1. Діаграма топологій (Deploymentdiagram). Діаграма розгортання (Deploymentdiagram) — служить для моделювання працюючих вузлів (апаратних засобів, node) і артефактів, розгорнутих на них. В UML 2.0 на вузлахрозвертаютьсяартефакти (англ. artifact), у той час як в UML 1.0 на вузлах розверталися компоненти. Між артефактом і логічним елементом (компонентом), що він реалізує, установлюється залежність маніфестації.

2. Структура бази знань в регуляторах на основі нечіткої логіки.

Структура бази знань в регуляторах на основі нечіткої логіки.

Правила містять знання експертів про те, що треба роботи, якщо стала справедливою одна з властивостей, сформульованих при фазифікації. Правила регулюють взаємозв’язки даних фазифікації з даними логічної обробки і являють собою чіткі висловлювання. Операції “ЯКЩО (умова) ТО (дія)” працюють з нечіткими даними, тому, хоча правила і є чіткими, результат можна отримати тільки нечіткий.

Проте, для складання бази правил не існую жодного систематизованого алгоритму, тому цей етап проектування фаззі-регулятора не має такої загальноприйнятної систематики, як при проектуванні класичних результатів. Це ускладнює процес проектування і тому, як наслідок, трапляються випадки, коли різні настройки фаззі-блоку зумовлюють майже ідентичні його передавальні властивості [5]

3. Зобразити схему автоматизація процесів дозування рідин із використанням насосів-дозаторів і вибрати комплекс технічних засобів автоматизації.

Білет 9

	Діаграма станів (Statechart diagram).
2.	Характеристики методів нечіткого висновку.
3.	Зобразити схему автоматизації процесу конвеєрного дозування сипучих
	матеріалів і вибрати комплекс технічних засобів автоматизації.

1. Діаграма станів (Statechart diagram) – служить для опису станів об’єкта та умов переходу між ними. Опис станів дозволяє точно описати модель поведінки об’єкта при отриманні різних повідомлень та взаємодій з іншими об’єктами.

Діаграма станів використовується для аналізу кінцевих автомататів ( англ. State machine ) – які відоражають специфікацію послідовності станів, через які проходить об'єкт або взаємодія у відповідь на події свого життя, а також відповідні дії об'єкта на ці події.

На діаграмах стану об’єкти розглядаються як машини станів або скінченні автомати.

Кожен об'єкт системи, що володіє певною поведінкою, може знаходиться|перебуває| в певних станах|достатках|, переходити з одного|із| стану|достатку| в інший|достаток|, здійснюючи|скоювати| певні дії в процесі реалізації сценарію поведінки об'єкта. Поведінку більшості об'єктів реальних систем можна представити|уявляти| з точки зору|з погляду| теорії кінцевих|скінченних| автоматів, тобто|цебто| поведінка об'єкта відбивається в його станах|достатках|, і даний тип діаграм дозволяє відобразити|відбивати| це графічно. Для цього використовується два види діаграм: Statechart| diagram| (діаграма| станів|достатків|) і Activity| diagram| (діаграма активності).

Діаграма станів|достатків| (Statechart|) призначена для відображення станів|достатків| об'єктів системи, що мають складну модель поведінки.

Діаграма станів ІС “Університетські курси”

Приклад діаграми станів АТМ

2)Методи нечіткого висновку.

Нечіткий логічний висновок - Основою для його проведення є база правил, яка містить нечіткі висловлювання у формі "Якщо щось" і функції приналежності для відповідних лінгвістичних термів.

Нечіткий логічний висновок - Включає чотири етапи: введення нечіткості (фазифікація), нечіткий висновок, композиція і приведення до чіткості, або дефазифікації

Процес нечіткого логічного висновку починається з виділення множини

діагностичних ознак, які складаються з множини відповідних характеристик [6]:

(4)

На основі множини DZ визначається множина припущень експерта про можливість

наявності тієї чи іншої несправності:

(5)

Множина припущень групи експертів:

Можлива причина несправності визначається шляхом відбору припущень з

функціями належності, які мають ступені впевненості більші або рівні 0,7:

(7)

Наоснові (7) формується множина можливих причин несправностей:

(8)

де n – кількість можливих причин несправностей.

Якщо n >5 , то можливу причину необхідно уточнити шляхом визначення

діагностичних ознак 2-го РВП. У випадку коли ознаки 1-го та 2-го рівнів не привели

до виявлення можливих причин несправностей, то уточнення проводять за допомогою

ознак 3-го РВП.

3)

В якості ОК приймемо дозатор перервної дії зі стрічковим транспортером. Показником ефективності процесу є витрата матеріалу, що дозується. Ціллю керування є підтримання визначеного значення цієї витрати.

Масова витрата матеріалу через стрічковий транспортер визначається за рівнянням:

F=Svρ^´ /8.4/

де S – площа прохідного отвору;

v – швидкість руху матеріалу;

ρ¹ – насипна густина матеріалу.

Із зміною всіх визначаючих параметрів в об’єкт можуть надходити відповідні збурення.

Площа рівна добутку ширини стрічки в (величина постійна) на висоту відкриття заслінки h. Площа на виході буде періодично зменшуватись при проходженні частинок матеріалу, які будуть зменшувати прохідний отвір. Приймається, що частинки (куски) матеріалу мають форму кулі з еквівалентним діаметром d_екв. Тоді матимемо поправку h¹ до висоти h, яка врахує зменшення площі S:

/8.5/

Таким чином, площа S визначається рівнянням:

/8.6/

і залежатиме від висоти, відкриття заслінки h і діаметра частинок d_екв.

Висоту відкриття заслінки h порівняно просто стабілізувати, або змінювати при дозуванні. Діаметр d_екв визначається процесом подрібнення, який передує процесу дозування.

Швидкість v також може змінюватись при коливання напруги і частоти струму в електричній мережі двигуна дозатора, а також при ковзанні приводних пасів і стрічки транспортера на ведучому барабані. Шляхом ціленапрямленої зміни швидкості v з допомогою варіатора чи іншого спеціального обладнання можна здійснювати регулюючу дію.

Через зміну насипної густини ρ (в залежності від попереднього технологічного процесу, через метеорологічні умови і вологість навколишнього середовища) буде змінюватись внутрішнє тертя, що є сильним збуренням.

Отже в об’єкт будуть надходити ті чи інші збурення для компенсації яких потрібно вносити регулюючу дію шляхом зміни ступеня відкриття заслінки, або швидкості переміщення матеріалу.

Регулюючою величиною буде витрата матеріалу, що дозується.

Контролювати слід витрату матеріалу і його кількість, а сигналізувати значні відхилення витрати від заданого значення та стан привода дозатора (вкл/викл) у випадку повного припинення подачі матеріалу на стрічку дозатора та ін. механізмів.

Регулювання дозатора з стрічковим транспортером та регуляторами прямої дії

Регулятори прямої дії у вигляді системи важелів знайшли широке застосування для керування стрічковими транспортерами завдяки простоті і надійності конструкції.

Рис. 8.7 Схема прямого регулювання дозатора з стрічковим транспортером: 1 – бункер; 2 – діафрагма; 3 – транспортер; 4 – варіатор

Рама транспортера використовується в якості задавача витрати. В цьому випадку, вона зв’язана через систему важелів із заслінкою, яка змінить переріз прохідного отвору при зміні маси матеріалу на стрічці. Описаний пристрій відноситься до П-регулятора.

Регулювання дозатора з стрічковим транспортером за допомогою двоконтурної системи

При використанні швидкості стрічки транспортера в якості каналу для внесення регулюючої дії можна досягти покращення якості регулювання, при використанні каскадно-зв’язаного регулювання. Тут основним регулятором є регулятор витрати дозує мого матеріалу, а допоміжний – регулятор швидкості руху стрічки.

Регулювання дозаторів з розділеним потоком дозує мого матеріалу

Потік дозує мого матеріалу ділиться на нерегулюємий (80-90% всього матеріалу) і регулюємий.

Нерегулюємий потік надходить на транспортер, рама якого діє на перетворювач регулятора і в залежності від маси матеріалу, що надійшов змінюється витрата регулює мого потоку, таким чином, щоб сумарна витрата була рівна заданій.

Білет 10

1. Діаграма активності (Activity diagram).

2. Процедура нечіткого висновку Мамдані.

3. Зобразити схему автоматизації процесу бункерного дозування сипучих матеріалів і вибрати комплекс технічних засобів автоматизації.