2.1. Колір та форма зображення.

Рельєф форми предметів дозволяє зорово сприймати світлотінь. Відтворювати рельєф форми предметів можна шляхом підбору та розміщення на площині різноманітних кольорів. В кожному предметі, який має форму, при правильному освітленні спостерігається освітленні та тіньові місця. Щільність тіні залежить від форми предмету та освітленості. При різній освітленості форма предмету проявляється неоднаково. Розсіяне освітлення з усіх сторін, наприклад, не дає тіні, від чого предмет сприймається плоским і втрачає свою рельєфність. При сильному освітленні всі предмети стають яскравими, а на освітленій стороні світлих предметів взагалі майже непомітні кольорові відтінки; вони краще виражені в тінях. Більш насичені колірні переходи спостерігаються на предметах середньої світлоти при яскравому освітленні.

В випадку інтенсивного освітлення всі кольори вибілюються. Найбільш багатогранні світлотіні виділяються на предметах середньої яскравості незалежно від освітлення. Якщо освітлення дуже яскраве, кількість колірних відтінків зменшується через вибілювання кольору, особливо на світлих поверхнях. Теплі і холодні відтінки кольорів розташовуються на поверхні по-різному, що залежить від освітленості, світлоти і кольору самого предмету. Великий вплив на вираження форми предмета мають рефлекси ( відображення). Вони частіше всього спостерігаються в тіньовій частині предмету, і проявляються внаслідок освітлення предметів світлом, відбитим від навколишніх предметів. Крім тіньової частини предметів рефлекси бувають помітно виражені і на освітлених частинах, а також в відблисках. Якщо білий предмет помістили на червоний фон, то тіньова його сторона буде мати червонуватий відтінок. Теплі і холодні, світлі і темні, насичені і не насичені кольори сприймаються неоднаково в просторовому плані. Якщо розмістити на одній площині два участка и один з них покрити тепли кольором (червоним), а інший холодним (зеленим), то око сприймає обидві поверхні як лежачі в різних площинах. Особливо помітний цей ефект на обкладинках і афішах, коли букви одного слова друкуються різними кольорами. Такі букви сприймаються лежачими в різних просторах, що часто візуально руйнує площину друкованого видання. Варто підмітити, що «виступ» та «відступ» кольору залежить від характеру плями, його конфігурації, контрастності зображення та інших факторів.

Зорове відчуття певного матеріалу на кольорових репродукціях ми отримуємо завдяки колірній нерівномірності, яка має вигляд дрібних різнокольорових деталей. При чому фактурна нерівномірність кольору не сприймається як випадкова неоднорідність зображення через регулярні повторення колірних змін. Відчуття реальності зображення фактури предметів виходить тільки при високо контрастній передачі кольору найменших деталей. Якщо розглядати предмети на відстані, фактура їх поверхні розрізняється гірше. З збільшенням інтенсивності освітлення фактура сприймається гірше. Чим яскравіше виражена фактура предмету, тим більше нерівномірностей її кольору.

Зір і кольорове сприйняття. Око, здоровий нерв і зоровий центр головного мозку складають фізіологічну основу органів зору. Близько 90% інформації людина одержує через органи зору. У процесі зорового сприйняття простору людина пізнає колір, тобто бачить визначений колір. Проте, зустрічаються люди, які не можуть розрізняти кольори. Таких людей поділяють на три групи:

1-ша група – люди, які добре розрізняють кольори спектра, проте їм потрібний підвищений кольоровий подразник внаслідок послаблення кольорового сприйняття;

2-га група – люди із значним розладом кольорового зору (червоно-зелена сліпота). Для цих осіб спектр складається з жовто-голубих кольорів.

3-тя група – люди з повною кольоровою сліпотою (ахроматизм). Для цих осіб світ безколірний, як чорно-біла фотографія.

Найбільш продуктивною робота зору може бути при освітленні, на рівні 150-200 лк. Велике значення при сприйнятті кольору та світла має явище адаптації – пристосованість зорового апарату до будь-якої освітленості(10,45).

Психофізіологічний вплив кольору. Кольорові гармонії. Психофізіологічний вплив на людину в емоціональному плані дуже великий. Колір може заспокоювати, хвилювати, радувати, пригнічувати й веселити. Викликати відчуття теплоти й холоду, бадьорості й втоми, розширювати та звужувати простір, стимулювати зір, мозок, нерви; допомагати лікуванню хворих.

Червоний колір – збуджуючий, гарячий, енергійний, життєрадісний. Має саму довшу хвилю, стимулююче впливає на мозок, сприяє збільшенню мускульної напруги, підвищенню тиску крові та ритму дихання. Сильно впливає на настрій людей.

Оранжевий – яскравий, викликає радість, заспокоює або подразнює. Сприяє покращенню перетравлення їжі та прискорення руху крові.

Жовтий – стимулює зір, мозок, нерви, веселить, заспокоює деякий нервовий стан.

Зелений – колір природи, спокою, свіжості, заспокоює нервову систему. Сприяє пониженню тиску крові за рахунок розширених капіляр.

Голубий – світлий, свіжий і прозорий. Впливає так само як і зелений. Лікувальний колір, полегшує хворобливий стан.

Фіолетовий – пишний і благородний: позитивно діє на серце і легені. Колір втоми та смутку.

Коричневий – теплий; створює спокійний настрій, виражає стійкість та міцність предметів.

Сірий – холодний, діловий, смутний, створює апатію та сум.

Білий – легкий, холодний, благородний. Символ чистоти, добре поєднується з іншими кольорами.

Чорний – темний, важкий, різко понижує настрій. Він дуже красивий, у невеликій кількості застосовується для контрасту(8,43).

Світло та колір. Джерело природного світла – сонце. Денне світло змінюється кількісно: від декількох сотень люксів в тіні, до 80…100 лк на сонці; у літні місяці зовнішня освітленість коливається від 10 000 до 70 000 лк, зимового – від 10 000 до25 000 лк.

Природне денне світло змінюється якісно: ранком і вечором воно є більш червоним, удень – голубим.

Світло – одна з важливих характеристик життєвого середовища людини. Дію світла на людину можна розділити на: психофізіологічну, естетичну, морфофункціональну, некробіотичну.

Психофізіологічна - пов’язана з вищими психологічними функціями та інформаційними характеристики зорових функцій.

Естетична – штучне освітлення в архітектурі інтер’єрів є один із важливих факторів. Завдання полягає не тільки в тому, щоб збільшити освітленість приміщення, але й використати світло як засіб композиції.

Морфофункціональна – пов’язана з виникненням зорових образів. Ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання діє через шкіру, здійснює загар, сприяє покращенню обміну речовин.

Некробіотична дія – руйнування живих тканин, знешкодження мікроорганізмів, зокрема, хворобливих бактерій (облучення).

Основні принципи використання кольору в художньому конструюванні. На відміну від образотворчих і декоративно-прикладних мистецтв колір у художньому контрасті розглядається перш за все, як засіб функціональної організації предметного середовища.

Особливе значення колір має при конструюванні кнопок і важелів керування, приладів, пультів тощо. Недостатній контраст між фоном і кнопкою пульта може призвести до браку або аварії.

Деякі вироби потребують контрастних і яскравих тонів (планери, спортивні парашути, дитячі іграшки, пожежні машини тощо), а інші – світлих і легких тонів (медичне обладнання, прилади, верстати в цехах).

У виробничій сфері, на транспорті велике значення мають кольори безпеки (червоний, жовто-оранжевий, зелений, синій)(22,12).

Наукові дані про розвиток органів зору свідчить про те, що зоровий апарат людини пристосований до тієї гармонії кольорів, яка існує в природі, тобто до природної різноманітності кольорів: до кольору землі, неба, трави, і води в різний час доби.

Використовуючи кольорові контрасти, слід враховувати, що самий великий кольоровий контраст створюється тоді, коли різниця в яркостях незначна, а інтенсивність велика. Тому світлий предмет повинен мати більш темний фон. На сірому фоні важко розглядати та обміряти заготовку. Відомо, що для виявлення чорної нитки на чорному фоні людина витрачає енергії в 2100 разів більше, ніж при виявленні цієї ж нитки на білому фоні(11,19).