Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТР-2.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
930 Кб
Скачать
☆

Тема 1.3. Похибки вимірів і засобів вимірювальної техніки

1.3.1. Поняття про похибки вимірювань, класифікація похибок

При вимірі будь-якої фізичної величини ми ніколи не одержимо

дійсного її значення, тобто результат вимірів дає лише наближене значення

фізичної величини.

Це пов'язане з недосконалістю виміру виготовлення засобів виміру при

наявністю факторів, впливаючих на метод виміру та інших причин. У цьому

випадку говорять: «Результат виміру фізичних величин залежить від якості

виміру».

Якість виміру характеризується: точністю виміру; відтворюваністю

виміру; вірогідністю; правильністю; збіжністю; розміром припустимої

погрішності.

Під точністю виміру розуміють якість вимірів, що показує близькість

результатів до дійсного значення вимірюваної величини.

Відтворюваністю називають якість виміру отражаючий близькість

друг до друга результатів вимірів, виконаних у різний час, у різних місцях і

різних методах і засобами.

Вірогідність – характеризує ступінь довіри до результатів вимірів

(визначають на підставі законів теорії ймовірності і статистики).

Погрішність вимірів – це відхилення результату виміру від щирого

значення вимірюваної величини.

0 x x x − = Δ , (4)

де − x Δ похибка; − x результат виміру; − 0 x дійсне значення.

По цьому не можливо визначити різницю x Δ , тобто дійсне значення

похибки виміру.

Однак є способи оцінки похибки, визначаючи межи, за які вони не

виходять. Ці межи визначають, користуючись законами теорії ймовірностей. 37

Подальше підвищення точності виміру, доцільний вибір методів виміру

та засобів виміру, оцінка отриманих результатів неможлива без вивчення

похибки вимірів і причин їхнього виникнення.

Розглянемо класифікацію похибок вимірів (рис 5).

Погрішності вимірів можна класифікувати по ряду ознак: за способом

вираження; за характером виміру; за місцем виникнення; за залежность від

значення вимірюваної величини.

Рис.5.- Схема класифікації похибок виміру

Абсолютна похибка – дорівнює алгебраїчної різниці між вимірюваним

значенням величини x та дійсним її значенням

g x x − = Δ (5)

де − Δ абсолютна погрішність виміру; − x обмірюване значення фізичної

величини; − g x дійсне значення фізичної величини.

Абсолютна похибка, яка узята зі зворотнім знаком називається

виправленням

Δ − = П .

Відносна похибка – визначається як відношення абсолютної похибки

до дійсного значення вимірюваної величини, виражається або в частках

дійсного значення фізичної величини, або у відсотках:

% 100

x

x x

x 0

0

0

⋅

⎥

⎦

⎤

⎢

⎣

⎡ −

= =

Δ

δ . (5)

Похибка

виміру

Абсолютні Відності Систематичні Випадкові

Інстру-

менталь-

ні

Мето-

дичні

Осо-

бисті

Погріш-

ність вста-

новлення

Адди-

тивні

Мульти-

плика-

тивні

за засобом виразу за характером зміни

за місцем виникнення

в залежності від виміру

величини 38

Іноді зручно користуватися так зваваною наведеною похибки

% 100

x

x x

x н

0

н

⋅

⎥

⎦

⎤

⎢

⎣

⎡ −

= =

Δ

γ , (6)

де − н х нормоване значення (залежить від діапазонів виміру величин),

фізичної величини.

Приклад. Для приладів з нульом на початку шкали, нормоване

значення приймається рівним кінцевому значенню шкали, для приладів з

нульом по середині – арифметичній сумі кінцевих значень діапазону виміру.

Точність кількісно характеризується числом, рівним зворотньому

значенню відносної похибки.

Приклад. Відносна похибка першого виміру становить

5 3

1 0

10 2 % 10 2

x

− −

⋅ = ⋅ = ⎟

⎟

⎠

⎞

⎜

⎜

⎝

⎛ Δ

, тоді точність дорівнює

4

5

10 5

10 2

1

⋅ =

⋅

−

;

4 2

2 0

10 1 % 10 1

x

− −

⋅ = ⋅ = ⎟

⎟

⎠

⎞

⎜

⎜

⎝

⎛ Δ

, тоді точність дорівнює

4

10 .

Висновок. Чим менше похибка виміру, тим вище його точність.