8.3.2 Регулювання дозатора з стрічковим транспортером та регуляторами прямої дії

Регулятори прямої дії у вигляді системи важелів знайшли широке застосування для керування стрічковими транспортерами завдяки простоті і надійності конструкції.

Рис. 8.7 Схема прямого регулювання дозатора з стрічковим транспортером: 1 – бункер; 2 – діафрагма; 3 – транспортер; 4 – варіатор

Рама транспортера використовується в якості задавача витрати. В цьому випадку, вона зв’язана через систему важелів із заслінкою, яка змінить переріз прохідного отвору при зміні маси матеріалу на стрічці. Описаний пристрій відноситься до П-регулятора.

10. Автоматизація барабанного протиточного сушильного агрегату.

4.2 Регулювання протиточного сушильного апарата

У протиточних сушильних апаратах для попередження розкладу матеріалу під дією високих температур основою регульованою координатою можна використати температуру матеріалу на виході з апарата. При цьому регулюючим впливом може бути зміна витрати сушильного агента F_n. Температуру повітря на виході в барабан регулюють зміною витрати теплоносія F_T, який подається в повітронагрівник, а вологість – зміною витрати ре циркулюючого повітря F_p.

Рис. 7.24 Схема регулювання протиточного барабанного сушильного апарата: 1 – транспортер; 2 – дозатор вологого матеріалу; 3 – барабан;

4 – бункер; 5 – теплообмінник

Зазначимо, що зміну витрати сушильного агента в протиточному сушильному апараті можна здійснити залежно від вологості сухого матеріалу або температури в барабані.

Аналогічно можна автоматизувати сушильні агрегати інших принципів роботи, наприклад конвеєрні, радіаційні, струменеві, апарати з киплячим шаром та ін.

11. Зобразити і описати фса обліку і контролю маси речовин.

2.2.2. Автоматизовані системи обліку і контролю маси

Сучасні системи обліку і контролю маси матеріалів є програмно-апаратним комплексом на основі IBM-сумісних| комп'ютерів і призначені для отримання|здобуття| параметрів і виміряних|виміряти| значень з|із| вагового терміналу, накопичення їх в комп'ютері у вигляді бази даних для їх параметричного аналізу.

Структура такої системи показана на рис. 5.

Основні характеристики системи:

- ваговий контролер встановлений|установлений| в безпосередній близькості від ваги і виконує управління процесом зважування. В ньому наявні лічильники матеріалу і можливе відображення величин керуючих сигналів (наприклад, струм|тік| аналогового виходу);

- контролер має інтерфейс RS-422/RS-485 для комунікації із|із| зовнішніми пристроями|устроями|. Тому зв'язок з|із| комп'ютером можливий на відстані порядку| 1 км. Для шини використовується екранована вита пара;

- для підключення до послідовного порту комп'ютера використовується перетворювач інтерфейсу RS-485/RS-232. Перетворювач може бути зовнішнім або у вигляді PCI-плати| для ПК;

- дані накопичуються в реляційній базі даних. Періодичність опиту|опитування| налаштовується|налаштовує| користувачем. Збережені дані доступні для аналізу по декількох параметрах (наприклад: період часу, межі зміни величин і так далі). Результати аналізу представляються в табличному або графічному вигляді|виді|. Можливий також експорт даних у відкритому|відчиняти| форматі (.txt, .xls, .xml) або безпосередньо в таблиці локальних або корпоративних баз даних (dBase|, SQL| Server|).

Рис. 5. Структурна схема автоматизованої системи обліку і контролю маси

2.3. Опис лабораторної установки

Лабораторна установка складається з тензодавача (1), блоку перетворення сигналів тензодавачів БПТ-2 (2), клемно-блочних з’єднувачів (3), одноканального мікропроцесорного індикатора ІТМ-10 (4), механічного зважувального пристрою (5) та навантаження (6).

Рис. 6. Принципова схема лабораторної установки