4. Послідовність ревізійного процесу, його планування і складні процедури здійснення

Ревізійний процес складається з цілого ряду послідовних етапів. Кожен із етапів має зміст, функціональне призначення та відділений за часом.

Теоретично та практиці контрольно-ревізійної діяльності такі етапи:

– планування ревізії;

– підготовка до ревізії;

– складання завдання (програми) проведення ревізії;

– організація роботи з місці (об'єкті) ревізії;

– документальна і фактична перевірка;

– систематизація матеріалів ревізії і складання акта, висновків і пропозицій;

– узгодження та обговорення наслідків ревізії для підприємства;

– затвердження матеріалів ревізії;

– контролю над виконанням рішень, прийнятих за матеріалами ревізії.

Міністерства, відомства, концерни, асоціації, акціонерні виробничі об'єднання, які мають у своєму складі контрольно-ревізійний апарат, становлять перспективні і поточні плани проведення ревізій і тематичних у підвідомчих підприємствах, закладах державної і організаціях.

Перспективні плани становлять переважно п'ять років, поточні — наступного року календарний рік. Слід враховувати, що указом президента України «Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи» № 1031/2000 передбачена періодичність здійснення державної контрольно-ревізійної службою планових ревізій і перевірок використання коштів бюджетів, і позабюджетних фондів не рідше якось на трьох року. Кожна ревізія може охоплювати період, який починається з дня закінчення попередньої ревізії і завершується датою складання балансу, перевіркою якого закінчується запланована ревізія.

Відповідно Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок державної контрольно-ревізійної службою України, затвердженої наказом Головного Контрольно-ревізійного управління України від 03.10.97 № 121, ревізії проводяться з урахуванням піврічних планів:

– Головного Контрольно-ревізійного управління, затверджених його колегією;

– контрольно-ревізійних управлінь в в Автономній Республіці Крим, областях, міста Київ та Севастополі, затверджених Головним контрольно-ревізійним управлінням України;

– контрольно-ревізійних відділів околицях, міста й райони у містах, затверджених контрольно-ревізійними управліннями в в Автономній Республіці Крим, областях, міста Київ та Севастополі.

Відповідно Положення «Про державну контрольно-ревізійну службу України», затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.93 № 515, планування контрольно-ревізійної роботи, відповідно до доведеними управлінням завданнями, проводиться керівником ревізійного органу з урахуванням встановленої періодичності ревізій.

Плани ревізій у системі міністерств та складаються контрольно-ревізійними управліннями (відділами) і затверджуються керівниками вищих організацій. План проведення ревізій і перевірок зберігається керівник контрольно-ревізійного органу й незаперечна розголошенню з метою забезпечення раптовості кожної ревізії чи перевірки. У планах вказується: яку дату обревизованы підприємства, вид ревізії, витрати часу у днях, протягом якого період можна проводити ревізія, час проведення, та робиться позначка про виконання. Термін проведення ревізій визначається залежність від обсягів роботи і особливостей підприємств, які ревізуються. Обсяг ревізії може вимірюватися оборотом продукції, кількістю підприємств та внутрішніх справ, які підлягають ревізії. Продовження за встановлений термін, виняток, допускається із дозволу органу, що призначив ревізію.

За кожним ревізором закріплюються об'єкти ревізії наступного року з такою розрахунком, ніж менше 2/3 робочого дня відводилося на ревізії, звіт і несумлінну підготовку до наступній ревізії. Разом про те слід зарезервувати час до виконання позапланових ревізій (наприклад, на вимогу судейско-следственных органів).

При плануванні комплексних ревізій слід вирішити низку організаційних питань. У зв'язку з цим планування ревізій має передувати глибоке вивчення підвідомчих підприємств, яке можна буде правильно встановити послідовність і Порядок проведення ревізій.

Після затвердження планів ревізій починається підготовка до проведення ревізії. З іншого боку, проведенню ревізії передує вивчення наявних у організації, яка призначила ревізію, фінансових, банківських та інших органах звітних і статистичних даних, матеріалів попередньої ревізії і тематичних перевірок і той поточної інформації, що характеризує господарську діяльність й фінансове становище підприємства, що підлягає ревізії. Використовуються також дані аналізу за матеріалами фінансової звітності, акти попередніх ревізій тощо.

Ревізори ознайомлюються з законами України з оподаткування, розрахунково-платіжної та фінансової дисципліни, праці та зарплати, коїться з іншими нормативними актами, з'ясовують, як виконано пропозиції щодо результатам попередньої ревізії. Таке попереднє вивчення дає можливість ревізору заздалегідь визначити найбільш неблагополучні ділянки у роботі цього підприємства, отже, окреслити основний напрям досягнення в час ревізії.

Перед виїздом на об'єкт керівник вищестоящої організації, від імені якої проводиться ревізія, видає ревізору (керівнику бригади) розпорядження на право проведення ревізії, у якому вказуються назва підприємства, що підлягає ревізії, дата початку будівництва і закінчення ревізії. Розпорядження реєструється у журналі обліку ревізій, який містить майже всі самі реквізити, як і розпорядження.

З вивчення даних про минулу фінансово-господарську діяльність підприємства з урахуванням поставлених у розпорядженні завдань, керівник ревізійної групи (ревізор) становить програму ревізії. Програма включає перелік конкретних питань, які підлягають перевірці, період, протягом якого то, можливо проведена ревізія, і навіть опис процедури його здійснення.

Програма ревізії стверджується керівником контрольно-ревізійного апарату організації, яка призначила ревізію. Один примірник програми вручають керівнику ревізійної групи (ревізору), а другий залишається на ділі організації та служить контролю виконання.

Керівник ревізійної бригади повинен ознайомити всіх членів бригади із вмістом програми розвитку й розподілити завдання з-поміж них. Потім члени бригади (ревізор) становлять робочі плани проведення ревізії, які затверджуються керівником ревізійної групи (бригадиром).

Робочий план включає перелік робіт, які підлягають виконання під час ревізії, строки їхньої виконання і загальнодосяжний спосіб перевірки (суцільний, вибірковий), термін закінчення ревізії. Прибувши на об'єкт, ревізор (керівник ревізійної групи) разом із керівництвом підприємства організовують проведення раптових інвентаризацій каси, тих матеріальних цінностей. Керівник ревізійної групи (ревізор) встановлює зв'язку з місцеві органи (в державній податковій адміністрацією, банком, Пенсійного фонду, антимонопольним комітетом, інспекцією у справах захисту прав споживачів, прокуратурою тощо.).

Після закінчення організаційних питань для підприємства ревізор починає документальну і фактичну перевірки (див. розділ 1, п. 2). Протягом ревізії на окремих аркушах паперу (чи робочої зошити чи журналі) ревізор систематизує матеріали ревізії, реєструє факти порушень, зловживань, групуючи за однорідними ознаками і структурі основного акта ревізії, тобто за його розділах.

Робочий план проведення ревізії фінансово-господарську діяльність шахти «Великомостівська» із 1 березня 200_ р. по 1 лютого 200_ р. ревізором І кат. Мельничук В.П.

№	Назва роботи	Спосіб проведення ревізії (суцільний, вибірковий)	Термін виконання
			за планом	фактично
1	Ревізія касових операцій	Суцільний	5–10 березня 200_ р.	5–11 березня 200_ р.
2	Ревізія операцій по рахунки в російських банках	Суцільний	11–15 березня 200_ р.	11–15 березня 200_ р.
3	Ревізія розрахунків із підзвітними особами	Суцільний	16–18 березня 200_ р.	16–17 березня 200_ р.
4	Ревізія основних засобів	Вибірковий	18–23 березня 200_ р.	18–25 березня 200_ р.

Наслідки ревізії оформляються актом. Акти ревізії діляться на основні та проміжні.

Основний акт ревізії — це документ, де у узагальненому вигляді фіксуються виявлені порушення й недоліки у діяльності підприємства, яке ревізується. Підставою для включення фактів виявлених порушень чи браку в основний акт ревізії є відомості порушень, довідки, проміжні акти тощо.

Проміжні акти — це разові документи, які відбивають результати перевірки окремих ділянок чи об'єктів перевірки. За виявленими фактами порушень від посадових осіб слід узяти письмові пояснення.

Результати ревізії обговорюються загальних зборах колективу підприємства, куди приймаються відповідні рішення. Основна форма реалізації результатів ревізії — це наказ за її результатами. Він видається як те підприємстві, де проводили ревізія, і у тієї організації, яка призначила ревізію.

Останній етап ревізії — контролю над виконанням рішень, прийнятих за матеріалами ревізії. Виконання прийнятих рішень щодо результатам ревізії контролюється шляхом отримання від перевіреного підприємства про усунення виявлених недоліків, і порушень під час проведення наступній планової ревізії.