- •Хіміко-технологічні об’єкти управління. Вимоги до технологічних об’єктів управління.
- •Зобразити фса барабанної сушарки прямоточної дії і вибрати комплекс технічних засобів автоматизації.
- •1.3 Регулювання реакторів напівбезперервної дії
- •Характеристика барабанної сушарки як об’єкта автоматизації.
- •7.4 Автоматизація процесів сушіння
- •Характеристики хімічних реакторів періодичної дії як об’єктів управління.
- •9.1.4 Регулювання реакторів періодичної дії
- •3. Опишіть принцип роботи об'ємного дозатора дискретної дії.
- •9.1.5 Регулювання трубчастими реакторами
- •Зобразити і описати функціональну схему процесу автоматичного дозування рідини за об'ємом.
- •7. Методика аналізу хіміко-технологічних процесів і виробництв як технологічних об’єктів управління.
- •9.1 Автоматизація реакторів. Автоматизація процесу змішування рідин
- •9.1.1 Загальні відомості
- •8 Зобразити і описати функціональну схему автоматизації процесу дозування рідини по масі.
- •4. Опишіть принцип роботи вагового дозатора дискретної дії.
- •3 Класифікація технологічних процесів
- •Автоматизація процесів дозування рідин з використанням насосів-дозаторів.
- •5. Що таке насос-дозатор? Які бувають насоси-дозатори?
- •Характеристика процесів сушіння як технологічних об’єктів автоматизації.
- •7.4 Автоматизація процесів сушіння
- •Автоматизація процесу дозування сипучих матеріалів.
- •8.3.1 Загальні відомості. Фізичні основи процесу
- •8.3.2 Регулювання дозатора з стрічковим транспортером та регуляторами прямої дії
- •8.3.2 Регулювання дозатора з стрічковим транспортером та регуляторами прямої дії
- •Автоматизація барабанного протиточного сушильного агрегату.
- •4.2 Регулювання протиточного сушильного апарата
- •Зобразити і описати фса обліку і контролю маси речовин.
- •2.2.2. Автоматизовані системи обліку і контролю маси
- •Характеристика процесів сушіння деревини як технологічного об’єкта автоматизації.
- •4.2.1. Теоретичні основи процесу сушіння деревини
- •4.2.2. Автоматизована система керування процесом сушіння деревини на основі плк мік-51
- •4.2.3. Система супервізорного керування та контролю процесу сушіння деревини
- •9.1.5 Регулювання трубчастими реакторами
- •25. Автоматизація конвективних камер сушіння деревини.
- •26. Використання програмованих логічних контролерів у системах автоматизації.
- •3.2.1. Плк мік-51 підприємства "мікрол"
- •27. Характеристика хімічного реактора як технологічного об’єкта автоматизації.
- •9.1.1 Загальні відомості
- •28. Зобразити фса барабанної сушарки прямоточної дії і вибрати комплекс технічних засобів автоматизації.
- •7.4.1 Регулювання барабанного прямоточного сушильного агрегату
- •30. Автоматизація процесів дозування рідини.
- •6.2. Теоретичні відомості
- •1. Що таке автоматичні дозатори рідин?
- •2. Які існують методи дозування?
- •31. Схеми каскадного регулювання температури в реакторі напівпеpiодичної дії.
- •32. Фса камери сушіння деревини з використанням плк.
- •4.2.2. Автоматизована система керування процесом сушіння деревини на основі плк мік-51
- •33. Схема одноконтурного регулювання реактором періодичної дії.
- •1.4 Регулювання реакторів періодичної дії
- •34. Характеристика барабанної сушарки як об’єкта автоматизації.
- •35. Схема каскадного регулювання реактором періодичної дії.
- •9.1.4 Регулювання реакторів періодичної дії
- •36. Автоматизація процесу дозування сипучих матеріалів.????
- •37. Зобразити і описати структурну схему процесу автоматичного контролю і обліку маси речовин.
- •2.2.2. Автоматизовані системи обліку і контролю маси
- •39. Автоматизація процесу сушіння деревини з використанням плк.
- •4.2.2. Автоматизована система керування процесом сушіння деревини на основі плк мік-51
- •28. Зобразити фса барабанної сушарки прямоточної дії і вибрати комплекс технічних засобів автоматизації. -----23-24
Зобразити фса барабанної сушарки прямоточної дії і вибрати комплекс технічних засобів автоматизації.
Регулювання барабанного прямоточного сушильного агрегату
Такий агрегат належить до сушильних апаратів безперервної дії. Вологість сухого матеріалу визначається кількістю вологи, що надходить із вологим матеріалом, і кількістю вологи, що виділяється з нього в процесі сушіння. Кількість вологи, що надходить із вологим матеріалом, залежить від витрати матеріалу та його вологості.
Витрата матеріалу Fм визначається продуктивністю сушильного апарата і, як правило, має бути сталою. Тому доцільно було б стабілізувати витрату вологого матеріалу, що забезпечує задану продуктивність і усуває збурення по цьому каналу.
У барабані може змінюватись розподіл матеріалу, а також гідродинамічні умови його обтікання сушильним агентом. У зв’язку із цим основним регульованим параметром доцільно вважати вологість матеріалу, а регулюючий вплив здійснювати зміною витрати сушильного агента. Співвідношення між витратами палива FT та повітря Fn забезпечується регулятором співвідношення.
Температура сушильного агента на вході в барабан має бути стабілізована зміною витрати вторинного повітря Fв. Необхідно також регулювати витрату вологого матеріалу та розрідження в апараті (рис. 7.23).
Рис. 7.23 Схема регулювання процесом сушіння: 1 – топка; 2 – змішувальна камера; 3 – барабан; 4 – бункер; 5 – циклон; 6 – дозатор
При керування процесом сушіння необхідно контролювати витрати палива, первинного та вторинного повітря, вологого та сухого матеріалу, температуру сушильного агента на вході в апарат і виході з нього, температуру всередині апарата, розрідження в змішувальній камері.
Для поліпшення процесу регулювання доцільно використовувати каскадну АСР температури на виході з апарата, в якій допоміжною координатою є температура в середній частині барабана.
Схема одноконтурного регулювання хімічним реактором напівперіодичної дії.
1.3 Регулювання реакторів напівбезперервної дії
Від реакторів безперервної дії вони відрізняються тим, що одна або дві реагуючі між собою речовини попередньо завантажуються в реактор за об’ємом або масою M, а після цього в апарат дозується додатковий реагент або каталізатор. Розвантажується такий реактор періодично після закінчення реакції. Кінець реакції визначають або за концентрацією цільового продукту, або за часом перебування реакційної маси в апараті, або за температурою реакції. В останньому випадку реагент подається відповідними дозами.
Якщо основним параметром є температура реакції, то її, як правило, стабілізують зміною витрати допоміжного реагента Fд. У цьому разі витрату холодоносія стабілізують (рис. 9.4).
У багатьох випадках висувають жорсткі вимоги до температури реакції, а в перехідних режимах її перерегулювання не допускається. Тоді доцільно використовувати каскадний принцип її стабілізації. Допоміжною координатою, як правило, є температура холодоносія на виході з оболонки реактора (рис. 9.5). Додатковий реагент або каталізатор дозується за концентрацією найвпливовішого компонента реакційної маси.
Рис. 9.4 Схема одноконтурного регулювання реактором
