4.2. Складання захисником письмових пояснень на подану іншим учасником розгляду справи апеляційну скаргу та на апеляційне подання прокурора

У відповідності до ст. 362 КПК учасники судового розгляду мають право давати пояснення з приводу поданих апеляцій і апеляційних подань прокурора.

Прийнявши доручення на складання пояснень на апеляційну скаргу чи апеляційне подання прокурора й ведення справи в суді другої інстанції, захисник ознайомившись із матеріалами справи, має ретельно проаналізувати зміст апеляційної скарги (подання), співставивши доводи апелятора з оскарженим вироком і матеріалами справи.

Якщо апеляційна скарга (подання) містить правильні доводи на користь безумовного скасування винесеного по справі вироку (наприклад, вказівка на процесуальні порушення, перелічені у ст. 367 КПК), то, звичайно, проти них нічого заперечити не можна, позаяк правильний за сутністю вирок, не підписаний кимсь з суддів, що брали участь в його винесенні, чи відсутність у справі протоколу судового засідання тягнуть за собою скасування цього вироку.

Якщо ж апеляційна скарга (подання) містить необгрунтовані чи неправильні доводи, то складання письмового пояснення є необхідним.

Захисник неприпустимо гадати, що необґрунтовані доводи апелятора досить спростувати в усних поясненнях у суді другої інстанції, й апеляційна скарга (подання) буде відхилена. Коли член суду другої інстанції - доповідач із даної справи - вивчає її, в нього складається попередня думка щодо справи. За відсутності у справі письмових пояснень на апеляційну скаргу (подання) доповідач може іноді не звернути увагу на наявні у справі докази, що спростовують доводи апелятора, не врахувати окремі Істотні нюанси справи тощо та, зрештою, в нього іноді може скластися неправильна думка про обгрунтованість апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 383 КПК вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції, та вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, можуть бути перевірені в касаційному порядку. Це підвищує важливість того, щоби пояснення на апеляційну скаргу було принесено в письмовій формі.

Робота із складання письмових пояснень на апеляційну скаргу (подання) має починатися із систематизації доказів, що спростовують доводи апелятора. Необхідно кожен пункт апеляційної скарги співставити з наявними у справі доказами і зробити помітки, якими матеріалами справи (зазначивши їх аркуші) спростовується той чи інший довід апелятора. Якщо на підтвердження своїх доводів, апелятор прилучив до скарги нові документи, адвокатові разом із підзахисним треба ретельно їх проаналізувати й за наявності документів, які їх спростовують, прилучити їх до пояснення.

За наявності в апеляційній скарзі чи поданні посилань на допущені судом порушення норм матеріального права необхідно шляхом аналізу відповідної норми обґрунтувати висновок про неправильну позицію апелятора. Якщо з даного питання є постанова Я Верховного Суду України, то її необхідно навести. и

Коли в апеляційній скарзі (поданні) є правильні посилання на порушення процесуальних норм, які не тягнуть за собою безумовного скасування вироку, слід проаналізувати ці порушення і показати, що хоча дані процесуальні порушення й мали місце, але вони не вплинули на правильність вироку по суті, й тому ці порушення не мають тягнути за собою скасування правильного по суті вироку.

Після закінчення підготовчої роботи слід удатися до вкладання пояснення на апеляційну скаргу. Якщо доводи апелятора викладені послідовно, то найбільш доцільно в такій самій послідовності, пункт за пунктом, ці доводи спростовувати.

Коли ж апеляційна скарга складена без певної системи, то на початку пояснення на неї доцільно систематизувати доводи апелятора, коротко й послідовно викласти їхній зміст і лише після цього кожен довід послідовно спростовувати.

При спростуванні доводів апелятора посилання на аркуші справи обов'язкові, бо тільки в цьому разі заперечення проти доводів апеляційної скарги (подання) будуть переконливі. Якщо апелятор неправильно цитує наявні у справі документи, пояснення сторін чи свідчення свідків, необхідно в поясненні навести ретельно вивірені цитати, знову ж таки з обов'язковим посиланням на аркуші справи.

В разі одержання підзахисним нових документів, що спростовують доводи апелятора, вони повинні бути прикладені до письмового пояснення.

Питання про те, від чийого імені (захисника чи підзахисного) має складатися пояснення на апеляційну скаргу (подання прокурора), має бути вирішене так. В тому разі, коли захисник, що складає пояснення, не брав участі при розгляді справи в суді першої інстанції, то, як правило, пояснення він має складати від свого імені. Тільки в тому разі, коли підзахисний наполягає на включенні в пояснення доводів, хоча й істотних, але таких, що відомі тільки йому й не випливають із матеріалів справи, пояснення має бути складеного від імені підзахисного.