25. Планова івертикальна ув’язка горизонтального дренажу.

При проектувані систематичного горизонтального дренажу на зрошувальних землях в плані її розташовують так, щоб вона не збільшувала фільтраційні втрати зрошувальної мережі і не перешкоджала механізації с/г продукції. Відстань між відкритими колекторами 800 – 1000м і розташуванням її по ухилу місцевості в понижених елементах рельєфу з врахуваннями меж господарств і окремих полів. При перетині зрошувальних каналів з дренами або з закритими колекторами, колектори або дрени влаштовуються глухими без перфорації.

26. Гідравлічний розрахунок закритого горизонтального дренажу.

Гідравлічний розрахунок виконується за формулами рівномірного руху в безнапірних трубах. Витрата дрени або колетора

Qдр(кол) = q * Адр(кол)

Де q – модуль дренажного стоку в л/с*га або м³/с*га.

Витрата і швидкість руху води в дрені при повному перерізі визначаються за формулами гідравліки

Q = 0,39 * c *d^5/2 * i^1/2 , м³/с

V = 0,5 * c * d^1/2 * i^1/2, м/c

27. Типи грунтової ерозії і причини їх виникнення.

Водною ерозією грунтів називають змивання, розмивання грунтів, утворення ярів, внаслідок нерегульованого поверхневого стоку весняних дощових і зимових вод. В результаті щорічного змивання, грунти втрачають фосфор, калій та багато інших мінеральних речовин.

Ередовані грунти характеризуються зниженим вмістом гумусу і як наслідок незадовільним водно – повітряним і тепловим режимом, зниження життєдіяльності організмів.

За характером дії на грунт розрізняють крапельну, поверхневу, зливову та підземну ерозії.

Крапельна - процеси руйнування грунту, під дією крапель дощу або злив.

Поверхнева – змивання верхніх шарів грунту нерегульованим стоком.

В залежності від змитого шару розрізняють слабо, середньо і сильно змиті грунти.

Для попередження такої ерозії проводять агро , лісо, гідромеліоративні заходи.

Лінійна або глибинна ерозія – процес руйнування грунту більш значними потоками, що заглиблюються у породи. В результаті утворюються промоїни, а після них – яри. Яр має вершину, гирло, конус виносу, дно, русло, укоси, бровки.

Підземна ерозія – відбувається під крутими укосами ярів, в місцях, де грунти мають легко – розчинні солі.

28. Захист грунтів від ерозії

Застосовують:

- організаційно – господарські

- агромеліоративні

- лісомеліоративні

- гідромеліоративні заходи.

1.Тераса.

2. Прудок.

Вали тераси будують за горизонталями місцевості, по можливості з мінімально кількістю прогинів та паралельно один одному. Відстань між ними та їх довжина приймаються в результаті гідрологічних розрахунків.

Вали тераси будують за допомогою плугів загального призначення, грейдерів або бульдозерів. Вали влаштовують трапецієвидної або трикутної форми з місцевих матеріалів. Висота вала – 0.8 – 2 м, ширина по гребеню до 3 м, закладання укосів 1.5 – 8.

Параметри водо затримуючих валів визначаються гідрологічними розрахунками.

Водозатримуючі вали, висотою до 2м відносяться до 4 класу капітальності споруд і розраховуються на затримання весняного стоку 10% забезпеченості.

Схема водо затримуючого вала наведена на рис.

1. Яр

2. Водозатримуючий вал канал

3. Глуха шпора

4. Переливна шпора

5. Донні споруди.

Тіло вала затримує воду у ставку після дощу або таєння снігу. Вода у ставку фільтрується і зволожує грунт навколо ставка. Шпори призначені для запобігання розмива вала і розташовані під кутом 90 градусів до осі вала. Кінцеві шпори виконуються з водовипусками, щоб запобігти переливу води через вал і тим самим розмиву вала.

Застосовують такі типи донних споруд:

• Загати

• Донні перепади

• Пороги

Найбільш поширеними є загати, їх виконують з дерева, каміння, бетону.