2. Зобразити фса барабанної сушарки прямоточної дії і вибрати комплекс технічних засобів автоматизації.

Регулювання барабанного прямоточного сушильного агрегату

Такий агрегат належить до сушильних апаратів безперервної дії. Вологість сухого матеріалу визначається кількістю вологи, що надходить із вологим матеріалом, і кількістю вологи, що виділяється з нього в процесі сушіння. Кількість вологи, що надходить із вологим матеріалом, залежить від витрати матеріалу та його вологості.

Витрата матеріалу F_м визначається продуктивністю сушильного апарата і, як правило, має бути сталою. Тому доцільно було б стабілізувати витрату вологого матеріалу, що забезпечує задану продуктивність і усуває збурення по цьому каналу.

У барабані може змінюватись розподіл матеріалу, а також гідродинамічні умови його обтікання сушильним агентом. У зв’язку із цим основним регульованим параметром доцільно вважати вологість матеріалу, а регулюючий вплив здійснювати зміною витрати сушильного агента. Співвідношення між витратами палива F_T та повітря F_n забезпечується регулятором співвідношення.

Температура сушильного агента на вході в барабан має бути стабілізована зміною витрати вторинного повітря F_в. Необхідно також регулювати витрату вологого матеріалу та розрідження в апараті (рис. 7.23).

Рис. 7.23 Схема регулювання процесом сушіння: 1 – топка; 2 – змішувальна камера; 3 – барабан; 4 – бункер; 5 – циклон; 6 – дозатор

При керування процесом сушіння необхідно контролювати витрати палива, первинного та вторинного повітря, вологого та сухого матеріалу, температуру сушильного агента на вході в апарат і виході з нього, температуру всередині апарата, розрідження в змішувальній камері.

Для поліпшення процесу регулювання доцільно використовувати каскадну АСР температури на виході з апарата, в якій допоміжною координатою є температура в середній частині барабана.

3. Схема одноконтурного регулювання хімічним реактором напівперіодичної дії.

1.3 Регулювання реакторів напівбезперервної дії

Від реакторів безперервної дії вони відрізняються тим, що одна або дві реагуючі між собою речовини попередньо завантажуються в реактор за об’ємом або масою M, а після цього в апарат дозується додатковий реагент або каталізатор. Розвантажується такий реактор періодично після закінчення реакції. Кінець реакції визначають або за концентрацією цільового продукту, або за часом перебування реакційної маси в апараті, або за температурою реакції. В останньому випадку реагент подається відповідними дозами.

Якщо основним параметром є температура реакції, то її, як правило, стабілізують зміною витрати допоміжного реагента F_д. У цьому разі витрату холодоносія стабілізують (рис. 9.4).

У багатьох випадках висувають жорсткі вимоги до температури реакції, а в перехідних режимах її перерегулювання не допускається. Тоді доцільно використовувати каскадний принцип її стабілізації. Допоміжною координатою, як правило, є температура холодоносія на виході з оболонки реактора (рис. 9.5). Додатковий реагент або каталізатор дозується за концентрацією найвпливовішого компонента реакційної маси.

Рис. 9.4 Схема одноконтурного регулювання реактором