бюджету та взагалі з державних валютних фондів;

3) проводять ревізії та правильності витрати державних коштів у утримання місцевих органів державної виконавчої, установ і закупівельних організацій, що діють по закордонах і фінансуються з допомогою державного бюджету;

4) проводять ревізії та повноти оприбуткування, правильності витрати і збереження валютного кошти;

5) здійснюють контролю над усуненням недоліків, і порушень, виявлених попередніми ревізіями і перевірками;

6) розробляють інструктивні й інші нормативні акти щодо проведення ревізій і перевірок;

7) здійснюють методичне керівництво контроль над діяльністю підлеглих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення ревізій і перевірок і поширюють його серед контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо удосконалення контролю.

Контрольно-ревизионні відділи (КРО) виконують вищевказані функції крім пунктів 1 і аналогічних сім.

Крім цього, органи контрольно-ревізійної служби розглядають листи, заяви й касаційної скарги громадян факти порушення законодавства фінансових.

Права, обов'язки, і відповідальність ревізорів такі.

Права:

– ревізувати і перевіряти грошові і бухгалтерські документи, звіти, кошторису й інші документи, які підтверджують надходження і витрати кошти й тих матеріальних цінностей, проводити фактичного наявності цінностей;

– мати безперешкодний доступ на склади, в сховища, виробничі та приміщення їхнього обстеження;

– залучати на договірних засадах кваліфікованих спеціалістів проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних і ремонтних робіт, контрольних запусків сировини й матеріалів, інших перевірок зі сплатою з допомогою спеціально передбачені цієї мети кошти;

– вимагати від керівників об'єктів, які ревізуються, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, від грошей і розрахунків, опечатувати каси, склади, архіви, а разі виявлення підробок — вилучати необхідні документи, залишаючи на ділі акт вилучення і копії чи реєстри вилучених документів;

– отримувати від вітчизняних банків необхідні дані, копії документів, довідки про банківських роздрібних операціях і залишках кошти;

– отримувати від службових і матеріально відповідальних осіб письмові пояснення;

– пред'являти керівникам, іншим посадових осіб вимоги щодо усунення виявлених порушень;

– стягувати у дохід держави кошти підприємств, отримані з незаконним угодам і з порушенням чинного законодавства;

– накладати керівники та інших службових особи адміністративні стягнення;

– застосовувати до підприємств фінансові санкції, передбачені п. 7 ст. 11 Закону «Про державну податкову службу України».

Обов'язки:

– суворо дотримуватися українській конституції, Закону України;

– у разі виявлення зловживань і порушень чинного законодавства передавати правоохоронних органів матеріали ревізій і повідомляти про виявлених зловживаннях і порушенні державних органів.

При вилучення документів мають у зв'язку з їхнім підробкою ревізор зобов'язаний повідомити про це правоохоронним органам. Вилучені документи зберігаються до закінчення ревізії чи перевірки. Ревізори мають забезпечувати дотримання комерційних і службової таємниць.

З іншого боку, ревізор зобов'язаний:

– володіти комплексом засобів і прийомів контрольно-ревізійної роботи;

– об'єктивно викладати виявлені факти порушенням і зловживанням;

– надавати допомогу працівникам ревизуемого підприємства у усуненні виявлених недоліків;

– брати участь у розробці заходів із усунення виявлених недоліків;

– доповідати керівництву підконтрольного підприємства про результати ревізії;

– перевіряти повноту і своєчасність виконання рекомендацій за результатами попередньої ревізії.

Ревізор відповідає за:

– своєчасність, належне якість ревізії;

– об'єктивність викладання її результати;

– повне чи часткове приховування виявлених порушенням і зловживанням чи його заниження;

– правильність і обгрунтованість висновків за результатами ревізії;

– використання службове становище в корисливих цілях;

– передчасне розголошення матеріалів ревізії.