- •Історія виникнення, сучасний стан і перспективи розвитку ландшафтознавства Основні питання:
- •Історія виникнення і становлення ландшафтознавства
- •1.2. Сучасний стан ландшафтознавства
- •1.Сучасний стан ландшафтознавства.
- •Перспективи розвитку ландшафтознавства
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. Ландшафтознавство як наука Основні питання:
- •2.1. Об'єкт ландшафтознавства
- •2.2. Предмет ландшафтознавства
- •Місце ландшафтознавства у системі географічних наук
- •2.3. Мета і головні завдання ландшафтознавства
- •Структура ландшафтознавства
- •2.4.Природні системи
- •Поняття природної системи.
- •Ландшафтний підхід — концепція природного територіального комплексу.
- •Екологічний підхід — концепція екосистеми.
- •2.5.Ландшафтно-екологічний підхід
- •Інтеграція ландшафтного та екологічного підходів.
- •Особливості ландшафтно-екологічного підходу.
- •2.6.Визначення ландшафтної екології
- •Короткий нарис з історії ландшафтної екології.
- •2.7.Геосистема як предмет ландшафтної екології
- •2.8.Загальні властивості геосистем
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3. Поняття про ландшафт. Класифікація ландшафтів Основні питання:
- •3.1. Поняття про ландшафт
- •Три трактування терміну "ландшафт"
- •3.2. Класифікація ландшафтів
- •Основні поняття та положення.
- •Типологічна класифікація ландшафтів.
- •Регіональна класифікація ландшафтів.
- •Мал.1. Схема співвідношення індивідуальних і типологічних одиниць ландшафтного поділу території.
- •3.3. Ландшафт як вузлова одиниця в ієрархії птк
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4. Просторова структура ландшафтів Основні питання:
- •4.1. Основні поняття та положення
- •Вертикальна або компонентна структура ландшафтів
- •4.2. Горизонтальна або морфологічна структура ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •5.2.Основні способи декомпозиції
- •Вертикальні межі геосистем
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6.
- •Загальна схема та основні положення.
- •Антропічні аспекти генетико-еволюційних відношень
- •6.2.Потік і трансформація енергії
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема.
- •Мал. . Схема потоку енергії в геосистемі:
- •Антропічні аспекти.
- •Типологія.
- •6.3. Потоки вологи
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема.
- •Мал. . Схема потоків вологи в геосистемі:
- •Антропічні аспекти.
- •Типологія потоку вологи.
- •6.4.Міграція та обмін мінеральних речовин
- •Коротка історична довідка.
- •Загальна схема.
- •Надходження розчинених мінеральних речовин з атмосферними опадами, т/км2 за рік (за л.М. Горєвим, а.М. Ніканоровим, в.І. Пелешенко, 1989)
- •Залучення елементів до біологічного круговороту, кг/га за рік (за т.І. Євдокимовою, т.Л. Бистрицькою, 1976)
- •6.5.Забруднення та самоочищення геосистем
- •Антропічні аспекти
- •Головні фактори і показники самоочищення геосистем (за м.А. Глазовською, 1989; Дж. Фортескью, 1985; в.П. Солнцевою, 1982)
- •Типологія забруднення та самоочищення геосистем
- •6.5.Продуційні процеси
- •Коротка історична довідка
- •Загальна схема
- •Наявність світла та сприятлива температура
- •Середня продуктивність геосистем (за р. Уіттекером, 1980)
- •Середня швидкість формування гумусного горизонту ґрунтів, т/га (за ф.М. Лісецьким, 1990)
- •Антропічний аспект
- •Типологія
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7 функціонування, динаміка і розвиток ландшафтів Основні питання:
- •7.1. Функціонування ландшафтів
- •7.2. Динаміка ландшафтів.
- •Природні зміни ландшафтів.
- •Антропогенні зміни ландшафтів.
- •Стійкість ландшафтів.
- •7.3.Розвиток ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 8. Методи дослідження і картографування ландшафтів Основні питання:
- •8.1. Польові дослідження і картографування ландшафтів
- •8.2.Польовий період ландшафтних досліджень
- •Польовий період.
- •Післяпольовий (камеральний) період.
- •8.3. Стаціонарні та напівстаціонарні дослідження ландшафтів
- •8.3. Дистанційні дослідження ландшафтів
- •Комп'ютеризація ландшафтознавчих досліджень
- •Контрольні запитання:
- •Тема 9. Галузеві напрями ландшафтознавства Основні питання:
- •9.1. Ландшафтознавство гірських країн
- •Аквальне ландшафтознавство
- •9.2. Палеоландшафтознавство
- •Історичне ландшафтознавство
- •9.3. Антропогенне ландшафтознавство
- •9.4. Екологічне ландшафтознавство
- •Урбаністичне ландшафтознавство
- •Космічне ландшафтознавство
- •9.5. Геофізика ландшафтів
- •9.6. Геохімія ландшафтів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10. Прикладні дослідження ландшафтів Основні питання:
- •10.1. Агроландшафтознавчі дослідження
- •10.2. Меліоративно-ландшафтознавчі дослідження
- •10.3. Рекреаційно-ландшафтознавчі дослідження
- •10.4. Природоохоронно-ландшафтознавчі дослідження
- •10.5. Медико-ландшафтознавчі дослідження
- •10.6. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань
- •10.7. Ландшафтознавчі дослідження по ліквідації наслідків аварії на чаес
- •10.8. Ландшафтознавче обґрунтування географічних інформаційних систем
- •Контрольні запитання:
- •Тема 11. Ландшафти україни Основні питання:
- •11.1. Ландшафти України: класифікація, чинники формування, характерні риси
- •11.2.Рівнинні ландшафти України
- •11.3.Лісостепові ландшафти
- •11.4.Степові ландшафти
- •11.5.Гірські ландшафти України
- •11.6. Вивчення ландшафтів України
- •Контрольні запитання:
Космічне ландшафтознавство
Космічне ландшафтознавство - це дослідження ландшафтних комплексів із Космосу. Основними методами космічних досліджень ландшафтних комплексів є : 1) візуальний; 2) фотографічний; 3) телевізійний; 4) спектрометричний; 5) мікрохвильовий. Найпоширенішим є фотографічний. Масштаби космічних знімків та їхня роздільна здатність змінюються в залежності від висоти польоту і поставленої мети. Знімки можуть бути отримані в різних зонах спектру, зокрема спектрозональні, тобто кольорові. Використання телевізійних зображень дозволяє миттєво передавати фотозображення із Космосу.
Космічні спостереження, що проводяться за єдиним планом, дозволяють оглядати одночасно площі до 100 млн. км2, робити спостереження на протязі секунди і розтягувати їх на декілька років, бачити Землю в різних спектральних інтервалах, отримувати про неї інформацію безперервно і автоматично обробляти її.
9.5. Геофізика ландшафтів
Мета: вивчити геофізику ландшафтів, основні терміни.
План:
1.Геофізика ландшафтів.
2.Метод балансів.
Геофізика ландшафтів — це наука, що вивчає фізичні процеси функціонування, які протікають в ПТК, а саме радіаційний, тепловий, водний і речовинний обміни. Основним методом вивчення фізичних процесів в ПТК є метод балансів.
Метод балансів полягає у визначенні різниці між кількістю енергії і речовини, які надходять в ПТК і виходять з нього по різних каналах. Цей метод дозволяє розглядати потоки енергії і речовини, говорячи мовою кібернетики, на "вході" у геосистему і на "виході" з неї, внутрішні перетворення і взаємозв'язок процесів в ландшафті. Так, при вивченні зміни снігового покриву в межах ПТК визначаються кількісно всі процеси трансформації снігового покриву: випадання, перевіювання, танення і т.д. Склавши баланс цих процесів, дізнаються про їх спрямування (йде накопичення або збиток), структуру статей (внаслідок чого відбулись зміни), співвідношення між статтями (що впливає сильніше і що слабкіше). Метод балансів дозволяє вивчати добові і річні цикли динаміки ПТК, аналізувати розподіл потоків речовини і енергії по різних каналах. Баланс полегшує пошуки шляхів впливу на процеси і методів зміни їх у потрібному напрямі. Маючи перед собою розклад статей балансу, легко бачити, на які з них можна і потрібно впливати.
Дослідження балансу відбувається в такому порядку: 1) відповідно до рівняння балансу складається список статей приходу і витрат - факторів розподілу і перетворення речовини і енергії; 2) кількісно вимірюється кожний фактор; 3) розраховується привхідна і розхідна частини балансу; 4) з'ясовуються направленість процесу (йде накопичення або витрата речовини чи енергії); 5) встановлюється співвідношення між статтями і сила впливу різних факторів на хід процесу. Виділяють чотири основні баланси ПТК: 1)радіаційний, 2) тепловий, 3) водний, 4) речовинний.
Метод балансів використовує для вивчення функціонування ПТК і Н.Л.Беручашвілі. Але процеси обміну і трансформації речовини і енергії в ПТК він вивчає відповідно до певних станів природних компонентів, які складають ПТК, та типізації цих станів по відношенню до різних пір року. Н.Л.Беручашвілі називає стани ПТК стексами, під якими він розуміє "певні добові стани структури і функціонування природних комплексів, які зв'язані із сезонними та погодними умовами". Усі стекси Н.Л.Беручашвілі класифікує за термічними умовами, умовами зволоження і умовами функціонування.
За термічними умовами стекси поділяються на 6 градацій: 1) морозні (кріотермальні) - стани від'ємних температур; 2) дуже прохолодні (нанотермальні) - стани низьких додаткових температур (0-5о); 3) прохолодні (мікротермальні) - стани відносно низьких додаткових температур повітря (5-10°); 4) помірно-теплі (мезотермальні) - стани середніх температур повітря (10-15°); 5) теплі (макротермальні) - стани високих температур повітря (15-20°); 6) жаркі (мегатермальні) - стани дуже високих температур повітря (понад 20°).
За умовами зволоження розрізняють 4 градації стексів: 1) екстра-гумідні - стани з одним або декількома геогоризонтами з переважанням гідромас над іншими геомасами (аеромасами, фітомасами, зоомасами, мортмасами, педомасами, літомасами); 2) гумідні - стани із середнім або підвищеним вмістом гідромас (води) в усіх геогоризонтах; 3) семіарідні - стани з одним або декількома геогоризонтами з недостатньою кількістю вологи; 4) арідні - стани з повним дефіцитом вологи в усьому вертикальному профілі.
За умовами функціонування виділяють: 1) нівальні (при випаданні снігу, 2) плювіальні (при випаданні дощу), 3) пірогенні (при пожежах), 4) еолові (при переміщенні матеріалу вітром), 5) гравігенні (при обвалах, осипах, зсувах і т. ін.) та інші стекси.
