1.1.2. Метрологічна служба і метрологічна система України

Перший науковий метрологічний заклад закладено Д. І. Менделєєвим

– Головна палата мір і ваги у Петербурзі. Її головним завданням було

збереження одноманітності, вірності і взаємовідповідності державних мір.

Головна палата здійснила велику роботу щодо організації метрологічної

служби у державі і переходу до метричної системи. Згодом на базі Головної

палати мір та ваги був створений науково-дослідний інститут метрології

імені Д.І. Менделєєва (1927 р.). У лабораторіях Інституту розробляються і 7

зберігаються державні еталони основних одиниць вимірювання, нові методи

точних вимірювань, сучасні засоби вимірювання та ін.

Верховна Рада України Постановою від 12 вересня 1991 р. № 1545-12

"Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів

законодавства СРСР" продовжила чинність постанов Ради Міністрів

колишніх СРСР та УРСР з питань організації робіт щодо стандартизації та

метрології.

Центри стандартизації і метрології в Україні забезпечують державний

метрологічний нагляд, експертизу, контроль за дотриманням метрологічних

норм і правил та єдність вимірювання й одноманітність засобів вимірювання

в нашій державі.

Враховуючи міжнародний характер стандартизації, метрології та

сертифікації і необхідність взаємозамінності продукції, вузлів та елементів, а

також усвідомлюючи важливість економічного та науково-технічного

співробітництва всіх держав, 13 березня 1992 р. держави СНД підписали

угоду про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології

та сертифікації. Відповідно до цієї угоди на території України вважаються

чинними стандарти колишнього СРСР.

Угода, укладена державами СНД, передбачає: використання і розвиток

основних положень чинних систем стандартизації і метрології; визнання

чинних стандартів ГОСТ як міжнародних; збереження абревіатури ГОСТу за

повними міжнародними стандартами; визнання існуючих державних еталонів

одиниць фізичних величин як міжнародних; проведення робіт з питань

сертифікації на підставі загальних організаційно-методичних положень;

створення міждержавної ради з проблем стандартизації, метрології та

сертифікації.

Міжнародна рада з питань стандартизації, метрології та сертифікації

координує і розробляє рішення щодо проведення організаційних, методичних

і науково-дослідних робіт з питань стандартизації, метрології та сертифікації.

До її складу входять представники держав-учасниць, які від імені держав 8

наділяються правом бути членами ради і уповноваженими представниками

держав для виконання функцій, покладених на Раду.

Робочим органом Ради є постійно діючий технічний секретаріат, який

знаходиться у Мінську.

Вищим органом з питань стандартизації, метрології і якості продукції є

Державний комітет України з питань стандартизації, метрології та

сертифікації (Держстандарт України).

У структурі Держстандарту України нараховується 35 центрів

стандартизації, метрології та сертифікації, в тому числі 26 обласних, 9

міських. Крім того, до складу Держстандарту України входять декілька

науково-дослідних інститутів: Львівський ДНДІ "Система", Харківське

науково-виробниче об'єднання "Метрологія", УНДІССІ; два навчальні

заклади: вище училище метрології та якості у м. Одесі та український

навчально-науковий центр у м. Києві (колишній ВІСМ); заводи "Еталон" (у

Києві, Харкові, Донецьку, Умані, Білій Церкві); дослідні заводи "Прилад" (у

Вінниці та Полтаві) і магазини стандартів (у Києві та Харкові).

Держстандарт України здійснює державне управління забезпеченням

єдності вимірювань в Україні і організовує проведення фундаментальних

досліджень в галузі метрології, створення та функціонування еталонної бази

України, проведення повірок засобів вимірювальної техніки та ін.

Рішення Держстандарту України з питань метрології є обов'язковими

для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади,

органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями,

громадянами — суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними

виробниками.

Якість вітчизняної продукції базується більш ніж на 200-річному

досвіді, вона закріплена відповідними стандартами та сертифікатами.

Україна готується вступити до Світової організації торгівлі (СОТ), хоча

і сьогодні багато видів продукції з успіхом конкурують із кращими світовими

зразками. Реалізація цього курсу потребує подальшого розвитку та

удосконалення національної системи стандартизації, метрології та

сертифікації у напрямку зближення з міжнародними і європейськими

стандартами, угодами і підходами. Цьому сприятиме участь України у

Міжнародній організації з питань стандартизації (ISO), Міжнародній

електротехнічній комісії (ІЕС), Міжнародній організації законодавчої 9

метрології (OIML) та інших міжнародних організаціях, де її представляє

Держстандарт.

Законодавчою основою національної метрологічної системи є Закон

України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11 лютого 1998 р.

N°113/98-ВР, який визначає правові основи забезпечення єдності вимірювань

у нашій державі, регулює суспільні відносини у сфері метрологічної

діяльності та спрямований на захист громадян і національної економіки від

наслідків недостовірних результатів вимірювання.

Технічною основою національної метрологічної системи є система

Державних еталонів одиниць фізичних величин. Еталонна база України

складається з 28 Державних еталонів одиниць фізичних величин, а саме:

маси, довжини, температури, сили світла, часу, частоти, енергії згорання,

тиску, об'єму рідини, прискорення сили тяжіння, магнітної індукції, молярної

частки компонентів у газовому середовищі тощо.

З метою підвищення ефективності метрологічної діяльності

створюється наукова, технічна та організаційно-правова база метрології. За

станом на 1998 рік у сфері метрології діє понад 40 національних

нормативних документів (ДСТУ) і понад 350 Міжнародних стандартів

(ГОСТів)