- •Поняття про зрошення земель
- •Види зрошення. Всановлення необхідності у зрошені
- •3.Способи зрошення
- •4.Вплив зрошення на грунт і рослини
- •5.Обводнення земель
- •6.Зрошувальна система та її елементи.
- •7.Оптимальні умови для розвитку с/г культур
- •8.Водоспоживання с/г культур
- •9. Зрошувальна і поливна норма
- •10. Режим зрошення сівозміни
- •11. Режим зрошення сівозміни
- •12. Основніспособизрошення
- •13. Всмоктування і фільтрація води в грунті
- •14. Поверхневе зрошення
- •15.Дощування і дощувальні системи
- •16.Типи зрошувальної мережі
- •17 Відкрита провідна зрошувальна мережа
- •18.Трубчаста зрошувальна мережа
- •19,Причини засолення зрошуваних земель. Класифікація засолених грунтів.
- •21.Класифікація засолених грунтів
- •22. Методи меліорації засолених грунтів
- •23. Прогнозування водно-сольового режиму зрошення земель
- •24. Види дренажу на зрошувальних землях. Розрахунок та проектування.
- •25. Планова івертикальна ув’язка горизонтального дренажу.
- •26. Гідравлічний розрахунок закритого горизонтального дренажу.
- •27. Типи грунтової ерозії і причини їх виникнення.
- •28. Захист грунтів від ерозії
- •29.Попередження ерозії на зрошуваних і осушуваних землях.
- •30. Боротьба зі зсувами грунту та селевими потоками
- •31.Лиманне зрошення
- •32.Рекультивація
- •33. Лісотехнічні меліорації.
- •34 Ландшафтні меліорації.
25. Планова івертикальна ув’язка горизонтального дренажу.
При проектувані систематичного горизонтального дренажу на зрошувальних землях в плані її розташовують так, щоб вона не збільшувала фільтраційні втрати зрошувальної мережі і не перешкоджала механізації с/г продукції. Відстань між відкритими колекторами 800 – 1000м і розташуванням її по ухилу місцевості в понижених елементах рельєфу з врахуваннями меж господарств і окремих полів. При перетині зрошувальних каналів з дренами або з закритими колекторами, колектори або дрени влаштовуються глухими без перфорації.
26. Гідравлічний розрахунок закритого горизонтального дренажу.
Гідравлічний розрахунок виконується за формулами рівномірного руху в безнапірних трубах. Витрата дрени або колетора
Qдр(кол) = q * Адр(кол)
Де q – модуль дренажного стоку в л/с*га або м3/с*га.
Витрата і швидкість руху води в дрені при повному перерізі визначаються за формулами гідравліки
Q = 0,39 * c *d5/2 * i1/2 , м3/с
V = 0,5 * c * d1/2 * i1/2, м/c
27. Типи грунтової ерозії і причини їх виникнення.
Водною ерозією грунтів називають змивання, розмивання грунтів, утворення ярів, внаслідок нерегульованого поверхневого стоку весняних дощових і зимових вод. В результаті щорічного змивання, грунти втрачають фосфор, калій та багато інших мінеральних речовин.
Ередовані грунти характеризуються зниженим вмістом гумусу і як наслідок незадовільним водно – повітряним і тепловим режимом, зниження життєдіяльності організмів.
За характером дії на грунт розрізняють крапельну, поверхневу, зливову та підземну ерозії.
Крапельна - процеси руйнування грунту, під дією крапель дощу або злив.
Поверхнева – змивання верхніх шарів грунту нерегульованим стоком.
В залежності від змитого шару розрізняють слабо, середньо і сильно змиті грунти.
Для попередження такої ерозії проводять агро , лісо, гідромеліоративні заходи.
Лінійна або глибинна ерозія – процес руйнування грунту більш значними потоками, що заглиблюються у породи. В результаті утворюються промоїни, а після них – яри. Яр має вершину, гирло, конус виносу, дно, русло, укоси, бровки.
Підземна ерозія – відбувається під крутими укосами ярів, в місцях, де грунти мають легко – розчинні солі.
28. Захист грунтів від ерозії
Застосовують:
- організаційно – господарські
- агромеліоративні
- лісомеліоративні
- гідромеліоративні заходи.
1.Тераса.
2. Прудок.
Вали тераси будують за горизонталями місцевості, по можливості з мінімально кількістю прогинів та паралельно один одному. Відстань між ними та їх довжина приймаються в результаті гідрологічних розрахунків.
Вали тераси будують за допомогою плугів загального призначення, грейдерів або бульдозерів. Вали влаштовують трапецієвидної або трикутної форми з місцевих матеріалів. Висота вала – 0.8 – 2 м, ширина по гребеню до 3 м, закладання укосів 1.5 – 8.
Параметри водо затримуючих валів визначаються гідрологічними розрахунками.
Водозатримуючі вали, висотою до 2м відносяться до 4 класу капітальності споруд і розраховуються на затримання весняного стоку 10% забезпеченості.
Схема водо затримуючого вала наведена на рис.
Яр
Водозатримуючий вал канал
Глуха шпора
Переливна шпора
Донні споруди.
Тіло вала затримує воду у ставку після дощу або таєння снігу. Вода у ставку фільтрується і зволожує грунт навколо ставка. Шпори призначені для запобігання розмива вала і розташовані під кутом 90 градусів до осі вала. Кінцеві шпори виконуються з водовипусками, щоб запобігти переливу води через вал і тим самим розмиву вала.
Застосовують такі типи донних споруд:
Загати
Донні перепади
Пороги
Найбільш поширеними є загати, їх виконують з дерева, каміння, бетону.
